Розвиток і шляхи удосконалення системи регламентації бухгалтерського обліку в підприємницькій сфері України (стр. 4 из 5)

Очевидно, що попереднє, справжнє, а не формальне обговорення проекту Положення на рівні кафедр бухгалтерського обліку більшості основних вищих навчальних закладів України, професійних громадських організацій дало б змогу уникнути зазначених проблем.

На жаль, діючі сьогодні в У кращі громадські організації малочисельні і відповідно не мають авторитетного впливу не тільки на хід реформування системи бухгалтерського обліку, а й на будь-які навіть несуттєві зміни методики його ведення на рівні господарюючих суб'єктів [5].

Отже, неохідне певне переосмислення процесу реформування системи бухгалтерського обліку в Україні шляхом як розробки концепції, так і проведення низки організаційних заходів. Це дасть змогу усунути існуючі невідповідності, і, врешті-решт обґрунтувати загальну систему дій щодо побудови насамперед на рівні господарюючих суб'єктів інформаційної бухгалтерської системи, максимально адаптованої до потреб ринкової економіки.

Розділ ІІІ.Проблеми реалізації програми реформування бухгалтерського обліку в Україні та шляхи їх подолання

3.1 Удосконалення нормативно-методичного регулювання бухгалтерського обліку в Україні

Сьогодні облікову політику слід розглядати як спосіб законодавчого регулювання фінансово-економічних і господарських особливостей функціонування окремих підприємств в умовах ринкової економіки. Наказ про облікову політику пропонується відносити до документів п’ятого рівня системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Це внутрішній нормативний акт з організації та порядку ведення обліку на підприємстві, який передбачає сукупність способів та процедур організації та ведення обліку, що використовуються з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності.

У зв’язку з тим, що облікова політика обумовлюється в нормативному акті нижчого рівня, останній повинен ґрунтуватися на Цивільному і Господарському кодексах, спеціальних законах, Положеннях з бухгалтерського обліку, Інструкціях Міністерства фінансів та інших міністерств та відомств. Відповідно в обліковій політиці повинні знаходити своє відображення тільки ті положення бухгалтерського обліку, які мають декілька дозволених нормативними актами більш високих рівнів варіантів застосування. Однозначні вимоги законів, положень, інструкцій, що використовуються в бухгалтерському обліку, повторюватись в наказі про облікову політику не повинні [15].

Концептуальним питанням, що потребує додаткового дослідження, є вплив облікової політики на досягнення мети бухгалтерського обліку. Використання облікової політики передбачає багатоваріантність облікового відображення, а це означає диспозитивність обліку, за якою порушуються принципи, викладені в третій статті Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Якщо кожне підприємство на власний розсуд буде використовувати всі дозволені способи обліку, то облікова інформація буде неспівставною.

На думку автора, єдиним напрямом розв’язання проблеми, породженої даною ситуацією, є чітке формулювання і закріплення в законодавстві економічних, в тому числі бухгалтерських понять і категорій. Коли держава в законодавчому порядку визначить ці поняття і забезпечить їх використання, то будуть створені умови для формування в системі бухгалтерського обліку повної, неупередженої і правдивої інформації [1].

Формування в системі бухгалтерського обліку якісної інформації в значній мірі залежить від того, наскільки швидко практикуючі бухгалтери усвідомлять можливості, надані їм новими нормативними документами. Чим швидше бухгалтер усвідомить, що він – не просто реєстратор фактів господарського життя, тим більш швидкими темпами відбудутьсяреформи в галузі обліку. Серед проблем, які стоять перед практиками, однією з головних є проблема вибору. Діючі нормативні документи вже надають можливість вибору тих чи інших процедур, а це повністю суперечить традиції визначеності і суворого дотримання інструкцій.

З питань формування, представлення і розкриття фінансової інформації в умовах відсутності регламентів професійний бухгалтер повинен приймати рішення, використовуючи механізм професійного судження. Прямого визначення поняття «професійне судження» вітчизняні нормативні акти з бухгалтерського обліку не містять. В роботі пропонується наступне трактування даного терміну: «професійне судження представляє собою обґрунтований погляд професійного бухгалтера відносно способів кваліфікації і розкриття повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів» [1].

Робота з підготовки та удосконалення системи нормативних актів повинна завершитися формуванням Бухгалтерського кодексу або відповідного розділу в Господарському кодексі. Бухгалтерський кодекс дозволить забезпечити внутрішню узгодженість та повноту правового регулювання облікових відносин. Прийняття такого Кодексу поставить бухгалтерський облік на однин рівень з іншими галузями законодавства, що дозволить більш широко використовувати бухгалтерську інформацію у цивільному, кримінальному, адміністративному праві і формувати інформацію в інтересах всіх учасників ринку, в тому числі й держави як гаранта дотримання законодавства.

При підготовці Бухгалтерського кодексу необхідно чітко визначити предмет регламентації, тобто перелік та зміст використовуваних понять, методів, які підлягають регламентації, та забезпечити логічну структуру [1].

Основна ідея Бухгалтерського кодексу полягає в тому, що регулювання бухгалтерської діяльності в державі повинно здійснюватися через перелік нормативних документів, які передбачають диференційований ступінь обов’язковості. Держава через Бухгалтерський кодекс зможе визначити та гарантувати мінімум обов’язків, які покладаються на підприємства в обліковій сфері.

При розробці Кодексу повинні бути враховані національні особливості та умови переходу України до ринкової економіки: структурні співвідношення різних форм власності, особливості облікової політики, складності фінансової і кредитної систем країни. Слід приймати до уваги не тільки досвід різних країн, а й вітчизняні традиції в сфері обліку, адже наша облікова думка завжди відповідала рівню світових вимог, а багато в чому навіть випереджала їх.

Бухгалтерський облік є однією з найважливіших складових в системі управління, недосконалі форми і методи якої можуть уповільнити розвиток економіки. Тому в Україні необхідно протягом короткого терміну забезпечити наявність бухгалтерів, які зможуть обслуговувати ринкову економіку, здатних приймати рішення на основі глибокого розуміння основних економічних явищ [15].

Вища професійна освіта з бухгалтерського обліку повинна включати три етапи, кожний з яких передбачає навчання протягом трьох-чотирьох семестрів. Студенту, який закінчує черговий етап, згідно з вимогами стандарту присуджується відповідна ступінь (рис. 3.1).

Рис. 3.1.Рівні академічної підготовки бухгалтерів

Якщо випускник успішно пройшов всі три етапи, йому присуджується ступінь магістра, два етапи – бакалавра. Після першого етапу йому видається диплом про неповну вищу освіту. Особам, що завершили перший етап навчання із записом про неповну вищу освіту, необхідно надавати ступінь ліценціата, що засвідчує здатність виконувати практичну роботу відповідно отриманій кваліфікації [15].

Від тих, хто вирішив продовжити свій професійний шлях на науковій ниві, досліджуючи облікові проблеми, необхідно вимагати глибокої теоретичної підготовки, в тому числі знання історії бухгалтерського обліку, володіння обліковими теоріями та міжнародними тенденціями розвитку обліку.

Якісній підготовці фахівців з бухгалтерського обліку може сприяти Експертна рада з бухгалтерської освіти. Серед основних завдань Експертної ради слід виділити: розробка концепції бухгалтерської освіти всіх рівнях, вивчення та узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду підготовки бухгалтерів і аудиторів, розробка та затвердження навчальних планів і програм з підготовки бухгалтерів за трьома рівнями, участь в розробці стандартів з бухгалтерської освіти. Необхідно затвердити порядок видачі кваліфікаційного атестату професійного бухгалтера, бланк сертифікату і порядок складання відповідних іспитів [1].

Методологічна Рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів повинна всебічно сприяти: підвищенню якості ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, підготовці проектів нормативних актів з бухгалтерського обліку, організації науково-дослідних робіт в галузі бухгалтерського обліку, поширенню фахової інформації, видачі пояснень і коментарів до нормативних актів.

Отже, система бухгалтерського обліку має теоретичні, методологічні та регуляторні обмеження, які стримують її подальший розвиток. В умовах державного регулювання бухгалтерського обліку в Україні доцільно законодавчо закріпити зміни щодо статусу, представництва і фінансування діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку.

3.2Перспективи розвитку системи бухгалтерського обліку

Система бухгалтерського обліку має теоретичні, методологічні та регуляторні обмеження. Основні обмеження системи бухгалтерського обліку зумовлені тим, що вона: