Аналіз та аудит фінансового стану (стр. 12 из 16)
2.5 Загальна оцінка фінансової стійкості
Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу [43].
Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі (див. табл.2.14) [2].
Таблиця 2.14.
Показники фінансової стійкості
| № п/п | Показник | Формула розрахунку | На початок звітного року | На кінець звітного року | Зміна за період (+,-) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації | табл.2.4 | 3 926,30 | 3 975,60 | 49,30 |
| 2 | Основні засоби та ін. необоротні активи | табл.2.3 | 3 342,60 | 3 237,40 | -105, 20 |
| 3 | Наявність власних оборотних засобів | (п.1-п.2) | 583,70 | 738, 20 | 154,50 |
| 4 | Довгострокові кредити та залучені засоби | табл.2.4 | 0,00 | 0,00 | 0,00 |
| 5 | Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат | (п.3+п.4) | 583,70 | 738, 20 | 154,50 |
| 6 | Короткострокові кредити та зобов’язання | табл.2.4 | 670,30 | 968,60 | 298,30 |
| 7 | Загальна величина основних джерел формування запасів | (п.5+п.6) | 1 254,00 | 1 706,80 | 452,80 |
| 8 | Загальна величина запасів | табл.2.3 | 56,70 | 44, 20 | -12,50 |
| 9 | Надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів | (п.3-п.8) | 527,00 | 694,00 | 167,00 |
| 10 | Надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат | (п.5-п.8) | 527,00 | 694,00 | 167,00 |
| 11 | Надлишок (+) або нестаток (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат | (п.7-п.8) | 1 197,30 | 1 662,60 | 465,30 |
| 12 | Тримірний показник фінансової ситуації | (п.9, п.10, п.11) | (1, 1,1) | (1, 1,1) | -------- |
Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.
При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.
Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій [44]:
1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:
∆ОЗвл≥0∆ОЗвлд≥0
∆ОЗзвл≥0
Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде - (1,1,1)
2. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:
∆ОЗвл<0∆ОЗвлд≥0
∆ОЗзвл≥0
Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде - (0,1,1)
3. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів.
∆ОЗвл<0∆ОЗвлд<0
∆ОЗзвл≥0
Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде - (0,0,1)
Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:
виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;
вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових І довгострокових джерел формування запасів і витрат.
Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).
4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:
∆ОЗвл<0∆ОЗвлд<0
∆ОЗзвл<0
За даними, наведеними у табл.2.14., фінансовий стан підприємства характеризується як абсолютно стійкий.
На тлі збільшення власних засобів (на 49,30т. грн) зменшився обсяг необоротних активів (на 105, 20т. грн), що викликало збільшення обсягу власних оборотних засобів (на 154,50т. грн). За умов відсутності довгострокових кредитів та залучених засобів збільшення короткострокових кредитів та зобов’язань викликало збільшення обсягу загальної величини основних джерел формування запасів (на 452,80т. грн).
Надлишкові співвідношення, крім збільшення вказаних величин, були викликані також зменшенням загальної величини запасів (на 12,50т. грн).
Таким чином надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат; надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат мають позитивні значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (1, 1,1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як абсолютно стійкого.
Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства не є критичними й заходи, що запропоновувалися по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.
Розділ ІІІ. Розробка методики аналізу та аудиту фінансового стану і ефективності господарської діяльності підприємства
3.1 Основні концепції методики аналізу та аудиту фінансового стану і резервів підвищення ефективності господарської діяльності підприємства
Аналіз та аудит проводиться так, щоб забезпечити розумну гарантію того, що буде виявлено суттєві неточності у фінансовій звітності, визначено показники та резерви підвищення ефективності функціонування [5]. Принцип розумної достатності полягає в тому, що аудитор не може бути абсолютним гарантом правильності фінансової звітності. Якщо б аудитор відповідав за те, що всі елементи фінансової звітності абсолютно правильні, то кількість необхідних аудиторських свідчень і відповідно вартість виконання аудиту зросли б настільки, що сам аудит втратив би свою економічну доцільність.
Розвиток економічного аналізу обумовлюється необхідністю періодичного оцінювання стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких виробничих недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто того, з чим надалі пов'язуватиметься одне поняття - резерви.
У зв'язку з цим перед економічним аналізом поставлені такі завдання:
1) оцінювання діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;
2) виявлення і визначення величини внутрішньогосподарських резервів;
3) сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю.
Це зумовило необхідність оперативного аналізу.
Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторський практиці, податковою адміністрацією і, отже, може розв'язувати нове завдання - контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності.
У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми факторів (чинників).
Фактор - це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер та результат. Інакше кажучи, фактор - це причина, яка впливає на певний результат (наслідок). На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв'язків, а отже факторів (чинників), виявлення, вимір і вивчення яких - важливе завдання економічного аналізу.
Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні та негативні фактори. З останніми часто пов'язують резерви виробництва. Отже, звідси ще одне визначення: фактор - це попередник виникнення резервів виробництва.
Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства. Головний акцент у цьому аналізі робиться на вивченні й оцінюванні ключових результативних і фінансових показників роботи підприємства. Насамперед це стосується показників прибутку та рентабельності, а також продажу продукції. Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану, руху грошових коштів і капіталу. Інші виробничі показники та витрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв’язки з даним підприємством: фінансові та банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.