Міністерство освіти і науки України
Допущений до захисту:
Заступник директора по НВР
______________
Дипломна робота
Тема:Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві
Випускник: Безверха Світлана Анатоліївна
Група № 421
Спеціальність: 5.050.111 «Бухгалтерський облік»
Розрахунково – пояснювальна записка
с. Балин
2010 р.
Робоча програма
По предмету: “Бухгалтерський облік”
Спеціальність: Молодший спеціаліст “Бухгалтерський облік”
| №п/п | Тема | Всього | К-сть годин | ||
| Аудиторні | Самостійне вивчення | ||||
| 10 | Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві | 36 | 16 | 20 | |
| 1 Первинний облік у структурних підрозділах, галузях рослинництва. | 8 | ||||
| 2 Первинний облік у структурних підрозділах, галузях тваринництва | 8 | ||||
| 3 Первинний облік у промислових, допоміжних та інших виробництвах. | 10 | ||||
| 4 Первинний облік на складах, токах і вагових. | 10 | ||||
Характеристика теми
Поняття первинного обліку у галузях рослинництва, тваринництва.
Економічний зміст операцій з реалізації і завдання обліку. Первинна документація реалізації продукції за напрямами: виконання державного замовлення, продаж робітникам господарства, відпускання на громадське харчування, реалізація на ринку і через ларьок, реалізація різним організаціям і установам, видача в рахунок оплати праці, реалізація робіт і послуг, реалізація матеріалів і сировини.
Облік запасів повинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «запаси», який містить такі рахунки:
Виробничі запаси – 20
Поточні біологічні активи – 21
Малоцінні та швидко зношувані активи – 22
Виробництво – 23
Брак у виробництві – 24
Напівфабрикати – 25
Готова продукція – 26
Продукція сільськогосподарського виробництва – 27
Товари – 28
1. Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві
1.1 Первинний облік структурних підрозділів галузі рослинництва
1.2 Первинний облік структурних підрозділів галузі тваринництва
1.3 Первинний облік у промислових і допоміжних та інших виробництвах
1.4 Первинний облік на складах
2. Застосування комп’ютерної техніки
2.1 Методика створення листа 1
2.2 Оформлення пояснювальної записки
Висновки і пропозиції
Вступ
В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами.
Сільськогосподарські підприємства є суб'єктами підприємницької діяльності, їхні види визначаються за формами власності і формами господарювання. Функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності регламентується Конституцією України, Земельним кодексом України, а також Законами України: "Про власність", "Про форми власності на землю", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про господарські товариства", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві". Основні засади діяльності та господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначає Господарський кодекс України.
Залежно від форм власності, передбачених Господарським кодексом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
> приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання;
> підприємство, що діє на основі колективної власності;
> комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
> державне підприємство, що діє на основі державної власності;
> підприємство, засноване на змішаній формі власності.
> В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені Законом.
На сільськогосподарських підприємствах бухгалтерський облік здійснюється на приватних (приватно-орендних), у сільськогосподарських кооперативах, господарських товариствах, селянських (фермерських) господарствах.
Господарські товариства поділяються на акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Селянські (фермерські) господарства є формою підприємництва, спрямованою на виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію. В сільському господарстві їхня кількість постійно збільшується.
Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягай 16-річного віку та інші родичі. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тім числі родичі, які працюють в ньому за трудовим договором.
Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.
Голова і члени селянського (фермерського) господарства не можуть постійно працювати на інших підприємствах, в установах та організаціях.
У власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, може перебувати майно споживчого та виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами. Майно цих осіб належить їм на праві спільної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.
Необхідною умовою підтримання виробництва сільськогосподарської продукції на певному рівні є постійна наявність частини оборотних активів у матеріальній формі (виробничі запаси). Так, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинне мати в необхідних розмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив та засобів захисту рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів. При їх використанні зростають витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції і виробничі запаси переходять у форму готової продукції.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.
Щоб правильно організувати облік, усі виробничі запаси в сільськогосподарських підприємствах поділяються на такі класифікаційні
· насіння і садивний матеріал;
· корми - концентровані, грубі, соковиті, тваринного походження, мінеральні корми тощо;
· нафтопродукти - гас, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне масло, солідол, технічний вазелін тощо;
· тверде паливо - дрова, вугілля, торф, брикет тощо;
· різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях, сушарках тощо;
· запасні частини і ремонтні матеріали;
· готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;
· товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
· малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" до запасів віднесено також незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу. Це особливий вид запасів та їх облік буде розглядатися в наступних розділах підручника.
Завданням бухгалтерського обліку запасів є:
· своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і витрачанням сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів;
· здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, за додержанням встановлених норм витрат матеріалів;
· одержання на будь-яку дату точних даних про кількість сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів, які є в коморах, на складах і виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;
· систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання запасів на стороні;
· своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готової продукції, яка не користується попитом, і неліквідів.
Облік запасів повинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". У Плані рахунків, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 для відображення запасівпередбачено клас 2 "Запаси", який містить 9 рахунків:
20 "Виробничі запаси";
21 "Поточні біологічні активи";