ВИСНОВКИ
В результаті проведеного аналізу було з’ясовано, що процес генерування енергії в паливних елементах описується, як процес обміну електронами між паливом і окислювачем з утворенням нового хімічного сполучення.
Сучасні паливні елементи в основному використовують в якості пального водень, а окислювача – кисень.
Зберігання водню ускладнюється із-за великої його текучості і вибухонебезпечності. Тому доцільнішим є здобування водню з різних речовин (наприклад, аміаку, бензину, метанолу) в спеціальних генераторах.
В деяких випадках доцільно використати в електрохімічних генераторах кисень повітря. Для цього повинно здійснюватися його очищення від двоокису вуглиця, який в присутності луги може створювати неприємні для роботи електродів сполучення.
Характер схеми і склад електричної частини ЕХГ залежить від роду струму, на якому проводиться відбір потужності для споживачів.
Електроагрегати постійного струму повинні обладнуватись автоматичним регулятором напруги, що забезпечує постійність напруги на затискачах відбору потужності при змінах навантаження, і пристроєм захисту ЕХГ від нормальних режимів роботи. Автоматичне регулювання напруги ЕХГ не може бути виконано, як показник дослідження, за рахунок зміни робочої температури, тиску або перепаду тиску газів в наслідок великої інерційності процесу зміни ЕРС. Найбільш сприятливим способом регулювання напруги ЕХГ є зміна кількості ввімкнених ТЕ при зміні навантаження генератора. У відповідності до цього способу розроблено два типа АРН - ступінчатий і імпульсний.
Електрохімічні генератори доцільно використати в діапазоні потужностей від одного до декількох десятків кВт. Вони вже широко використовуються в космосі. Безумовно, що в близький перспективі вони будуть використовуватися в якості автономних і резервних джерел енергії на електромобілях, при засвоєнні морів та океанів та в інших галузях народного господарства.