Смекни!
smekni.com

Роздержавлення i приватизацiя (стр. 3 из 6)

Описані способи приватизації не охоплюють середні та великі підприємства всіх без винятку галузей матеріальної і нематеріальної сфери. Згідно з Державними програмами приватизації останніх років, більшість таких підприємств (вартість основних засобів яких за цінами на 1 квітня 1996 р. перевищує 1000 тис. грн.) приватизуються спосо­бом продажу акцій відкритих акціонерних товариств. Вони створюються у процесі приватизації підприємств, причому єдиним засновником таких відкритих акціонерних това­риств виступає державний орган приватизації — Фонд державного майна України, який у подальшому і організо­вує продаж акцій на ринку цінних паперів. Корпоратизо-вані підприємства[2] також здійснюють приватизацію спо­собом продажу своїх акцій. Такий самий порядок привати­зації поширюється на порівняно невеликі підприємства, вартість основних засобів яких не виходить за межі, про які йшлося вище, якщо законодавством передбачено для них саме такий спосіб приватизації.

ПРИВАТИЗАЦІЯ І РО3ВИТОК ВИРОБНИЦТВА

Правове і економічне середовище має забезпечувати кожному трудовому колективу можливості .для приватизації через перетворення державного підприємства на бажану форму власності.

Законодавчою основою для оренди державного підприємства з правом його викупу є Закон України «Про оренду майна державних підприємств і організацій».

Законодавство надає трудовому колективу переваги перед іншими юридичними особами на укладання договору оренди свого підприємства, договору оренди з викупом орендованого майна, право самим вибирати організаційну форму підприємницької діяльності з використання орендованого майна і затверджувати його статут.

Підписавши договір оренди, підприємство відразу перестає бути державним, самостійно вибирає форму власності, визначає профіль підприємства, споживачів товарів свого виробництва, постачальників, партнерів, формує і нагромаджує власність трудового колективу — організації орендарів. За рахунок цієї власності викуповується підприємство. Кожний член організації орендарів стає співвласником вартості викупленого об'єкта.

При викупі та приватизації свого підприємства найчастіше колектив вибирає колективну форму власності й на цій основі створює колективне акціонерне товариство, стимулюючи розвиток підприємницької діяльності, перехід до ринкових відносин. Об'єктом оренди є цілі майнові комплекси державних підприємств, організацій або структурних підрозділів. Орендарями можуть бути організації орендарів, створені членами трудового колективу державного підприємства. Ініціатива в укладанні договору оренди виходить від членів трудового колективу підприємства .

Рішення трудового колективу державного підприємства, організації про оренду майна вважають прийнятим, якщо за нього проголосувало більше, ніж половина його членів. Члени трудового колективу, прийнявши рішення про укладення договору оренди, бажаючі стати орендарями, створюють організацію орендарів. Кожний член трудового колективу підприємства, організації має право вступити до організації орендарів за особистою заявою. Загальні збори орендарів обирають керівні органи, затверджують положення про організацію орендарів, що підлягають державній реєстрації в місцевих органах влади за місцем знаходження об'єкта оренди. Організація орендарів одержує права юридичної особи з дня її державної реєстрації.

Самостійний вибір колективної форми власності визначає його успіх у приватизації свого підприємства, в розвитку ринкової підприємницької діяльності, підви­щенні ефективності виробництва і в конкурентному змаганні.

Доречно нагадати, що в економічно розвинених країнах зараз пріоритетною формою власності є акціонерна власність на основі нової форми колективної власності, де кожний робітник стає співвласником коштів виробництва підприємства і реально бере участь у процесі прийняття управлінських рішень. Така форма власності широко розвивається у багатьох країнах світу як найбільш ефективна. У США вона розглядається як засіб підвищення ефективності виробництва, конкурентоспро­можності товарів американських фірм, зниження безробіття і банкрутства. Тут поширена думка, що можна втратити свій бізнес, гроші, але якщо зберегти кадровий потенціал, то можна швидко відновити свою справу. Ство­рення згуртованої команди — найважче завдання з усіх, що стоять перед підприємцем.

Навіть досвідченим підприємцям, керівникам підприємств нелегко знаходити і реалізувати принципово нові вирішення проблем і завдань стабілізації роботи підпри­ємства, його приватизації, вибору форм власності, пере-профілювання виробництва, освоєння і випуску кон­курентоспроможної продукції, переходу до ринкових відносин, формування ефективного механізму управління з урахуванням вимог сучасного маркетингу. Успіх тут у багатьох випадках залежить від вибору схеми приватизації підприємства.

Схема

передавання майна державних підприємств, організацій, їхніх структурних підрозділів в оренду трудовим колективам

1 Загальні збори (конференція) трудового колективу Більшістю голосів приймається рішення: а)про оренду майна;б)про створення організації орендарівОформляється протоколом загальних зборів (конференції) трудового колективу
2. Члени трудового колективу Подають заяву про прийом у члени організації орендарів
3. Загальні збори (збори упов­новажених представників) організації орендарів Затверджують положення організації орендарів. Вибирають органи управління організації орендарів
4. Орган приватизації або уповноважений орендодавець Розглядає заяву і проект договору і дає орендареві відповідь про прийняте рішення
5. Рада (правління) організації орендарів Направляє на державну реєстрацію:а) положення про організацію орендарів;б) довідку про попереднє погодження орендодавця на укладання договору оренди;в) заяву на реєстрацію, яка здійснюється в 30-денний термін
6.Орган приватизації і органі­зації орендарів Укладає договір оренди майна. Здійснює передавання і приймання орендованого майна
7.Загальні збори засновників підприємства або господарського товариства, що створюється на основі орендованого майна Більшістю голосів:а) приймають рішення про створення підприємства;б) затверджують статут підприємства або господарського товариства;в) затверджують договір засновників (для господарського товариства).

Провадиться державна реєстрація утвореного на орендованому майні підприємства, господарського товариства

Схема

приватизації майна державного підприємства через продаж акцій відкритого акціонерного товариства

1. Загальні збори (конференція) трудового колективу підприємства Більшістю голосів приймають рішення про приватизацію через реорганізацію державного підприємства в акціонерне товариство
2. Адміністрація підприємства Подає в органи приватизації:а) заяву про приватизацію;б) документ про оплату заяви:в) протокол загальних зборів (кон­ференції) ;г) інформацію про підприємство
3. Орган приватизації Протягом місяця з дня подання заяви:а) приймає рішення про привати­зацію;б) направляє рішення (письмово) адміністрації підприємства;в) призначає комісію з привати­зації, термін підготовки плану приватизації підприємства
4. Комісія з приватизації підприємства а) не пізніше ніж через 2 міс. після прийняття рішення подає в ор­ган приватизації план прива­тизації підприємства;б) відповідно до затвердженого пла­ну приватизації підготовляє тим» часовий статут відкритого акціо­нерного товариства
5 Орган приватизації а) затверджує тимчасовий статут відкритого акціонерного товариства;б)подає тимчасовий статут і рішення про реорганізацію державного підприємства на акціонерне товариство для держав­ної реєстрації до місцевих органів влади
6. Орган приватизації або уповноважений фінансовий посередник Організує:а) випуск акцій;б) безплатний розподіл акцій за приватизаційні сертифікати і пільговий продаж робітникам підприємства;в) відкриту підписку акцій;г) вільний продаж акцій на біржі
7. Установчі збор акціонерного товариства а)затверджують статут акціонерного товариства (постійний);б)обирають органи управління акціонерного товариства (рада, спостережна рада), виконавчі та контрольні органи.

Здійснюється державна реєстрація постійного акціонерного товариства.

ПРИВАТИЗАЦІЯ, ІНТЕНСИФІКАЦІЯ, РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА КОЖНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ВИХОДЯЧИ З КОН'ЮНКТУРНОЇ І ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Економічна кон'юнктура є головним фактором державного регулювання розвитку економіки країни і гнучкого управління підприємницькою діяльністю.

Кон'юнктура характеризує поточний стан економіки країни, світового господарства, галузі, регіону, ринку товарів у певний період. Вона може розкривати динаміку виробництва, будівництва, торгівлі, цін, курсу цінних па­перів, прибутків, недовантаження основного капіталу, безробіття, рівень заробітної плати, споживання тощо.

Погіршення кон'юнктури в тій чи іншій сфері є сигналом для своєчасного вжиття заходів для усунення причин, які його породжують.

Економічно розвинені держави з соціальне орієнтованою економікою досягають своєї мети кон'юнктурною політикою. Прагнучи поліпшити економічну кон'юнктуру в країні, досягти прогресивних структурних зрушень в економіці, вони змінюють податкові та відсоткові ставки, збільшують або зменшують обсяги державних замовлень, державних капіталовкладень, здійснюють заходи, спрямовані на державне регулювання капіталовкладень, особисте споживання населення та інші заходи, забезпечуючи сприятливу кон'юнктуру. Слід постійно і старанно вивчати економічну кон'юнктуру і своєчасно вживати заходів для того, щоб запобігти розбалансованості народного господарства, інфляції, зростанню цін, появі тіньової економі­ки, спаду виробництва. Засобів регулювання кон'юнктури як у держави, так і у керівників підприємств достатньо.