Облік основних засобів та їх амортизація (стр. 7 из 13)

Строк корисної експлуатації основних засобів (Додаток 4) - це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції.

Строк корисної експлуатації визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкта;

очікуваного фізичного зносу;

морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);

правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою, або законодавство, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).

Строк корисного використання активу може змінюватись:

у разі зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виробляється за допомогою цього активу;

у разі капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни терміну корисного використання об'єкта будуть впливати на величину амортизації цього об'єкта в поточному та майбутньому періодах, проте накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизацію розраховують:

на капітальний ремонт основних засобів;

на реновацію (повне оновлення) основних засобів.

Знос і амортизація - взаємообумовлені категорії обліку. Якщо знос показує, наскільки змінилась вартість основних засобів у результаті їх участі у виробничому процесі, то амортизація - яка вартість включена у витрати за певний звітний період. Сума зносу завжди визначається в сумі амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування - щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відрахування є частиною валових витрат підприємства. Водночас вони виступають джерелом відшкодування зношування основних засобів, утворюючи фінансові передумови інвестування. Саме тому система амортизаційних відрахувань є важливим чинником підвищення ефективності суспільного виробництва.

Амортизаційний фонд - грошовий фонд, призначений для відновлення вартості спожитих елементів основного капіталу, які вибувають із виробничого процесу в міру свого фізичного або морального зношування.

Згідно П (С) БО 7 "Основні засобі" Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Методи розрахунку амортизації.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" встановлені такі методи амортизації:

прямолінійний;

зменшення залишкової вартості (відсотковий);

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

виробничий.

1) Прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт необоротних активів став придатним для корисного використання.

Амортизація об’єкта призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Відповідно до Закону" України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. під терміном "амортизація основних засобів і нематеріальних активів" слідує розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або удосконалення, на зменшення скоректованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених ст.8 даного Закону.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місця, що настає за місцем вибуття об’єкта необоротних активів.

Таблиця 2.6

Нарахування амортизації основних засобів

№п. п	Зміст операції	Дт	Кт
1	Нарахована амортизація основних засобів підприємством, що не використовує рахунки класу 8 „Витрати за елементами":
	а) об’єктів виробничого призначення	23	131
	б) об’єктів загальногосподарчого призначення	92	131
	в) об’єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення	949	131
	г) об’єктів, що використовуються для здійснення наукових досліджень та розробок	941	131
	д) об’єктів, що забезпечують збут продукції	93	131
2	Нарахована амортизація основних засобів підприємством, що використовує рахунки класу 8 „Витрати за елементами”	83	131

Відповідно до ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. амортизації підлягають витрати на:

придбання основних засобів і нематеріальних активів для власного виробничого використовування, включаючи витрати на придбання племінної худоби і придбання, закладку і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб,

включаючи витрати (нарахування) на заробітну платню працівникам, зайнятим у виготовленні даних основних засобів;

проведення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації і інших видів вдосконалення основних засобів;

придбання, ремонт і модернізацію легкового автотранспортутільки юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (парки таксомоторів) і послуг за поданням легкового автотранспорту в оренду (прокат) стороннім громадянам і організаціям;

поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом (схема 2.1).

Не підлягають амортизації і повністю відносяться в склад валових витрат звітного періоду витрати платника податків на:

придбання і відгодівля продуктивної худоби;

вирощування багаторічних плодових насаджень;

придбання основних засобів або нематеріальних активів з метою їхподальшої реалізації іншим платникам податку або використовування у виробництві (будівництві, споруді) інших основних засобів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку;

зміст основних засобів, що знаходяться на консервації.

Схема 2.1 Класифікація розходів на зміст і поліпшення основнихзасобів у відповідності до Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р.