Виготовлення виробів литтям (стр. 4 из 4)

Розв’язання:

Визначаємо всі вхідні початкові матеріали: в процесі переробки використовують вапняк, мергель, вугілля, повітря, які вміщують вологу.

Визначаємо маси вапняку, мергелю, вугілля в сухому стані за відносною кількістю від початкової маси всієї речовини:

Х_{вапняку} = (М*х%) /100% = (5500*15) /100=825 кг;

Х_{мергелю} = (М*х%) /100% = (5500*29) /100 = 1595 кг;

Х_{вугілля} = (М*х%) /100% = (5500*6) /100 =330 кг;

Визначаємо загальну масу мінеральної сировини в сухому стані:

825+1595+330=2750 кг;

Розраховуємо загальну масу мінеральної сировини з водою:

(2750*100%) / (100% -25%) = 3667 кг;

Розраховуємо масу води, яка знаходилася в мінеральній сировині:

3667-2750 = 917 кг;

Визначаємо із умов балансу кількість повітря, що використовується в процесі випалювання клінкеру:

5500-3667 =1833 кг;

Розраховуємо кількість вологи в повітрі за його вологістю:

(1833*51%) /100% = 935 кг;

Визначаємо кількість сухого повітря:

1833-935 = 898 кг;

Визначаємо загальну кількість вологи, що була в матеріалах:

917+935 = 1852 кг;

Перевіряємо баланс вхідних матеріалів у твердій, рідкій та газовій формах:

825+1595+330+1852+898 = 5500 кг;

Визначаємо кількість одержаного кисню в 1 та 2 процесах:

1 ТП = (5500*60%) /100% = 3300 кг;

2 ТП = (5500*55%) /100% = 3025 кг;

Розраховуємо загальну масу одержаної продукції:

1 ТП = 1200+3300 = 4500 кг;

2 ТП = 1800+3025 = 4825 кг;

Розраховуємо кількість виробничих втрат матеріалів:

1 ТП = 5500-4500 = 1000 кг;

2 ТП = 5500-4825 = 675 кг.

За результатами розрахунків складаємо таблиці МБ для 1 ТП і 2 ТП, розраховуємо в таблицях кількість матеріалів у відносних одиницях:

Матеріальний баланс 1 ТП

Сировина і матеріали			Продукція та витрати
Назва	Маса, кг	%	Назва	Маса, кг	%
Вапняк сухий	825	15	Клінкер	1200	22
Мергель сухий	1595	29	Кисень	3300	60
Вугілля сухе	330	6	Втрати	1000	18
Повітря сухе	898	17
Вода	1852	33
Всього	5500	100	Всього	100

Матеріальний баланс 2 ТП

Сировина і матеріали			Продукція та витрати
Назва	Маса, кг	%	Назва	Маса, кг	%
Вапняк сухий	825	15	Клінкер	1800	33
Мергель сухий	1595	29	Кисень	3025	55
Вугілля сухе	330	6	Втрати	675	12
Повітря сухе	898	17
Вода	1852	33
Всього	5500	100	Всього	100

Визначаємо втрати мінеральної сировини на одиницю основної продукції:

1 ТП = (825+1595+330) /1200 = 2,29 кг/кг;

2 ТП = (825+1595+330) /1800 = 1,53 кг/кг.

Аналізуємо результати розрахунків і за кількістю відходів та питомою витратою мінеральних ресурсів визначаємо більш раціональний ТП: за втратами - другий, за матеріалоємністю та виходом основної продукції - другий.

5.1 Економічна ефективність технологічних процесів

Дано: Річна програма машинобудівного підприємства N_п=125 шт., маса деталі q=8 кг, Вартість 1 кг матеріалу С_м =1,2 грн., коефіцієнт використання матеріалу в ТП1 h = 0,75 ТП 2 h = 0,65, заробітна плата наладчиків в ТП1 С_н = 5000 грн., в ТП2 С_н = 8400 грн., вартість спеціальної оснастки в ТП1 і=4000 грн., в ТП2 і=9200 грн., норма штучного часу виготовлення деталей в 1ТП St_шт=47 год., в 2ТП St_шт=52 год., кількість технологічних операцій в 1ТП n=8, 2ТП n=10, тарифна ставка виконання операцій в 1ТП r=3грн/год, в 2ТП r=2грн/год, норма відрахувань на соціальні потреби С_в=32%, накладні витрати поточного характеру в 1ТП e=59, в 2ТП e=44%, коефіцієнт використання оснастки в ТП1 k=0,62, в ТП2 k=0,82.

Розв’язання:

1. Розраховуємо масу початкового матеріалу для виготовлення всієї партії деталей:

М₁ = (q*N) /h₁ = (8*125) /0,75 = 1333,3 кг;

М₂ = (q*N) /h₂ = (8*125) /0,65 = 1538,5 кг.

2. Визначаємо вартість матеріалу:

m₁= С_м*М₁ =1,2*1333,3 = 1599,96 грн.;

m₂= С_м*М₂ =1,2*1538,5 = 1846,2 грн.

3. Розраховуємо заробітну плату основних робітників, задіяних у ТП:

З_пл1 = St_шт.1*r₁*n₁ = 47*3*8 =1128 грн.;

З_пл2 = St_шт.2*r₂*n₂ = 52*2*10 = 1040 грн.

4. Визначаємо величину нарахувань на заробітну плату:

Н₁ = (З_пл.1*С_в) /100% = (1128*32) /100 = 361 грн.;

Н₂ = (З_пл.2*С_в) /100% = (1040*32) /100 = 333 грн.

5. Визначаємо заробітну плату основних робітників з нарахуваннями:

З₁ = З_пл.1+Н₁ = 1128+361 = 1489 грн.;

З₂ = З_пл.2+Н₂ =1040+333 = 1373 грн.

6. Визначаємо накладні витрати поточного характеру:

В₁= (З_пл.1*e₁) /100% = (1128*59) /100 = 665,5 грн.;

В₂= (З_пл.2*e₂) /100% = (1040*44) /100 = 457,6 грн.

7. Розраховуємо поточні витрати на виготовлення заданої партії деталей:

а₁=m₁+З₁+В₁ = 1599,96+1489+665,5 = 3755 грн.;

а₂=m₂+З₂+В₂ = 1846,2+1373+457,6 = 3676,8 грн.

8. Розраховуємо одноразові поточні витрати на створення технологічних ліній:

в₁=С_н1+і₁*k₁ = 5000+4000*0,62 = 7480 грн.;

в₂=С_н2+і₂*k₂ = 8400+9200*0,82 = 15944 грн.

9. Визначаємо розміри критичної партії продукції 2 ТП:

N_кр. = (в₂ - в₁) / (а₁ - а₂) = (15944-7480) / (3755-3676,8) = 108 шт.

10. Будуємо графік порівняння собівартості виготовлення партій деталей за 1ТП і 2ТП:

S₁=а₁*N+в₁ = 3,8*125+7,5= 482,5 тис. грн.;

S₂=а₂*N+в₂ = 3,7*125+15,9 = 478,4 тис. грн.

Графік порівняння собівартості процесів

5.2 Висновки за результатами розрахунків

За річного випуску продукції менше 108 шт. економічно доцільно використовувати перший варіант ТП, при річній програмі більше 108 доцільно прийняти другий варіант ТП, оскільки собівартість випуску продукції є меншою.

Визначаємо собівартість однієї деталі в заданій партії:

S₁^од. = (482,5*1000) /125=3860 грн.;

S₂^од. = (478,4*1000) /125=3827 грн.

Визначення коефіцієнта використання матеріалів.

Визначити КВМ при виготовленні стакана діаметром D=80мм, висотою h=45мм, отвором у дні діаметром d=30мм. Товщина стрічки t=2,5мм і довжиною L=2000мм.

Розв’язання:

Для виготовлення просторового виробу типу стакан виготовляють у формозмінюванних штампах за допомогою таких операцій як:

1 - вирубування отвору;

2 - відокремлення заготовки від матеріалу;

3 - витягування стакана на висоту h.

Намалюємо схему розкладки деталі в стрічці.

Для виготовлення виробу типу стакан діаметром D і висотою h необхідно спочатку вирубати заготовку у формі круга D_0, витягнути стакан.

Діаметр заготовки D₀ визначається за умовою:

(pD₀²) /4+pDh

D₀=ÖD²+4Dh

D₀=Ö80²+4*80*45=144,2мм

З таблиці №1 методички, виходячи з товщини стрічки матеріалу t=2,5мм визначаємо ширину кромки і ширину перемички:

в=а=2,0мм

Крок подачі стрічки дорівнює найбільшому розміру деталі в напрямі подачі:

К=в=144,2+2=146,2мм;

Визначаємо ширину стрічки:

В=D₀+2*а=144,2+2*2,0=148,2мм

Визначаємо кількість деталей, яку можна виготовити із стрічки:

N_д=L/K=2000/146.2=13 шт.

Визначаємо чисту площу однієї деталі:

F_g=F_k-F_отв

F_k= (pD²) /4=3,14* (144,2) ²/4=16323мм²

F_отв= (pd²) /4=3,14*30²/4=706,5мм²

F_g=16323-706,5=15616,5мм²

Визначаємо КВМ:

КВМ= (N_д*F_g) /ВL=13*15616,5/149*2000*100%=68%

Висновок: раціональне використання матеріалу.

Список використаної літератури

1. ”Основи технології”. - Збожна О.М. - 2002.

2. Технологические документации. - справочное пособие. - 1992.

3. Ассортиментный справочник по промышленному сырью и материалов. - Войчар А.В., Мальченко А.М. - 1991.