1. Облік готової продукції.
2. Облік реалізації
Облік готової продукції.
На тих підприємствах, де є незавершене виробництво, для визначення виробничої собівартості готової продукції сума витрат на їх виробництво коригується з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва. На величину збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва зменшується (збільшується) сума витрат на виробництво готової продукції. Одержана величина дорівнює виробничій собівартості готової продукції:
СВП = НВ (п) + ВВ – НВ(к),
де: СВП – собівартість виробленої продукції;
НВ(п) – незавершене виробництво на початок періоду;
НВ(к) – незавершене виробництво на кінець періоду;
ВВ – витрати на виробництво продукції за період.
До незавершеного виробництва належить продукція, що не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологічним процесом, а також витрати на виконання незакінчених робіт (послуг), які ще не визнано доходом на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги.
З метою визначення кількості і фактичної наявності незакінчених переробкою напівфабрикатів і продукції проводиться інвентаризація незавершеного виробництва.
Надходження готової продукції з виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю відображається таким записом:
Дебет 26 “Готова продукція”
Кредит 23 “Виробництво”.
Облік реалізації
Для визначення собівартості продукції, що була реалізована протягом місяця, застосовується така формула:
СРП = ГП(п) + СВП – ГП(к),
де: ГП(п) – залишки готової продукції на початок періоду;
СРП – собівартість реалізованої продукції;
ГП(к) – залишки готової продукції на кінець періоду.
Виробнича собівартість реалізованої готової продукції відображається таким записом:
Дебет 901 “Готова продукція”
Кредит 26 “Готова продукція”.
В аналітичному (складському) обліку підприємства можуть вести облік наявності та руху готової продукції за обліковими цінами, оскільки фактична виробнича собівартість на підприємстві визначається в кінці звітного періоду, а потреба у відображенні її руху існує протягом місяця.
При використані облікових цін необхідно розраховувати відхилення фактичної виробничої собівартості від вартості готової продукції за обліковими цінами при списанні готової продукції з рахунку 26 “Готова продукція”.
Виробнича собівартість реалізованої готової продукції за обліковими цінами:
Дебет 901 “Готова продукція”
Кредит 26 “Готова продукція”
Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами:
1.Якщо фактична собівартість вища ніж облікова ціна:
Дебет 901 “Готова продукція”
Кредит 26 “Готова продукція”
Якщо фактична собівартість нижча ніж облікова ціна (сторнувальний запис):
Дебет 901 “Готова продукція”
Кредит 26 “Готова продукція”
Література [першоджерела 1,6; основна 38,39; додаткова 1,3]
Тема 9. Облік оплати праці, розрахунків з персоналом та соціального страхування
1. Облік розрахунків з оплати праці.
2. Утримання із заробітної плати.
3. Аналітичний облік заробітної плати.
4. Синтетичний облік заробітної плати.
1. Облік розрахунків з оплати праці
Для обліку розрахунків з оплати праці використовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. На цьому рахунку узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |||
| Дебет | Кредит | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Нарахована заробітна плата | |||||
| 1 | Робітникам основного виробництва | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | 66 “Розрахунки з оплати праці” | ||
| 23 “Виробництво” | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | ||||
| 2 | Загальновиробничому персоналу | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | 66 “Розрахунки з оплати праці” | ||
| 91 “Загальновиробничі витрати” | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | ||||
| 3 | Адміністративно-управлінському персоналу | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | 66 “Розрахунки з оплати праці” | ||
| 92 “Адміністративні витрати” | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | ||||
| 4 | Працівникам відділу збуту | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | 66 “Розрахунки з оплати праці” | ||
| 93 “Витрати збуту” | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | ||||
| 5 | Працівникам, що займаються дослідженнями та розробками | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | 66 “Розрахунки з оплати праці” | ||
| 94 “Інші витрати операційної діяльності” | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | ||||
| 6 | Працівникам, що займаються ліквідацією основних засобів | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | 66 “Розрахунки з оплати праці” | ||
| 976 “Списання необоротних активів” | 811 “Виплати за окладами і тарифами” | ||||
т
Оцінка забезпечення здійснюється за балансовою вартістю ресурсів, необхідних для погашення відповідних зобов’язань на дату балансу.
Кожне забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Саме тому аналітичній облік забезпечень слід вести у розрізі окремих забезпечень.
Підприємство, наприклад, може встановити певний щомісячний норматив відрахувань для створення відповідного забезпечення сплати відпускних.
| Сума забезпечення | = | Фактично нарахована заробітна плата працівникам | х | Річна планова сума витрат на оплату відпусток |
| Загальний фонд заробітної плати |
2.Утримання із заробітної плати.
Усі види утримань поділяються на обов ‘язковіі за згодою працівників.
До обов ‘язкових відносять:
прибутковий податок, відрахування до Пенсійного фонду, утримання збору на загальнообов язкове соціальне страхування, утримання збору на загальнообов язкове соціальне страхування на випадок безробіття та утримання за виконавчими листами за рішенням судових органів.
До утримань за згодою відносять: утримання на підставі його письмової заяви, профспілкові внески, погашення сум дрібних нестач, вартість харчування, невикористані підзвітні суми тощо.
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |||
| Дебет | Кредит | |||
| 2 | 3 | 4 | ||
| На суму утриманих внесків до Пенсійного фонду | 66 | 651 | ||
| На суму внесків перерахованих до Пенсійного фонду | 651 | 311 | ||
| Утримання прибуткового податку | 661 | 641 | ||
| Утримання у фонд безробіття | 661 | 653 | ||
| Утримання підзвітної суми | 661 | 372 | ||
| Утримання відшкодування матеріальних збитків | 661 | 375 | ||
| Утримання депонованої заробітної плати | 661 | 662 | ||
3.Аналітичний облік заробітної плати.
Завданням бухгалтерії є перевірка правильності даних у первинних документах і нарахування заробітної плати, документи щодо якої оформляються в певному порядку—за окремими підрозділами та службами; в підрозділах за категоріями персоналу; за табельними номерами працівників.Розрахунково-платіжні відомості складають за кожною одиницею підприємства у розрізі категорій персоналу, табельних номерів.Кожен запис обоснується первинними документами.У платіжну відомость переносять суму до видачі. Касир закриває відомість підсумковим записом. Видача депонованої суми оформляється видатковим ордером.
4.Синтетичний облік заробітної плати.
Для відображення нарахування заробітної плати із нарахування, перерахування та утримань призначено рахунок 66 „Розрахунки з оплати праці”, який має субрахунки:
661,662”Розрахунки з депонентами”. Підставою для складання проводок служать підсумкові дані розрахункових відомостей.
Література [першоджерела 1,6; основна 38,39; додаткова 1,3]
Лекція 10. Облік власного капіталу
1. Класифікація власного капіталу
2. Облік статутного капіталу, формування статутного капіталу в акціонерних товариствах, облік формування і змін статутного капіталу.
3. Облік резервного капіталу , вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку
Класифікація власного капіталу
1. Вкладений капітал – це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також унаслідок конвертування боргових зобов’язань підприємства в акції або частки (паї).
2. Накопичений капітал – це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.
Класифікація власного капіталу за джерелами формування є дуже важливою при визнанні його елементів. Капітал підприємства не може бути сформований іншими шляхами ніж вказані вище. Тому, якщо ми не бачимо у тому чи іншому елементі капіталу, наведених у Балансі підприємства, ознак 1 чи 2 групи елементів капіталу, слід з’ясувати, чи були підстави визнавати їх такими.
Вкладений капітал включає такі елементи:
- зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);