Облік основних засобів та аналіз ефективності їх використання (стр. 15 из 19)

Проведемо розрахунок умовних результативних показників.

Ф_ум1=266*

* * * * * =1,5

Ф_ум2=266*

* * * * * =2,3

Ф_ум3=266*

* * * * * =1,8

Ф_ум4=266*

* * * * * =2,04

Ф_ум5=266*

* * * * * =4,5

Ф_ум6=266*

* * * * * =5,4

Розрахуємо вплив зміни факторних показників:

1) за рахунок збільшення робочих днів фондовіддача збільшилась на:

∆Ф_д = Ф_ум1 – Ф₂₀₀₄= 1,5 – 1,49 = +0,01

2) за рахунок збільшення коефіцієнту змінної роботи обладнання фондовіддача збільшилась:

∆Ф_Кзм = Ф_ум2 – Ф_ум1= 2,3 – 1,5 = +0,8

3) за рахунок зміни середньої тривалості однієї зміни фондовіддача зменшилась:

∆Ф_Тгод = Ф_ум3 – Ф_ум2= 1,8 – 2,3 = -0,5

4) за рахунок збільшення питомої ваги активної частини основних виробничих засобів відбулося збільшення фондовіддачі на:

∆Ф_ОЗакт = Ф_ум4– Ф_ум3= 2,04 – 1,8 = +0,24

5) за рахунок збільшення питомої ваги діючого обладнання фондовіддача збільшилась на:

∆Ф_ОЗд = Ф_ум5 – Ф_ум4= 4,5 – 2,04 = +2,46

6) за рахунок зміни середнього випуску продукції за одну машино-годину фондовіддача збільшилась на:

∆Ф_Т = Ф_ум6 – Ф_ум5= 5,4 – 4,5= +0,9

7) зміна середньої вартості одиниці обладнання призвела до зміни фондовіддачі на:

∆Ф_С = Ф₂₀₀₅ – Ф_ум6= 0,48 – 5,4 = - 4,92

Перевіремо баланс відхилень:

Ф₁ - Ф_{2004 =} ∆Ф_д + ∆Ф_Кзм+ ∆Ф_Тгод+∆Ф_Озакт+∆Ф_Озд+∆Ф_Т+∆Ф_С

0,48 - 1,49 = 0,01 +0,8 - 0,5 +0,24 + 2,46 + 0,9 – 4,92

1,01 = 1,01

Таким чином, фактичний аналіз показав, що зменшення фондовіддачі в 2006 році по відношенню до 2005 на суму 5,42 грн. відбулося за рахунок наступних показників:

– зміни середньої тривалості однієї зміни;

– зміни середньої вартості одиниці обладнання,

а збільшення на суму 4,41 грн. за рахунок таких показників:

– збільшення робочих днів;

– збільшення коефіцієнту змінної роботи обладнання;

– збільшення питомої ваги активної частини основних виробничих засобів;

– збільшення питомої ваги діючого обладнання;

–зміни середнього випуску продукції за одну машино-годину.

Проводячи дослідження, необхідно враховувати, що використання основних засобів визнається ефективним, якщо відносний приріст обсягу продукції або прибутку перевищує відносний приріст вартості основних засобів за аналізований період.

Співвідношення темпів приросту вартості основних засобів і темпів приросту обсягів виробництва дозволяє визначити граничний показник фондомісткості, тобто приріст основних засобів на 1 % приросту продукції. Якщо граничний показник фондомісткості менше 1, мають місце підвищення ефективності використання основних засобів та збільшення коефіцієнта використання виробничої потужності.

Збільшення фондовіддачі призводить до відносної економії виробничих основних часобів і збільшення обсягу продукції, що випускається. Відносна економія основних засобів розраховується як різниця між величиною середньорічної вартості основних засобів звітного періоду і середньорічної вартості основних засобів базового (попереднього) року, скоригованої на збільшення обсягу виробництва продукції.

Запропонована методика факторного аналізу показників фондовіддачі у динаміці може слугувати засобом обгрунтування управлінських рішень у сфері управління ресурсами, вкладеними в основні виробничі засоби підприємства, якщо за період, що аналізується, не спостерігається суттєвої зміни матеріалоємності виробленої продукції. Якщо ж такі зміни мали місце у зв’язку з переходом на випуск іншого асортименту продукції, то формулу для аналізу факторів, що впливають на фондовіддачу, обов’язково необхідно доповнити співмножником Км (коефіцієнт співвідношення матеріаломісткості), прийнявши його значення у базовому періоді за 1, а у звітному - відповідно Км 01. У такому разі ланцюгових підстановок буде на одну більше, що дасть змогу відокремити фактор зміни випуску продукції у розрахунку на одну машино-годину на зміну як таку, що характеризує саме зміну продуктивності використання обладнання, і таку, що викликана збільшенням (зменшенням) матеріаломісткості продукції, що з рівнем їх використання не пов’язано.

Вивчивши узагальнюючі показники ефективності використання основних засобів, необхідно провести більш детальний аналіз використання виробничого обладнання. Насамперед, перевіряється забезпеченість підприємства обладнанням, повнота його використання.

Обладнання - найактивніша частина основних засобів. Зростання його питомої ваги вважається прогресивною тенденцією.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.

Розрізняють обладнання наявне і встановлене (здане в експлуатацію), фактично використовуване у виробництві, те, що перебуває в ремонті і в модернізації, та резервне. Найбільшого ефекту досягають, якщо за величиною перші три групи приблизно однакові.

Для оцінки використання наявне обладнання порівнюють з встановленим, а встановлене - з працюючим, тому що не все наявне обладнання може бути встановлено і не все встановлене обладнанн перебуває в експлуатації.

Задача найбільш повного використання обладнання полягає в тому, щоб звести к мінімуму кількість невстановленого обладнання. З цією ціллю необхідно зближення величин, які характеризують кількість наявного, встановленого і працюючого обладнання.

Таблиця 3.4

Аналіз забезпеченості ТЧ-3 обладнанням

Показники	2004	2005	2006	Відхилення
1.Кількість наявного обладнання, од 1.1.Встановлене, од 1.1.1.Діюче, од 1.1.2.Недіюче,од 1.2.Невстановлене, од	1844 1844 1764 80 0	1920 1920 1800 120 11	1681 1681 1570 111 50	+76 +76 +36 +40 +11	-163 -163 -194 -31 +50
2.Коефіцієнти викорис-тання наявного облад-нання -по встановленому -по діючому	1 0,957	1 0,938	1 0,876	0 -0,019	0 -0,081
3.Коефіцієнт викорис-тання встановленого обладнання	0,957	0,938	0,876	-0,019	-0,081

Дані таблиці 3.4 свідчать про те, що на Локомотивному Депо знаходиться 111 од. недіючого обладнання. Це обладнання законсервоване на 3 рока. Діючого обладнання на 163 одиниць менше в порівнянні з 2004 роком.