Під час аналізу використовують здебільшого добре відомі перевірені практикою методи. Насамперед це стосується методу аналізу. Аналіз - це розбір, розкладання, розчленування предметів або явищ на складові елементи, властивості, ознаки. Отже, виникає можливість для поглибленого вивчення складу, зв'язків, властивостей предметів та явищ. Сам процес розкладання слід проводити згідно з певними правилами, принципами.
Поділ предметів або явищ має враховувати існуючі закономірності, склад, внутрішні кордони, зв'язки, функції. Це перший принцип аналізу. Суворе дотримання цього принципу дає змогу відтворити згодом предмет у первісному вигляді.
Послідовне, поетапне відокремлення частин, властивостей від предмета - вимога другого принципу аналізу.
Окремі частини, компоненти цілого відіграють не однакову роль у його функціонуванні. Серед них обов'язково знайдеться один або кілька, які формують сутність предмета, його якісну ознаку. Тому пошук цих найважливіших ланок у предметі обумовлює третій принцип аналізу - принцип основної ланки. Врахування системної побудови предмета або систем формує четвертий принцип аналізу - принцип ієрархії.
П'ятий принцип визначає межі аналізу, ступінь його можливого поглиблення. Кінцева зупинка в дослідженні звичайно пов'язується з найпростішими елементами системи, які при цьому зберігають загальні властивості всієї сукупності.
Так, товар є найпростішим елементом економічної системи.
Основним методом є аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства, уявно розкладається на окремі, більш прості складові, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв'язки та взаємодії.
Крім аналітичного методу, застосовують й інші методи та технічні прийоми економічного аналізу: деталізація - передбачає розкладання підсумкових показників на первісні й є формою прояву аналітичного методу дослідження; порівняння - предмет дослідження характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними; балансовий метод - ґрунтується на обмеженості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв’язках між окремими елементами господарської діяльності; елімінування - визначення впливу окремих факторів на кінцевий результативний показник.
Як видно з наведених розрахунків, аналіз і аудит фінансового стану підприємства з метою визначення резервів підвищення ефективності його господарської діяльності зв'язано з об'ємними взаємозалежними розрахунками, при цьому зміна вхідних величин не змінює алгоритм рішення.
За визначених умов простежується можливість автоматизації розрахунків, пов’язаних з аналізом і аудитом фінансового стану підприємства з метою визначення резервів підвищення ефективності його господарської діяльності.
В умовах комп'ютеризації автоматизація зазначених розрахунків дозволяє:
полегшити процес обчислень;
скоротити час виконання розрахунків;
підвищити точність здійснення відповідних розрахунків;
забезпечує оперативність прийняття рішень.
Як результат - автоматизація розрахунків щодо визначення фінансового стану підприємства і резервів підвищення ефективності його господарської діяльності дозволить більш ефективно реалізовувати функції контролінгу на підприємстві (визначення негативних показників та тенденцій, варіантів виходу з проблемної ситуації, прийняття остаточного рішення й практичних заходів щодо його реалізації, контроль за виконанням завдань), підвищити продуктивність праці співробітників, що виконують аналітичні розрахунки.
У зв'язку з викладеним у даній роботі приводиться алгоритм зазначених у роботі розрахунків за допомогою Microsoft Excel.
Аналізуючи потік інформації і послідовність розрахунків можна визначити наступний взаємозв'язок інформаційних потоків (рис.3.1):
ВХІДНА (первинна) ІНФОРМАЦІЯ | ВИХІДНА (вторинна) ІНФОРМАЦІЯ | ||||
Див. Додаток 1"Баланс" ф.1 | Таблиця 2.1 „Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства” | Таблиця 2.6 „Показники фінансової незалежності підприємства” | |||
Таблиця 2.2 „Баланс підприємства в агрегованому вигляді” | Таблиця 2.7 „Фінансовий леверідж” | ||||
Таблиця 2.8 „Показники ліквідності балансу” | |||||
Таблиця 2.3 „Актив порівняльного аналітичного балансу” | Таблиця 2.9 „Коефіцієнти ліквідності балансу” | ||||
Див. Додаток 2"Звіт про прибутки і збитки" ф.2 | Таблиця 2.10 „Стан дебіторської і кредиторської заборгованості” | ||||
Таблиця 2.4 „Пасив порівняльного аналітичного балансу” | Таблиця 2.11 „Склад і структура кредиторської заборгованості” | ||||
Таблиця 2.12. „Показники дебіторської і кредиторської заборгованості” | |||||
Таблиця 2.5 „Порівняльний аналітичний баланс стану запасів (статті 100-140) ” | Таблиця 2.13. „Показники оборотних активів" | ||||
Таблиця 2.14. „Показники фінансової стійкості” |
Рис.3.1 Взаємозв’язок інформаційних потоків
Створивши в Microsoft Excel Книгу "Фінансовий стан підприємства", введемо первинну інформацію:
Лист 1: | Баланс ПП "Агровіта" -відповідно до Додатка 1; | - див. табл.3.1 |
Лист 2: | Звіт про прибутки і збитки ПП "Агровіта" -відповідно до Додатка 2; | - див. табл.3.2 |
Алгоритм розрахунків складемо за допомогою засобів Microsoft Excel шляхом послідовного визначення вторинної (похідній) інформації:
„Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства” ПП „Агровіта" за 2003 та 2004 рік" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.1 |
„Баланс підприємства в агрегованому вигляді" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.2 |
„Актив порівняльного аналітичного балансу" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.3 |
„Пасив порівняльного аналітичного балансу" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.4 |
„Порівняльний аналітичний баланс стану запасів (статті 100-140) ” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.5 |
„Показники фінансової незалежності підприємства” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.6 |
„Фінансовий леверідж" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.7 |
„Показники ліквідності балансу” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.8 |
„Коефіцієнти ліквідності балансу" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.9 |
„Стан дебіторської і кредиторської заборгованості" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.10 |
„Склад і структура кредиторської заборгованості” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.11 |
„Показники дебіторської і кредиторської заборгованості” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.12. |
„Показники оборотних активів" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.13. |
„Показники фінансової стійкості" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.14. |
Таблиця 3.1
Баланс ПП Агровіта
Таблиця 3.2
Звіт про прибутки і збитки ПП Агровіта
Таблиця 3.3
Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства” ПП „Агровіта" за 2003 та 2004 рік
Таблиця 3.4
Баланс підприємства в агрегованому вигляді