Д-т рах. "Матеріали"
К-т рах. "Каса" 300 грн.
В аналітичному обліку цю суму записують на рахунку "Транспортно-заготівельні витрати".
Операція 4.Перераховано з поточного рахунка підприємства в оплату заборгованості:
постачальнику - за матеріали144 000 грн.
транспортній організації – за перевезення матеріалів 21 300 грн.
Разом ........................................................................................................... 165 300 грн.
Ця операція повинна бути відображена на дебеті рахунка "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (зменшення заборгованості) і кредиті рахунка "Поточний рахунок" (зменшення грошових коштів на рахунку).
Бухгалтерська проводка по четвертій операції:
Д-т рах. "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"
К-т рах. "Поточний рахунок" 165 300 грн.
У системі синтетичних і аналітичних рахунків відображення розглянутих операцій матиме такий вигляд .
Синтетичний облік
| Д-т Рах. "Поточний рахунок" К-т | |
| Сальдо 200 000 | 4) 165 300 |
| Оборот - | Оборот 165 300 |
| Сальдо 34 700 | |
| Д-т Рах. "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" К-т | |
| 4) 165 300 | Сальдо – 1) 144 000 2) 21 300 |
| Оборот 165 300 | Оборот 165 300 |
| Сальдо - | |
| Д-т Рах. "Матеріали" К-т | |
| 1) 144 000 2) 21 300 3) 300 | |
| Оборот 165 300 | Оборот - |
| Сальдо 165 600 | |
| Д-т Рах. "Каса" К-т | |
| Сальдо 400 | 3) 300 |
| Оборот - | Оборот 300 |
| Сальдо 100 | |
Аналітичний облік
Д-т Рах. "Сталь сортова" К-т
| № опер. | Кількість, т | Ціна, грн. | Сума, грн. |
| 1 | 800 | 150 | 120000 |
Д-т Рах. "Латунний прокат" К-т
| № опер. | Кількість, т | Ціна, грн. | Сума, грн. |
| 1 | 120 | 200 | 24 000 |
Д-т Рах. "Транспортно-заготівельні витрати" К-т
| № опер | Сума, грн. | № опер. | Сума, грн. |
| 2 | 21300 | ||
| 3 | 300 | ||
| Оборот | 21600 |
Як видно з прикладу, сума дебетового обороту синтетичного рахунка "Матеріали" (165 600 грн.) показує фактичну собівартість придбаних матеріалів, яка складається з їх купівельної вартості (144 000 грн.) і транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних з їх придбанням (21 600 грн.).
В аналітичному обліку придбані матеріали відображені за їх купівельною вартістю. Щоб визначити фактичну собівартість кожного виду матеріалів, треба суму транспортно-заготівельних витрат розподілити між ними пропорційно певному базису (за купівельною вартістю, вагою тощо). У нашому прикладі за такий базис візьмемо купівельну вартість матеріалів і складемо розрахунок.
Процентне відношення транспортно-заготівельних витрат до купівельної вартості придбаних матеріалів визначено розрахунком:
21 600 : 144 000 х 100 = 15 %.
Складений розрахунок показує фактичну собівартість придбаних матеріалів як в цілому (165 600 грн.), так і кожного виду придбаних матеріалів - сталі сортової (138 000 грн.), латунного прокату (27 600 грн.).
Розрахунок розподілу
транспортно-заготівельних витрат і визначення
фактичної собівартості придбаних матеріалів
| Найменування матеріалів | Купівельна вартість, грн. | Транспортно-заготівельні витрати | Фактична собівартість придбаних матеріалів | |
| % | сума, грн. | |||
| 0 | 1 | 2 | 3 | 4 (гр. 1+3) |
| Сталь сортова | 120000 | 15 | 18000 | 138000 |
| Латунний прокат | 24000 | 15 | 3 600 | 27600 |
| Разом | 144000 | х | 21600 | 165600 |
Слід зауважити, що в подальшому використанні у виробництві матеріали списуються за їх обліковою ціною. Наприкінці місяця на затрати виробництва списується також сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до цих матеріалів.
Таким чином, до собівартості продукції матеріали включаються за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі).
4. Облік процесу виробництва
Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції: заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).
Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції - з іншого.
Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі затрати прийнято групувати за певними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на основні і накладні.
До основних відносять затрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і складають її речову (матеріальну) основу (матеріали, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).
За способом включення до собівартості продукції виробничі затрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі затрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплектуючі вироби, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріальним затратам тощо).
Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Основним з них є рахунок "Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції - з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Виробництво".
Протягом місяця на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її виробництвом, тощо).
Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку "Загальновиробничі витрати". Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахунка "Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляються між видами продукції пропорційне базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо).
При цьому складають бухгалтерську проводку:
Д-т рах. "Виробництво"
К-т рах. "Загальновиробничі витрати"
Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому (утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка "Адміністративні витрати", до собівартості виготовленої продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис:
Д-т рах. "Фінансові результати"
К-т рах. "Адміністративні витрати".
Таким чином, на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків одержують відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат).
Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка "Виробництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво" на кінець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:
Д-т рах. "Готова продукція"
К-т рах. "Виробництво".
Оскільки фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат), то протягом місяця одержану із виробництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за плановою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість продукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від'ємний запис (способом "сторно"), на суму перевитрат - доповнюючий запис.