КОНЦЕПЦІЯ
державної політики розвитку малого
підприємництва
Мале підприємництво як самостійний і незамінний елемент ринкової економіки є одним із дієвих важелів розв'язання таких економічних і соціальних завдань, як сприяння структурній перебудові економіки, зміцнення економічної бази регіонів, швидке насичення ринку товарами та послугами, послаблення монополізму і розвиток конкуренції, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення експортних можливостей країни, забезпечення зайнятості значної частини населення.
Важливе значення малого підприємництва викликає необхідність виконання комплексу взаємопов'язаних заходів щодо забезпечення сприятливих правових і організаційно-економічних умов для його становлення та ефективного розвитку в Україні.
Це можливо у разі реалізації Концепції, метою якої є спрямування дій центральних, регіональних і місцевих органів державної виконавчої влади на створення режиму найбільшого сприяння розвиткові малого підприємництва.
I. Цілі та принципи державної політики
розвитку малого підприємництва
Державна політика розвитку малого підприємництва є частиною загальної соціальної та економічної політики України і визначає основні принципи, напрями і форми економічного та адміністративно-правового впливу, які передбачаються Урядом у сфері малого підприємництва з урахуванням державних інтересів та пріоритетів.
Державна політика розвитку малого підприємництва спрямовується на:
- забезпечення зростання внутрішнього валового продукту за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва;
- залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному та регіональному рівнях;
- удосконалення структури малого підприємництва;
- підвищення технологічного рівня виробництва малих підприємств;
- заохочення розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку;
- створення нових робочих місць, зменшення безробіття;
- сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;
- формування соціального прошарку власників і підприємців.
Реалізація зазначених цілей забезпечується шляхом підтримки малого підприємництва в таких основних напрямах:
- формування нормативно-правової бази;
- удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики;
- забезпечення інформацією;
- сприяння впровадженню технологій та інновацій;
- стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- підготовка та перепідготовка кадрів.
Заходи державної підтримки малого підприємництва, в тому числі пільги та преференції, застосовуються, передусім, у пріоритетних сферах, які встановлюються Урядом для суб'єктів малого підприємництва та грунтуються на економічній доцільності. Держава виходить з того, що малі підприємства у своїй діяльності повинні в основному спиратися на власні сили та ресурси.
Основними принципами державної політики розвитку малого підприємництва є:
- системність та комплексність механізмів державного регулювання розвитку малого підприємництва;
- цілеспрямованість та адресність підтримки суб'єктів малого підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їх реалізації;
- рівноправний доступ суб'єктів малого підприємництва усіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів.
II. Основні напрями державної підтримки
та регулювання розвитку малого
підприємництва
Формування стабільної нормативно-правової бази – найголовніша передумова ефективного розвитку малого підприємництва. Законодавство у цій сфері повинно становити єдину правову систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю нормативного регулювання підприємницької діяльності.
Формування нормативно-правової бази передбачає:
- встановлення чітких правових гарантій, що забезпечували б свободу і захист підприємницької діяльності;
- розроблення законодавчих та інших нормативних актів, спрямованих на правове забезпечення розвитку ринкових відносин;
- удосконалення діючих правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність, з метою усунення внутрішньо-правових суперечностей і скасування положень, які гальмують розвиток приватної ініціативи та підприємництва.
Закони та інші нормативні акти повинні сприяти залученню до підприємницької діяльності широких верств населення та стимулювати розвиток малого підприємництва, у тому числі шляхом створення сприятливих податкового, цінового, інвестиційного, інноваційного режимів та умов для проведення зовнішньоекономічної діяльності.
Особлива увага приділятиметься розвиткові та вдосконаленню фінансової підтримки малого підприємництва.
Державна політика у сфері малого підприємництва виходить з того, що загальний рівень оподаткування, система оподаткування та база для нарахування податків повинні бути стабільними протягом періоду реформування економіки і стимулювати підприємницьку та інвестиційну діяльність.
Удосконалення механізму сплати податків суб'єктами малого підприємництва передбачає перехід юридичних осіб на єдиний сукупний податок, обчислюваний за результатами фактичної діяльності, і встановлення його граничного розміру, а також запровадження системи патентів для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.
Стимулювання розвитку малого підприємництва у пріоритетних напрямах держава забезпечує шляхом встановлення сприятливого режиму оподаткування та звільнення від податку частини прибутку, що спрямовується на рефінансування малих підприємств, встановлення прискорених норм амортизації активної частини основних виробничих фондів.
Фінансово-кредитна політика у сфері малого підприємництва спрямовуватиметься на:
- розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій;
- розвиток товариств взаємного кредитування та страхування;
- забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування малого підприємництва (лізинг, факторинг тощо).
- Перехід до ринкових відносин і підтримка малого підприємництва потребують переорієнтації у сфері інвестиційної діяльності. Пріоритетними об'єктами за існуючих умов повинні у найближчій перспективі стати основні фонди малих підприємств.
- Формування інвестиційних ресурсів поряд із традиційними джерелами інвестування, якими є амортизація, власні кошти, спеціальні бюджетні та позабюджетні, інвестиційні та інноваційні фонди, цільові кредити, передбачає активне використання інвестиційного потенціалу комерційних банків, іноземних кредитних ліній, коштів від приватизації державного майна.
Стимулювання фінансових установ до роботи із суб'єктами малого підприємництва здійснюватиметься за окремими напрямами і включатиме:
- використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, відсоткової ставки та секторів кредитування;
- створення системи гарантій кредиту;
- встановлення сприятливого режиму оподаткування і переваг фінансовим установам, що безпосередньо обслуговують пріоритетні напрями діяльності малого підприємництва;
- страхування діяльності суб'єктів малого підприємництва.
У сфері зовнішньоекономічної діяльності державна політика передусім спрямовується на нарощування експортного потенціалу з метою зменшення ресурсоорієнтованого експорту, розвиток торговельних, науково-технічних, виробничо-технологічних, інформаційних зв'язків з іноземними країнами та забезпечення сприятливих умов для іноземної інвестиційної діяльності у сфері нових технологій, ноу-хау, створення нових виробництв з випуску конкурентоспроможної продукції та продукції, що замінює імпортну.
Малі підприємства, що експортуватимуть свою власну продукцію, стимулюватимуться шляхом:
- організації пільгового кредитування експортної діяльності;
- створення сприятливих умов страхування кредитів для експортних операцій;
- запровадження митних пільг і преференцій для експортної продукції з підвищеним ступенем переробки, що забезпечуватиме високу ефективність експорту та створення можливостей для її реалізації на зарубіжних ринках;
- надання допомоги для участі в міжнародних виставках і ярмарках на пільгових умовах.
Для забезпечення ефективної діяльності суб'єктів малого підприємництва на зовнішніх ринках передбачається надання відповідних рекомендацій та необхідної інформації про зовнішньоекономічну діяльність, зовнішні ринки, тенденції їх розвитку, про потенційних партнерів тощо, а також проведення конференцій, семінарів, консультацій для суб'єктів малого підприємництва, які бажають вийти на зовнішні ринки.
Головними напрямами державної політики, спрямованої на підвищення технічного рівня, поліпшення якості і відповідно конкурентоспроможності продукції малих підприємств, повинні стати стимулювання інноваційної діяльності і забезпечення цих підприємств інформацією про новітню техніку та технології.
Стимулювання технологічного оновлення малого підприємництва полягає в державній фінансовій та організаційній підтримці інноваційної діяльності і здійснюватиметься шляхом:
- надання допомоги у проведенні досліджень та впровадженні інновацій;
- сприяння інтенсифікації трансферу технологій;
- надання консультаційних послуг у сфері інновацій та нових технологій;
- створення мережі технопарків і технополісів.
Розвиток малого підприємництва потребує створення розвинутої системи інформаційного забезпечення та інфраструктури, що підтримує її діяльність.