Особливості обліку та аналізу матеріальних запасів підприємства на прикладі ЗАТ Символ (стр. 2 из 10)
Отже, з вищезазначеного можна зробити висновок, що поняття матеріального запасу є одним із головних у логістиці. Взята з природи сировина , перш ніж у вигляді виробу попасти до кінцевого споживача, переміщується, з’єднується з іншими матеріалами, піддається виробничій обробці. Просуваючись матеріалопровідним ланцюгом, сировина (а надалі напівфабрикат і готовий продукт) періодично затримується, очікуючи своєї черги входження у ту чи іншу виробничу або логістичну операцію.
Запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу в умовах звичайної господарської діяльності; знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управлінню підприємством.
Створення запасів завжди поєднано з витратами. Витрати поділяються на фактичні та альтернативні (таблиця 1.1). Фактичні витрати пов’язані зі створенням і утриманням запасів. Наявність запасів – це витрати. Але відсутність запасів – це також витрати, лише виражені в формі різних витрат. Отже альтернативні витрати пов’язані із відсутністю запасів [11].
Таблиця 1.1 – Характеристика фактичних та альтернативних витрат
| Витрати | |
| Фактичні | Альтернативні |
| заморожені фінансові засоби; витрати на утримання спеціально обладнаних приміщень; оплата праці спеціального персоналу; постійний ризик псування, крадіжок | витрати від простоїв виробництво; витрати від відсутності товару на складі в момент виникнення попиту; витрати від закупки дрібних партій товарів за вищими цінами та ін. |
В умовах ринку постачання матеріально-технічних ресурсів здійснюється на основі різноманітних форм і методів:- через товарно-сировинні біржі;
- аукціони, конкурси;
- оптові закупівлі;
- закупівлі малими партіями;
- закупівлі відповідно до потреби;
Всі вони мають свої особливості, переваги та недоліки, які необхідно враховувати з метою економії коштів і часу при їх постачанні.
Конкретну форму постачання матеріальних ресурсів підприємство обирає виходячи з масштабів споживання ресурсів, кількості продукції, якості та ціни.
1.2 Матеріально-технічне забезпечення підприємства
Забезпечення виробництва потрібними матеріальними ресурсами є початковою ланкою виробничого процесу, а збут готової продукції — кінцевою.
Матеріально-технічне постачання — це процес забезпечення підприємства всіма необхідними видами матеріально-технічних ресурсів у встановлений термін та відповідних обсягах для нормальної роботи. Від організації своєчасного надходження матеріальних ресурсів у потрібній кількості, якості та асортименті значною мірою залежить рівномірний та ритмічний випуск готової продукції, її конкурентоспроможність, а також ефективність роботи підприємства в цілому.
План матеріально-технічного забезпечення (МТЗВ) — один із основних розділів плану економічного і соціального розвитку підприємства, головним завданням якого є визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах і джерелах їх покриття на плановий період. Розробляється план матеріально-технічного забезпечення в річному, квартальному та місячному розрізах.
Вихідними даними для розробки плану є виробнича програма випуску продукції, план капітального будівництва, план технічного розвитку, специфікації, норми і нормативи витрат матеріалів [1].
Розмір необхідних матеріальних ресурсів визначається за специфікаціями і нормами витрат сировини, матеріалів, палива, а також за нормами виробничих і товарних запасів. Підсумовуючи потребу по кожному із напрямів, визначають загальну потребу в матеріальних ресурсах, джерелах його покриття і складають баланс матеріально-технічного забезпечення за певною формою.
Визначення потреби в матеріально-технічних та енергетичних ресурсах проводиться як в натуральному, так і у вартісному виразах з метою узгодження цього розділу плану з планами собівартості, прибутку, рентабельності, фінансовим планом.
Норми витрат повинні передбачати найбільш економічне використання ресурсів у конкретних умовах виробництва, тобто бути прогресивними.
Планові нормативи визначають питомі витрати матеріалів на одиницю продукції чи обсяг виробництва. Прикладом такого нормативу може бути коефіцієнт використання матеріалів (Квм) який визначається співвідношенням чистої маси виробу та норми витрат матеріалу за формулою (формула 1.1):
, (1.1)Залежно від специфіки виробництва та прийнятих норм застосовують такі методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах: подетальний, по виробах, по типових представниках та по аналогії.
Метод визначення потреби по аналогії полягає в тому, що вироби, на які в період розрахунку немає норм витрат, прирівнюються до аналогічних виробів, на які існують норми витрат матеріалів, з використанням коригуючих коефіцієнтів.
Розрахунок потреби матеріалів на ремонт основних фондів проводиться виходячи з вартості основних фондів і встановлених норм витрат матеріалів на 1 тис. або 1 млн. вартості основних фондів.
Рисунок 1.1 – Функції та завдання матеріально-технічного забезпечення
Витрати матеріальних ресурсів на виготовлення технологічної оснастки та інструменту визначаються на основі норм використання оснастки, програми її випуску та норм витрат матеріалів з урахуванням можливого придбання їх зі сторони.
Матеріально-технічне забезпечення має функції та завдання (рисунок 1.1) [9].
Зовнішні функції визначають взаємовідносини підприємства з постачальниками, постачальницько-збутовими організаціями, органами державного управління.
Внутрішні функції характеризують взаємодію служби забезпечення з виробничими цехами, підрозділами апарату управління виробництвом.
Раціональна організація матеріально-технічного забезпечення виробництва і збуту значною мірою визначає рівень використання засобів виробництва, зростання продуктивності праці, прибутку та рентабельності. Цим і обумовлюється роль та значення матеріально-технічного забезпечення і збуту в системі управління підприємством.
Рисунок 1.2 – Графік визначення оптимального запасу матеріалу (Мопт) на підприємстві
Якщо на матеріально-технічні ресурси є залежний попит, то обсяг й інтервал постачання можна визначити виходячи з інтенсивності споживання того чи іншого ресурсу за одиницю часу та мінімуму загальних витрат (рисунок 1.2).
Рух складських запасів матеріалів планують за системою «максимум-мінімум», суть якої відображені на рисунку 1.3.
Обсяг виробничих запасів у днях являє собою середній протягом року запас матеріалу (методика розрахунку наводиться теорією управління матеріальними ресурсами) і планується на кінець року як перехідний. Розмір перехідного запасу визначається за формулою (формула 1.2):
Зпi = П
* N 
, 
(1.2)де Пмi, — середньоденна потреба в i -му матеріалі на товарний випуск;
Мзап.i — норма перехідного запасу i-го матеріалу, дн.
В цілому баланс матеріального забезпечення по кожному виду ресурсів можна визначити за формулою (формула 1.3):
Пр+ Пк + Пн.т + Пр.е + По.і + Пн..в + Зпер = Зочік + Мв.р + Мзав, (1.3)
де Пр — потреба в даному ресурсі на виконання виробничої програми;
Пк — потреба на капітальне будівництво;
Пн.т — потреба на впровадження нової техніки та інших організаційно-технічних заходів;
Пр.е — потреба на ремонт та експлуатацію основних фондів;
По..і — потреба на виробництво оснастки та інструменту;
Пн.в — потреба на приріст незавершеного виробництва;
Зпер — розмір перехідних запасів;
Зочік— очікуваний залишок матеріалу на початок планового періоду;
Мв.р — мобілізація внутрішніх ресурсів;
Мзав — обсяги завезень матеріалів.
Джерелами задоволення потреб підприємства в матеріальних ресурсах є: очікувані залишки матеріальних ресурсів на початок планового періоду, мобілізація внутрішніх ресурсів, постачання ресурсів по прямих господарських договорах та закупівлях в торговельній мережі.
Надзвичайно важливе джерело забезпечення підприємства матеріалами — мобілізація внутрішніх ресурсів, яка здійснюється за такими напрямами: економія матеріалів за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів, прогресивних технологій, використання вторинних ресурсів, понаднормативних залишків тощо [18].
Рисунок 1.3 - Графік руху складського запасу матеріалів
1.3 Мотиви створення матеріальних запасів та їх функціональне призначення
Матеріальні запаси – це резерви матеріальних ресурсів, засобів виробництва, призначені для забезпечення безперервності процесу виготовлення продукції [14].