На ЗАТ «Рівне-Борошно» наявні:
1. Капітальні інвестиції:
- придбання (виготовлення) основних засобів;
2. Фінансові інвестиції:
- фінансові інвестиції за методом участі в капіталі інших підприємств.
- Інші.
9. Облік власного капіталу
Визначення і склад власного капіталу.
Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту, в якому обов’язковою умовою є розмір статутного капіталу.
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства. На даному підприємстві до складу власного капіталу належать статутний капітал і нерозподілений прибуток.
Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.
До статутного капіталу відносять кошти внесені засновниками та власниками, а також вартість майна, яке ними вкладено. Статутний капітал на протязі існування підприємства може збільшуватись за рахунок додаткових внесків та майна.
Статутний капітал – це частина капіталу, яка утворюється за рахунок сукупності вкладів у вигляді матеріальних, нематеріальних або фінансових ресурсів засновників у майно підприємства для забезпечення діяльності господарського суб’єкта згідно меж, які визначені установчими документами. Розмір статутного капіталу підлягає обов’язковій реєстрації у Державному реєстрі суб’єкта господарювання.
Для того, щоб підприємство краще функціонувало внесення коштів у статутний фонд дає можливість поновлювати основні та обігові кошти. [11].
Облік статутного капіталу.
Рахунок №40 «Статутний капітал» призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.
За кредитом рахунку №40 «Статутний капітал» відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, яки зафіксовано в установчих документах підприємства.
Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.
Облік пайового капіталу.
Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Аналітичний облік по рахунку 41 «Пайовий капітал» ведеться за видами капіталу. На ЗАТ «Рівне-Борошно» даного виду капіталу не використовується.
Облік додатково вкладеного капіталу.
Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також сума дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення. На ЗАТ «Рівне-Борошно» даного виду капіталу не використовується.
Облік резервного капіталу.
Рахунок 43 «Резервний капітал» призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку. За кредитом рахунку 43 «Резервний капітал» відображається створення резервів, за дебетом – їх використання. Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду. Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямками використання. На ЗАТ «Рівне-Борошно» даного виду капіталу не використовується.
Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
На ведеться ЗАТ «Рівне-Борошно» облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку ведеться на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (Непокриті збитки)», субрахунках №441 «Прибуток нерозподілений» і №442 «Непокриті збитки».
З кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом – збитки та використання прибутку.
Таблиця 10.1. Кореспонденція рахунків з обліку нерозподіленого прибутку (непокриті збитки)
| ЗАТ «Рівне-Борошно» | ||
| Зміст операції | Дебет | Кредит |
| Непокриті збитки підприємства | 442 | 79 |
| Нерозподілений прибуток підприємства | 79 | 441 |
10. Фінансова звітність (ПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», ПСБО 2 «Баланс», ПСБО 3 «Звіт про фінансові результати», ПСБО 4 «Звіт про рух грошових коштів», ПСБО 5 «Звіт про власний капітал», ПСБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»)
Визначення звітності.
Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період в установленій формі для прийняття цим користувачем визначених ділових рішень.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішення повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Склад і зміст квартальної і річної фінансової звітності.
Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.
Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.
Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.
Для суб’єктів малого підприємства і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Фінансові звіти містять статті, склад і зміст чких визначаються відповідними положеннями (стандартами).
Стаття наводиться у фінансовому звіті, якщо відповідає таким критеріям:
- існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею;
- оцінка статті може бути достовірно визначена.
До фінансової звітності включаються показники діяльності філії, представництв, відділів та інших відособлених підрозділів підприємства.
Зміст і послідовність підготовчих робіт перед складанням річної звітності.
Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:
- автономність підприємства, яким може підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
- безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
- періодичність, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу змогою складання фінансової звітності;
- історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
- нарахування та відповідальність доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду треба зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, належно від часу надходження і сплати грошей;
- повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймається на її основі;
- послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
- превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
- єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
· придбання, продажу та володіння цінними паперами;
· участі в капіталі підприємства;
· оцінки якості управління;
· оцінки здатності підприємства своєчасно використовувати свої зобов’язання;
· забезпеченості зобов’язань підприємства;
· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
· регулювання діяльності підприємства;
· інших рішень.
Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Форми фінансової звітності підприємства і порядок їх заповнення встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.
Для того, щоб фінансова звітність була зрозуміла користувачам, вона повинна містити дані про: