Загальну рентабельність розраховують віднесенням балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів та середніх залишків матеріальних оборотних засобів.
Рентабельність продукції визначають як відношення валового прибутку до собівартості продукції.
При аналізі рентабельності виявляють відхилення фактичного її рівня від планового (або іншої бази порівняння), визначають причини цих відхилень та проводять кількісну оцінку впливу факторів на виявлені відхилення, визначаючи при цьому шляхи підвищення рівня рентабельності.
Для аналізу загальної рентабельності складають аналітичну таблицю (табл. 3.6).
Як видно з наведених у табл. 3.6 даних, загальна рентабельність виробництва знизилась порівняно з минулим роком на 66,8%. На зміну загальної рентабельності впливають три фактори:
Таблиця 3.6
Оцінка зміни рівня загальної рентабельності роботи КП “Західтурбуд” за 2005-2006 роки*
(тис. грн.)
Показники | 2005 рік | 2006 рік | Відхилення | |
Сума, тис. грн. | % | |||
Прибуток від операційної діяльності | -109,2 | -631,7 | -522,5 | +478,5 |
Середньорічна вартість основних виробничих фондів | 34,2 | 83,2 | +49,0 | +143,3 |
Середні залишки матеріальних оборотних засобів | 273,2 | 534,3 | +261,1 | +95,6 |
Загальна рентабельність, % | -35,5 | -102,3 | - | -66,8 |
* Табл. 3.6 складена на підставі додатків А, Б.
а) зміна балансового прибутку;
б) зміна середньорічної вартості основних виробничих фондів;
в) зміна середніх залишків матеріальних оборотних засобів.
Міру їх впливу розраховують способом ланцюгових підстановок. Щоб визначити вплив на відхилення загальної рентабельності зміни балансового прибутку спочатку треба обчислити показник рентабельності при фактичному балансовому прибутку звітного року та минулорічних величин інших двох факторів. У нашому випадку він дорівнюватиме -205,5% (-631,7:(34,2+273,2)·100). Таким чином, внаслідок зменшення балансового прибутку на 522,5 тис. грн. загальна рентабельність знизилась на 170% (-205,5+35,5). Для розрахунку впливу зміни середньорічної вартості основних виробничих фондів визначають розрахований показник загальної рентабельності при фактичному прибутку, фактичній вартості основних виробничих фондів та минулорічних середніх залишках матеріальних оборотних засобах. Він дорівнюватиме -177,3% (-631,7:(83,2+273,2)·100).
Показник впливу на загальну рентабельність зміни вартості основних фондів становить +28,2% (-177,3+205,5). Внаслідок збільшення порівняно з минулим роком середніх залишків матеріальних оборотних засобів загальна рентабельність збільшилась на 75% (-102,3+177,3).
Поряд з показником загальної рентабельності доцільно проаналізувати і рентабельність продукції. При цьому слід врахувати, що рентабельність окремих видів продукції істотно коливається у зв’язку з особливостями її виробництва та реалізації. Для аналізу рентабельності окремих видів продукції використовують дані планових та фактичних калькуляцій собівартості одиниці продукції. За цими даними складають аналітичну таблицю.
На наступному етапі аналізу необхідно всебічно розглянути причини зростання собівартості одиниці певного виду продукції. Ліквідація виявлених причин дасть змогу значно підвищити рентабельність продукції в цілому, оскільки вибір даного виду продукції становить найбільшу питому вагу в загальному випуску продукції.
Під час аналізу доцільно становити причини мало рентабельності або збитковості продукції. Головним чином це низький технічний та організаційно-управлінський рівень виробництва, недоліки в ціноутворенні на окремі види продукції. Необхідно накреслити шляхи усунення впливу цих факторів
[16, с.192-195].
Коефіцієнтний аналіз рентабельність підприємства найчастіше застосовується для виявлення кількісних співвідношень між окремими статтями та групами статей балансу з метою загальної оцінки фінансового стану підприємства. Методика коефіцієнтного аналізу фінансових результатів, яку спрямовано на оцінку ефективності діяльності підприємства, відрізняється лише системою аналітичних показників, що обчислюються як співвідношення окремих показників звіту про фінансові результати між собою, а також у поєднанні з показниками балансу.
Г.В.Митрофанов, Г.О.Кравченко, Н.С.Барабаш та ін. зазначають, що коефіцієнтний аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає наступні етапи дослідження [47, с.116-119]:
1. Визначення основних параметрів досліджуваного об'єкта, до яких належать рентабельність фінансово-господарської діяльності та рентабельність активів і капіталу підприємства.
2. Побудова системи коефіцієнтів, які мають забезпечитиповну та достовірну характеристику об'єкта аналізу. Формування системи показників коефіцієнтного аналізу ґрунтується на дотриманні принципу суттєвості інформації, яка залучається для обчислення кожного коефіцієнта.
3. Визначення критеріїв оцінки інформації. Критеріями можуть бути оптимальні значення аналогічних коефіцієнтів, що застосовуються у фінансово-господарській практиці, внутрішні нормативи, планові показники тощо.
4. Обчислення звітних і базисних коефіцієнтів. Розрахунок показників рентабельності фінансово-господарської діяльності ґрунтується на визначенні співвідношення між тим чи іншим видом прибутку і доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), або попередньо обраним видом витрат підприємства. Всі первинні показники, які застосовуються у розрахунках, є періодичними, тобто їх величина характеризує об'єкт дослідження за відповідний період. Особливістюрозрахунку рентабельності активів або капіталу є те, що одна частинапервинних показників належить до періодичних (показники Звіту профінансові результати), а друга – до моментних (показники балансу). На цей час застосовують два методичних прийоми поєднання періодичних та моментних показників. Перший з них вимагає попереднього обчислення середніх значень моментних показників (залежно від періоду дослідження можуть застосовуватись середньорічні, середньоквартальні, середньомісячні абсолютні показники). Згідно з другим прийомом коефіцієнти визначаються як кратне від ділення періодичного показника на моментний показник, обчислений на кінець аналітичного періоду. У подальших розрахунках нами використано перший прийом перетворення моментних показників як найбільш поширений у вітчизняній практиці фінансового аналізу.
5. Оцінка динаміки відповідних коефіцієнтів протягом досліджуваного періоду.
6. Загальна оцінка ефективності діяльності підприємства на основі системи коефіцієнтів. Оцінка може здійснюватись шляхом логічних узагальнень. Така оцінка буде мати дещо суб’єктивний характер. Щоб уникнути суб'єктивності, можна скористатися інтегральними (узагальнюючими) коефіцієнтами, які дозволяють дати однозначну оцінку ефективності діяльності підприємства у звітному періоді. Для загальної оцінки показників ефективності можна запропонувати інтегральний показник - темп економічного росту, який досить часто застосовується в економічному аналізі.
Для коефіцієнтного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства застосовуються наступні взаємопов'язані групи показників:
- коефіцієнти рентабельності фінансово-господарської діяльності, які характеризують рівень прибутку по відношенню до доходів або витрат підприємства;
- коефіцієнти рентабельності активів та капіталу підприємства, що визначаються як відношення чистого прибутку до середніх залишків відповідних активів або капіталу.
У табл. 3.7 наведено алгоритми обчислення основних видів показників рентабельності підприємства [47, с.118-119].
Показники рентабельності розраховуються за відповідні періоди. Досліджується їх динаміка і факторний вплив відомими способами. Показники рентабельності в процесі аналізу порівнюють:
- у динаміці – для визначення тенденцій їх змін;
- з аналогічними показниками інших підприємств – для визначення рейтингу підприємства серед інших, а також для вибору галузі при інвестиціях;
- середніми або найвищими значеннями галузі діяльності – для оцінки ефективності діяльності досліджуваного підприємства.
Таблиця 3.7
Показники рентабельності підприємства
Показник рентабельності | Алгоритм розрахунку | Умовні позначення |
1. Коефіцієнти рентабельності фінансово-господарської діяльності підприємства | ФРОД – фінансовий результат від операційної діяльності;Д – дохід (виручка) від реалізації продукції;ФРЗДдо опод. – фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування;П – чистий прибуток;СВ – собівартість реалізованої продукції;В – загальні витрати; – середньорічна вартість власного капіталу; – середньорічна вартість активів; – середньорічна вартість основних засобів; – середньорічна вартість матеріальних оборотних активів (запасів); – середньорічна вартість оборотних активів; – середньорічна вартість довгострокових вкладень. | |
1.1. Операційна рентабельність (Rопер) | Rопер = | |
1.2. Загальна рентабельність (Rзагал) | Rзагал = | |
1.3. Чиста рентабельність (Rчиста) | Rчиста = | |
1.4. Рентабельність виробничих витрат (Rсв) | Rсв = | |
1.5. Рентабельність загальних витрат (Rв) | Rв = | |
2. Коефіцієнти рентабельності активів і капіталу | ||
2.1. Рентабельність власного капіталу (RК) | RК = | |
2.2. Рентабельність активів (RА) | RА= | |
2.3. Рентабельність виробничого потенціалу (Rвиробн) | Rвиробн = | |
2.4. Рентабельність оборотних активів (RОА) | RОА = | |
2.5. Рентабельність поточної діяльності (Rпоточн.) | Rпоточн. = |
Показники рентабельності аналізуються з точки зору впливу на них суб’єктивних факторів, що дозволяє виявити внутрішньогосподарські резерви підвищення ефективності діяльності підприємства та розробити заходи щодо їх реалізації.