Розглянемо операції з обліку розрахунків з іншими дебіторами на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 2.3):
Табл. 2.3
Кореспонденція рахунків з обліку іншої дебіторської заборгованості на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| Зміст операції | Дебет | Кредит |
| Видана позика | 377 | 301 |
| Повернуто грошові кошти в касу у погашення позик | 301 | 377 |
| Надані гроші підзвітним особам на придбання товарно матеріальних цінностей, оплату послуг | 372 | 301 |
| Придбання підзвітною особою матеріальних цінностей | 631 | 372 |
| 2031 | 631 | |
| Оплачені послуги, відзвітованість за відрядження підзвітним особам | 685 | 372 |
Можна зробити висновок, що заборгованість, яка відображається на цьому рахунку, включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами.
На ЗАТ «Рівне-Борошно» розрахунки з підзвітними особами проводяться через касу і обліковуються на рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» за кожною підзвітною особою, тому використовуються первинні документи, зокрема: видатковий касовий ордер, прибутковий касовий ордер, а також накладні від постачальників на ТМЦ та акти наданих послуг, квитки, квитанції, авансові звіти.
Готівка, що видана під звіт, але через якісь причини не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства протягом двох робочих днів, включаючи день отримання грошових коштів під звіт (за відрядженням – не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження).
2.2.3 Облік резерву сумнівних боргів, довгострокових та короткострокових позик
Методи нарахування резерву сумнівних боргів
Резерв сумнівних боргів формується підприємством на дату балансу за безнадійною дебіторською заборгованістю. Одночасно величина резерву збільшує витрати звітного періоду. Метод списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів відрізняється від методу прямого списання датою включення сум такої заборгованості до витрат.
П(С)БО передбачає два методи формування резерву сумнівних боргів:
1. застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
2. застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років (П(С)БО 10).
Метод абсолютної суми
Найпростіший метод визначення резерву. Його доцільно застосовувати підприємствам з невеликою кількістю дебіторів. Розмір резерву визначається в сумі заборгованості тих дебіторів, платоспроможність яких викликає сумніви. Наприклад, підприємству стає відомо, що судом порушена справа про банкрутство дебітора. Заборгованість такого дебітора визнається сумнівним боргом, і на суму цієї заборгованості створюється резерв.
Оскільки, на підприємстві резерв сумнівних боргів розраховують на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її непогашення, що належить до методу застосування коефіцієнта сумнівності, то даний метод розглянемо більш детально.
Метод застосування коефіцієнту сумнівності.
Як уже говорилося вище, коефіцієнт сумнівності може розраховуватися одним з таких способів.
1. На підставі визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході.
При застосуванні цього методу аналізуються показники безнадійної заборгованості за минулі періоди. Питома вага визначається відношенням безнадійної заборгованості за минулі періоди до суми чистого доходу за ті самі періоди. Після чого питома вага множиться на суму чистого доходу за поточний період.
2. На підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення (даний спосіб застосовується на ЗАТ «Рівне-Борошно»).
Для застосування цього методу необхідно згрупувати поточну дебіторську заборгованість у кілька груп за строками її непогашення. Далі визначається коефіцієнт сумнівності виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні періоди. Коефіцієнт сумнівності розраховується як відношення суми списаної безнадійної заборгованості групи за період до сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду. Після чого сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду множиться на шуканий коефіцієнт.
Якщо аналізується кілька періодів, то П(С)БО 10 пропонує два шляхи визначення коефіцієнта сумнівності:
- як суму відношень списаної безнадійної заборгованості за кожний період до сальдо дебіторської заборгованості на кінець попереднього періоду, ділену на кількість періодів;
- як відношення суми безнадійної заборгованості за всі періоди до суми сальдо дебіторської заборгованості на дату балансу за періодами.
Резерв сумнівних боргів визначається як добуток сальдо дебіторської заборгованості за групою на кінець попереднього періоду та коефіцієнта сумнівності. Причому величина, отримана в результаті такого множення, і буде складати сальдо резерву на кінець звітного періоду.
3. На підставі визначення питомої ваги списаної дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості.
Цей спосіб зовсім новий, тому ми розглянемо його детально. Відразу обумовимо, що П(С)БО 10 не пропонує нам ніяких прикладів розрахунку коефіцієнта сумнівності за цим методом.
Лаконічність, з якою Мінфін виклав новий спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності, дає можливість для двозначності тлумачень порядку застосування цього способу розрахунку.
Так можна запропонувати два варіанти розрахунку коефіцієнту:
1) шляхом визначення питомої ваги за кожний період окремо та виведення середньої;
2) шляхом визначення питомої ваги за всі періоди.
Часовий інтервал, показники за який піддаються аналізу, підприємство визначає самостійно — від трьох до п’яти років [7].
Облік резерву сумнівних боргів
Резерв сумнівних боргів обліковується на однойменному рахунку 38. Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі окремих боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості залежно від обраного методу визначення резерву. Створюється резерв сумнівних боргів в кореспонденції з дебетом рахунка 944 "Сумнівні та безнадійні борги" або 84 "Інші операційні витрати".
За даними рядка 162 Балансу ЗАТ «Рівне-Борошно» (див. дод. 7) а також оборотно-сальдової відомості (див. дод. 32) видно, що підприємство не створює резерв сумнівних боргів, відповідно і вище згаданих рахунків воно також не використовує, що є суттєвим недоліком діяльності товариства. Дана проблема пов’язана в першу чергу з тим, що:
- створення резерву сумнівних боргів вимагає вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності;
- суми, які резервуються, не включаються до валових витрат у податковому обліку, що, в свою чергу, не впливає на зменшення податку на прибуток;
- підприємство не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву.
Розглянемо основні операції, що можуть відбуватися при нарахуванні резерву сумнівних боргів (таб. 2.4).
Таблиця 2.4.
Журнал господарських операцій з обліку резерву сумнівних боргів
| Дата | Найменування операції | Кореспонденція рахунків | |
| Д-т | К-т | ||
| 30.06.2001 | Створення резерву сумнівних боргів | 944 | 38 |
| 30.09.2001 | Списання за рахунок створеного резерву суми безнадійної заборгованості | 38 | 36 |
| 30.09.2001 | Збільшення резерву до необхідної величини (7000 - (3000 - 2500) | 944 | 38 |
| 31.12.2001 | Зменшення величини створеного резерву (7000 - 1000) | 38 | 719 |
За статтею балансу "Первісна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги" (р. 161) відображується дебетовий залишок за рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", за статтею "Резерв сумнівних боргів" (р. 162) - кредитовий залишок за рахунком 38 "Резерв сумнівних боргів".
Різниця значень р. 161 та р. 162 відображується в рядку 160 "Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги".
Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображується в Звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (р. 090).
Безнадійна заборгованість та її списання з балансу
Для того, щоб визнати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість безнадійною, потрібно документальне підтвердження, однієї з умов:
- закінчився строк позовної давності (3 роки);
- існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.
Безнадійна дебіторська заборгованість на ЗАТ «Рівне-Борошно» списується за рахунок прибутку.
Після списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємство зобов’язане враховувати її суму на позабалансовому рахунку протягом не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення. Списання зазначеної безнадійної заборгованості в бухгалтерському обліку показано в таблиці 2.5.
Кореспонденція рахунків обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості