синтетичні,
аналітичні.
Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками, називаються синтетичними, а облік на цих рахунках - синтетичним.
Наприклад: такі рахунки як "Основні засоби", "Готова продукція", "Розрахунки з постачальниками" дають узагальнену інформацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними.
Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора, щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються - аналітичними, а облік, що ведеться на цих рахунках, - аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.
Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.
Таблиця 2.7
Облік надходження основних засобів
Зміст господарської операції | Дебет | Кредит |
Зарахування об’єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію | 10 "Основні засоби" | 15 "Капітальні інвестиції" |
Одержання від учасника (засновника) підприємства об’єкта основних засобів | 10 "Основні засоби" | 46 "Неоплачений капітал" |
Переведення помилково не зарахованих малоцінних і швидкозношуваних предметів, що знаходяться на складі, до складу основних засобів | 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" | 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" |
Рахунок 10 "Основні засоби" (Додаток 3) ведеться за субрахунками:
101 "Земельні ділянки",
102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"
103 "Будинки і споруди",
104 "Машини й обладнання",
105 "Транспортні засоби",
106 "Інструменти, прилади та інвентар",
107 "Робоча і продуктивна худоба",
108 "Багаторічні насадження",
109 "Інші основні засоби".
Для обліку інших необоротних матеріальних активів, які не входять до складу об'єктів, які відображаються на рахунку.10 "Основні засоби", Планом рахунків передбачений рахунок II "Інші необоротні матеріальні активи", який ведеться за субрахунками:
111 "Бібліотечні фонди",
112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи",
113 "Тимчасові (нетитульні споруди)
114 "Природні ресурси",
115 "Інвентарна тара",
116 "Предмети прокату",
117 "Інші необоротні матеріальні активи".
На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" (Додаток 12) ведуть облік предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається шляхом нарахування зносу за встановленою підприємством нормою з урахуванням очікуваного строку використання таких об'єктів.
Аналітичний облік основних засобів ведеться на інвентарних карточках, які відкриваються окремо на кожний об'єкт і зберігаються по групах класифікації. Заповнені інвентарні карточки реєструються в описі.
На основі інвентарних карточок основних засобів складається відомість обліку руху основних заходів.
Підсумкові суми по відомості обліку руху основних засобів переносяться в журнал-ордер на рахунок 10.
Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то в бухгалтерському обліку кожна з цих частин може визнаватись як окремий об'єкт основних засобів.
Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об'єкт і вказується в первинних документах та реєстрах з обліку об'єктів основних засобів. Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально відповідальними особами.
Бухгалтерський облік зносу основних засобів (необоротних активів) на пасивному рахунку № 13 "Знос необоротних активів" (Додаток 8), на якому відкриті субрахунки:
№ 131 "Знос основних засобів" (Додаток 9);
№ 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" (Додаток 10);
№ 133 "Знос нематеріальних активів" (Додаток 11).
Облік амортизації основних засобів
Таблиця 2.8
Зміст господарської операції | Дебет | Кредит |
Нарахована амортизація основних засобів | ||
об’єктів виробничого призначення, включаючи об’єкти, узяті у фінансову оренду | 23 "Виробництво"91 "Загальновиробничі витрати" | 131 "Знос основних засобів" |
Об’єктів, переданих в операційну оренду | 949 "Інші витрати операційної діяльності" | 131 "Знос основних засобів" |
Об’єктів, що забезпечують збут продукції | 93 "Витрати на збут " | 131 "Знос основних засобів" |
Об’єктів загальногосподарського призначення | 92 "Адміністративні витрати" | 131 "Знос основних засобів" |
Бухгалтерському та податковому обліку існують відмінності у визначенні об’єктів, що підлягають амортизації.
Причини тому наступні.
1. У бухгалтерському та податковому обліку по-різному класифікуються основні засоби (у податковому обліку - основні фонди).
У бухгалтерському обліку до основних засобів, відповідно до П (С) БО 7, відносяться:
…матеріальні активи, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).
В податковому обліку до основних фондів, відповідно до вимог п.8.2.1 “Закону про оподаткування прибутку", відносяться:
матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується в зв’язку з фізичним або моральним зносом.
Як видно з визначень основних фондів і основних засобів, уже на стадії віднесення об’єкта до основних фондів або основних засобів можуть виникнути розходження. Які в результаті цього можуть бути наслідки щодо нарахування амортизації? Досить значні.
Наприклад, якщо припустити, що на підприємстві операційний цикл становить 16 місяців, то об’єкти, в яких термін експлуатації 12 місяців, не потраплять до складу основних засобів у бухгалтерському обліку, однак, увійдуть до складу основних фондів у податковому обліку, оскільки будуть експлуатуватися 365 календарних днів. Отже, в бухгалтерському обліку амортизація на зазначені об’єкти нараховуватися не повинна, а в податковому обліку вона нараховується.
2. В бухгалтерському обліку підприємства мають право встановлювати вартісні обмеження для об’єктів, що не входять до складу основних засобів, а входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). В податковому обліку подібних обмежень не установлено. Це так само може призвести до відмінностей в складі об’єктів основних засобів і основних фондів, що підлягають амортизації.
Наприклад, підприємство встановило вартісну межу для основних засобів, рівну 1500,00 грн. у випадку придбання об’єкта вартістю 1400,00 грн. і терміном експлуатації 3 роки він відноситься в бухгалтерському обліку до МНМА, а в податковому обліку - до складу основних фондів, що підлягають амортизації.
3. В бухгалтерському обліку, у плані амортизації, на відміну від податкового обліку, використовується єдиний підхід до виробничих і невиробничих основних засобів. У Законі про оподаткування прибутку в п.8.1.4 сказано, що не підлягають амортизації:
витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.
І що:
бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку і не впливає на податкові зобов’язання платника податку.
Таким чином, об’єкти, що не беруть участь у господарській діяльності підприємства, в податковому обліку не амортизуються. В бухгалтерському ж обліку вони підлягають амортизації.
4. В бухгалтерському обліку в плані амортизації, на відміну від податкового обліку, не має принципового значення, за рахунок яких засобів і на яких умовах придбано об’єкт основних засобів.
Наприклад, у випадку безкоштовного одержання на баланс підприємства об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку даний об’єкт оцінюється за справедливою вартістю на дату надходження на баланс з урахуванням понесених витрат і підлягає амортизації. В податковому обліку даний об’єкт амортизації не підлягає, оскільки амортизації, відповідно до п.8.1.2 Закону про оподаткування прибутку, підлягають "витрати на придбання", яких у даному випадку в підприємства немає.
5. Наступною причиною, за якої може виникнути різниця в складі об’єктів основних засобів, що амортизуються в бухгалтерському та податковому обліку, може стати різний підхід до амортизації ліквідованих або тимчасово не використовуваних з ініціативи адміністрації підприємства об’єктів.
Наприклад, при вибутті об’єктів основних фондів, що відносяться в податковому обліку до 2-ї та 3-ї групи в зв’язку з їхньою ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням власника, відповідно до пункту 8.4.6 Закону про оподаткування прибутку, балансова вартість груп у податковому обліку не міняється, а, отже, амортизація продовжує нараховуватися, на відміну від бухгалтерського обліку, де при ліквідації об’єкта та протягом періоду проведення реконструкції, модернізації, добудування, дообладнування і консервації амортизація не нараховується.