Облік і аналіз активів в бухгалтерському обліку (стр. 16 из 23)
Коефіцієнт вибуття визначається відношенням вартості основних засобів, що вибули за період до вартості основних засобів на початок періоду.
Коефіцієнти визначаються за 2001-2003 роки і порівнюються в динаміці.
Якщо в динаміці коефіцієнт оновлення зростає, це є позитивною тенденцією. Важливо щоб коефіцієнт вибуття був меншим за коефіцієнт оновлення. Така ситуація свідчить про наявність нормальної інвестиційної політики на підприємстві.
Показникам ефективності використання основних засобів є коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), який розраховується відношенням суми чистого доходу до середньої вартості основних фондів.
Аналіз нематеріальних активів починається з оцінки їх динаміки в розмірі класифікаційних груп, тому що вони не однорідні за своїм складом характером використання в процесі виробництва, за ступенем впливу на фінансові результати та результати господарської діяльності. Розраховуються абсолютні та відносні відхилення щодо попередніх періодів.
Аналіз і оцінка структури нематеріальних активів здійснюється за видами, джерелами надходжень термінами корисного використання, ступенем правової захищеності рівнем ліквідності та ризику вкладень капіталу в нематеріальні активи.
При формуванні висновків потрібно враховувати що сприятливий вплив на фінансовий стан здійснює підвищення частини засобів в об’єктах інтелектуальної власності.
Для аналізу структури нематеріальних активів за строками корисного використання складається таблиця, в якій нематеріальні активи рахуються за роками протягом 10 років і більше. Чим вища частина нематеріальних активів з більш тривалим терміном використання, тим більший економічний ефект, отриманий господарюючим суб’єктом.
Аналіз за степенем ліквідності та ризику інвестицій в нематеріальні активи здійснюється наступним чином:
1. Нематеріальні активи розбиваються на три групи: високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні.
2. Визначається питома вага кожної групи в загальній величині нематеріальних активів.
3. Дається оцінка нематеріальних активів за ступенем ліквідності та ризику.
Розвиток економічного ефекту (ЕТ)використання ліцензій і ноу-хау за період tможе бути проведений за формулою:
, (13)де Pt – вартісна оцінка результату використання ліцензійної технології за рік t;
St – витрати пов’язані з використанням ліцензійної технології за рік t;
R – ставка дисконтування (приведення різноманітних витрат до порівняного за часом виду).
В якості R –для розрахунків використовується середня річна ставка банківського відсотку, середньорічна норма прибутку, середній норматив ефективності капітальних вкладень.
Кінцевий ефект від використання нематеріальних активів виражається у загальних результатах господарської діяльності: у зниженні витрат на виробництво, збільшенні обсягів реалізації продукції, збільшенні прибутку, підвищенні платоспроможності та стійкості фінансового стану.
Виходячи з цього темпи зростання виручки від реалізації продукції або прибутку повинні випереджати темпи зростання нематеріальних активів.
Для визначення загальної ефективності використання матеріальних активів розраховується такі показники:
- доходність нематеріальних активів (ДНА);
- фондовіддача нематеріальних активів (ФНА);
- рентабельність продаж (РП)
Доходність нематеріальних активів визначається за формулою
, (14)де ПР – прибуток від реалізації;
НА – вартість нематеріальних активів.
Фондовіддача нематеріальних активів визначається за формулою:
, (15)де ЦД – чистий дохід від реалізації продукції.
Рентабельність продаж визначення за формулою:
, (16)Дані показники порівнюються в динаміці.
В роботі не проведено аналізу використання нематеріальних активів у зв’язку з тим, що на балансі ТОВ „Лан” така група активів відсутня.
Для аналізу ефективності використання активів визначаються показники ділової активності (оборотності). До таких показників відносяться: коефіцієнт оборотності активів коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності основних засобів.
Загальна оборотність активів (коефіцієнт оборотності активів) є узагальнюючим показником оборотності і характеризує швидкість обороту всього майна підприємства за балансом. Даний коефіцієнт прямо пропорційний обсягу продаж та зворотно та зворотно пропорційний сумі активів, що використовуються. Вимірює загальну оборотність чи інтенсивність використання активів. Порівнюється в динаміці за останні три роки.
Підтримання ділової активності підприємства передбачає прискорення оборотності оборотних активів. Цей показник характеризує швидкість обороту (кількість обороту за період) всіх оборотних активів підприємства (як грошових так і матеріальних) і дозволяє проаналізувати можливість вивільнення їх з господарської діяльності та визначити напрями більш ефективного використання. Визначаються відношенням обсягу чистого доходу від реалізації до середньої вартості оборотних активів. Порівнюється в динаміці за останні три роки.
Коефіцієнт оборотності запасів розраховується відношенням собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів і характеризує ефективність їх використання. Порівнюється в динаміці за останні три роки.
Коефіцієнти оборотності коштів в розрахунках характеризує розширення або скорочення комерційного кредиту, наданого підприємством. В умовах неплатежів значення цього коефіцієнта дуже велике. Якщо коефіцієнт збільшується, можна зробити висновок про підвищення оборотності відповідного виду дебіторської заборгованості. Порівнюється в динаміці за 2001—2003 роки.
Узагальнюючим показником ефективності використання активів пiдприємства є тривалiсть обороту активiв, що представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності помноженого на 360
Перiоди обороту дебiторської заборгованостi запасiв, кредиторської заборгованостi використовується для розрахунку тривалості фінансового циклу – часу, протягом якого грошові кошти вилученні з обороту. Дані показники порівнюються в динаміці за останні три роки. Позитивними тенденціями є скорочення терміну обороту дебіторської та кредиторської заборгованості. Негативна – зростання терміну обороту матеріальних засобів.
Далі більш детального аналізується рух грошових коштів на підприємстві оскільки вони являють собою групу найбільш високоліквідних активів.
Аналіз руху грошових коштів починається з оцінки в динаміці тривалості фінансового циклу за 2001-2003 роки.
Тривалість фінансового циклу (ТФЦ) визначається за формулою:
ТФЦ=tОБВЗ+tобДТЗ-tоб КЗ, (17)
де tОБВЗ – термін обороту виробничих запасів;
tобДТЗ – термін обороту дебіторської заборгованості;
tоб КЗ – термін обороту кредиторської заборгованості.
Термін обороту окремих груп активів визначається за наступними формулами:
, (19)де
- середня дебіторська заборгованість;ВР – виручка від реалізації.
, (20)де
- середня дебіторська заборгованістьПозитивним явищами під час аналізу руху грошових коштів є скорочення фінансового циклу.
Фінансовий цикл може бути скорочений за рахунок прискорення виробничого циклу прискорення оборотності дебіторської заборгованості та певного сповільнення оборотності кредиторської заборгованості.
Дані для оцінки ефективності використання визначається за формулою:
, (21)де Фр – фінансовий результат діяльності підприємства;
Зс – середній залишок грошових коштів.
Даний показник характеризує суму прибутку (збитку), яка припадає на одну гривню грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства в середньому протягом періоду, що досліджується.
Фінансовим результатом є чистий прибуток або збиток за відповідний період.
Рентабельність витрачених коштів (РВ)визначається за формулою:
, (22)де ГПН – негативний грошовий потік.
Цей показник характеризує суму прибутку або збитку, яка припадає на одну гривню грошових коштів витрачених під підприємством під час періоду.
Рентабельність грошових коштів отриманих (РН) визначається за формулою:
, (23)де ГПП – позитивний грошовий потік.
Рентабельність грошових коштів отриманих показує суму прибутку або збитку, яка припадає на одну гривню грошових коштів, які отримано підприємством за період, що досліджується.
Рентабельність числового грошового потоку (РЧП) показує суму прибутку (збитку) на одну гривню чистого грошового потоку і визначається за формулою:
, (24) де ГПЧ – чистий грошовий потік.