Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.
Учасник також може бути виключеним з товариства за рішенням зборів учасників, якщо систематично не виконує свої обов’язки або якщо його дії суперечать досягненню цілей товариства.
Управління ТзОВ здійснюється за допомогою системи органів, які формують учасники товариства. Функції з управління товариством поділяються між його органами:
· вищим – зборами учасників;
· виконавчим – дирекцією (директором);
· контролюючим – ревізійною комісією.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:
-визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
-внесення змін до статуту товариства;
-обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
-затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;
-створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень;
-винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;
-затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його організаційної структури;
-встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;
-вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
-виключення учасника з товариства;
-визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;
-затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства;
-прийняття рішення про припинення діяльності товариства.
Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути віднесені й інші питання.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.
Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше як 2 рази на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60 % голосів.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її повноваження при цьому визначено ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами товариства.
Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб. Її діяльність регламентовано ст. 63 Закону України "Про господарські товариства".
Одночасно із Законом Право господарської діяльності, тобто з 1 січня 2001 р. введено в дію закон від 20 серпня 1997 р. про Державний Судовий Реєстр (Вісник Законів з 2000 р., №60, поз. 702, №114, поз. 1193). Державний Судовий Реєстр включає: 1) реєстр підприємців, 2) реєстр товариств, інших громадських і професійних організацій, фондів та загальнодоступних осередків охорони здоров'я і 3) реєстр безнадійних боржників.
Реєстр ведеться на підставі формальної (кожний має право ознайомитися з даними реєстру) та матеріальної прозорості (не можна прикриватися незнанням реєстрових даних), а також достовірності записів. Підприємці зобов'язані подавати актуальні дані до реєстру. Реєстр підприємців включає м. ін. такі складові: фізичні особи, що здійснюють господарську діяльність, товариства (відкриті, партнерські, командитні, з обмеженою відповідальністю, акціонерні), кооперативи і державні підприємства, науково-дослідні структури, іноземні підприємства і відділи іноземних підприємств і товариства взаємного страхування.
Всі суб'єкти господарювання, що внесені до реєстру, зобов'язані з метою реєстрації надати такі дані: назву фірми, під якою вона діє, зазначення юридичної форми та місцезнаходження з адресою, зазначення попереднього номеру судового реєстру або переліку господарської діяльності, спосіб утворення форми (у випадку, якщо фірма виникла внаслідок поділу чи перетворення), предмет господарської діяльності, інформацію про Статут чи Положення та номер REGON (статистичний номер). Крім того, підприємці, залежно від своєї юридичної форми, повинні представити додаткову інформацію, визначену в Законі про Державний Судовий Реєстр. У випадку товариства з обмеженою відповідальністю це: розмір основного капіталу, визначення величини часток кожного спільника, перелік спільників, що мають понад 10% основного капіталу. Акціонерні товариства зобов'язані представити дані про розмір капіталу початкового і кінцевого, кількості і номінальної вартості акцій, кількості привілейованих акцій та видів привілеїв, інформацію про розмір основного капіталу, сплаченого перед реєстрацією.
Підприємці зобов'язані надати зразки підписів (нотаріально завірених або підписаних у присутності судді) осіб довірених до репрезентації реєстрованого суб'єкту господарювання.
Правила реєстрації представництв іноземних підприємств врегульовують статті Закону Право господарської діяльності. Для створення представництва необхідним є запис у переліку представництв іноземних підприємців, який ведеться відповідним міністром з питань економіки. Запис до переліку виконує відповідний міністр з питань економіки на підставі поданої заяви і після отримання погодження відповідного міністра з питань, що стосуються предмету діяльності іноземного підприємця. До заяви про запис до переліку слід додати: (I) засновницький акт (угоду, статут) іноземного підприємця; (II) виписку з торговельного реєстру; (III) заяву підприємця про відкриття представництва у Польщі; (IV) заяву закордонного підприємця, що є товариством, про те, яку частку акціонерного (чи основного) капіталу внесено.
Спосіб введення в дію рішень Закону про Державний Судовий Реєстр регулюється Законом "Порядок введення в дію Закону про Державний Судовий Реєстр" (Вісник Законів з 2000 р., №114, поз. 1194). Цей порядок підтримує до кінця 2001 року попередню систему реєстрації підприємців, що є фізичними особами. У випадку цієї групи у 2001 році досить повідомити про свою діяльність для обліку в гміні, однак від січня 2002 р. ці підприємці будуть зобов'язані зареєструватися в суді (Державний Судовий Реєстр). Стосовно цивільних товариств Право господарської діяльності накладає обов'язок пристосування форми діяльності до вимог Закону, що означає іменну реєстрацію спільників у господарському реєстрі гміни або підписання умови відкритого товариства і отримання запису у Державному Судовому Реєстрі.
Підприємцям, які перебувають у реєстрі гміни, залишено 2 роки (тобто до 31 грудня 2003 р.) для подання заяви про внесення запису до реєстру підприємства у Державному Судовому Реєстрі (ДСР). До кінця 2003 року у ДСР повинні бути також дані, що стосуються інших підприємств, в тому числі торгівельних товариств, кооперативів та державних підприємств. До цього часу діють попередні записи у реєстрі господарської діяльності. Вони перестануть бути дійсними з 1 січня 2004 року, коли усі дані про підприємців повинні бути внесені до ДСР. Під час перехідного періоду у Державному Судовому Реєстрі будуть знаходитися тільки суб'єкти, які зобов'язані до запису до 1 січня 2001 р., тобто нові підприємства.
“З 1 липня 2004 року набирає чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців».
Потреба у цьому законі виникла вже давно, оскільки до цих пір державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності здійснювалася лише на основі спеціального положення. І хоча прийнятий закон врегулював не всі спірні питання, він прояснив більшість з них. Так, зокрема, був наведений лад із погодженням місцезнаходження структурних підрозділів і філій, про які в положенні не згадувалося взагалі. Багато уваги в законі приділяється питанню скасування реєстрації. Дещо гірше врегульовані питання щодо реєстрації акціонерних товариств. На сьогодні діє кілька законів, що регулюють діяльність акціонерних товариств, проте часто норми цих законів суперечать одна одній.
Що ж до змін у процесі реєстрації в органах державної влади, то з 1 липня цього року реєстрація здійснюватиметься впродовж трьох днів. На сьогодні процес реєстрації триває п’ять днів, прискорена реєстрація — впродовж одного дня, щоправда, вона втричі дорожча, ніж звичайна. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації, залишився незмінним. Також закон передбачає створення єдиного всеукраїнського реєстру суб’єктів підприємницької діяльності, інформація до якого пересилатиметься місцевими органами державної реєстрації, які називатимуться державними реєстраторами. Значно полегшить процес реєстрації і створення на місцях Реєстраційних палат, в яких, подавши визначений пакет документів, можна буде зареєструватися одразу в усіх установах і фондах, передбачених законодавством. За словами Людмили Воронюк, створення Реєстраційної палати в Рівному перебуває на завершальній стадії — вже розроблене необхідне програмне комп’ютерне забезпечення, проведені консультації з усіма установами, котрі будуть задіяні в процесі реєстрації, погоджено графік проходження документів, котрий дозволить здійснити весь процес реєстрації впродовж десяти днів (зараз він займає близько місяця). Відкриття палати затримується лише незавершеним ремонтом, проте орієнтовно через місяць він закінчиться й палата відкриється.” (Стаття “Реєстрація прискориться й полегшиться” №61, 22-8-2003 газета “Рівне Вечірнє”).