Смекни!
smekni.com

Облік аналіз і аудит грошових коштів підприємств в умовах ринкових відносин (стр. 6 из 13)

- стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;

- виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;

- перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;

- перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами і відображення цих операцій в обліку і звітності;

- перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів.

Предметом аудиту операцій з грошовими коштами є господарські процеси та операції, пов'язані з рухом грошових коштів, а також відносини, що виникають при цьому на підприємстві та за його межами.

Виходячи з цілей, які необхідно досягти аудитору під час проведення дослідження операцій з грошовими коштами формуються об'єкти аудиту (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Об'єкти аудиту операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків

Джерелами інформації ПП «Івасюк Федір Петрович” для аудиту грошових коштів є:

1. Первинні документи з обліку грошових коштів.

2. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку грошових коштів.

3. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

4. Головна книга.

5. Звітність.

Проведення аудиторської перевірки грошових коштів ПП „Івасюк Федір Петрович” розпочинається з інвентаризації.

За умовами договору або за погодженням з клієнтом аудит операцій з коштами можна розпочинати з проведення інвентаризації коштів на рахунках банку. Це дає можливість виявити недостачі або лишки грошових коштів та виявити правопорушення.

Об’єктами інвентаризації є:

- грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильні матеріали тощо);

- залишки по рахунках в банку (по виписках банку).

Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснюється методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.

Розбіжності, виявлені інвентаризацією, оформлюються актом. За необхідності достовірність виписок встановлюють зустрічною перевіркою з банківськими установами.

При інвентаризацій не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не підтверджені відповідними документами. За погодженням з клієнтом необхідно з’ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз’ясненнями по даній операції.

Інвентаризація грошових коштів в дорозі здійснюється шляхом порівняння сум на відповідних субрахунках з даними квитанцій банківських установ, поштових відділень, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо.

Після перевірки фактичної наявності коштів, аудитор розпочинає документальну перевірку.

Вивчення банківських операцій розпочинається із з’ясування аудитором питання, які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства можуть мати й інші рахунки в банках.

Незалежно від того, якими рахунками в банку користуються підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності:

Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.

Щоб впевнитись в наявності всіх виписок, необхідно звернути увагу не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком слід окремо підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились, - за послідовністю залишку.

Вхідні і вихідні залишки слід звіряти не лише за виписками, але й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, повинні бути додані відповідні документи.

Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до них. Виписка банку повинна бути без помарок, підчисток і необґрунтованих виправлень.

При вивченні операцій за рахунками в установах банку перевіряються наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку – Головної книги. При цьому виписки добираються за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.

Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.

Трапляються випадки, коли посадові особи, одержуючи готівку з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними способами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються; в інших – на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівняти її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів.

Аудитор повинен також звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже – про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку.

Не менш важливо пересвідчитися і у відповідності сум оборотів по дебету та кредиту. За умови, якщо бухгалтерські контировки за банківськими операціями складено правильно, розбіжностей між залишками коштів і сумами оборотів за даними бухгалтерського обліку бути не може. Кожну з виявлених розбіжностей аудитор уважно розглядає.

Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.

У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам’ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення (витрачання) коштів, а по кредиту – збільшення (надходження) коштів.

Також аудитору слід перевірити:

- відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;

- правильність заповнення платіжних доручень;

- таксування оборотів у виписці банку.

Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах, проводиться шляхом підрахування оборотів за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і дані ці порівнюють із записами в Журналі 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:

(3.1)

Де

- залишок на початок дня;

- кредитовий оборот;

- дебетовий оборот;

- залишок на кінець дня.

Документальна перевірка записів за рахунками в банку проводиться в трьох напрямах:

• перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку;

• перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки.

Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо.

• провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.

Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.

Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій. А саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього необхідно порівнювати дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.