Тринадцята задача - участь маркшейдерських служб в діяльності ГІС. З кожним роком розширюється впровадження ГІС-технологій в управління гірничим виробництвом. ГІС-технології застосовуються в багатьох сферах гірничого виробництва, в тому числі і в роботі маршейдерсько-геологічних відділів. Завдяки цьому суттєво підвищується ефективність маркшейдерського забезпечення гірничих робіт.
Як відомо, інформаційні технології можна розподілити на три великі групи: одержання інформації, її обробка і представлення. Саме систематична праця маркшейдерів та геологів, послідовно проходячи ці стадії, створює геоінформаційну систему родовища, яку використовують при видобутку корисної копалини. Кінцевий продукт роботи відділу забезпечує користувачеві найбільш природне представлення просторової інформації щодо пласта або рудного тіла: його елементи залягання, глибина, потужність, удавана густина, вміст корисного чи шкідливого компонента, особливості системи добування, обводнення, газовиділення (можна перелічувати дуже довго). Саме маркшейдерсько-геологічні дані складають важливий компонент ГІС і являють собою основу цифрової моделі родовища. Маркшейдерська документація, як вихідний продукт, може мати не тільки вигляд планів чи друкарських форм, але й електронних документів на будь-яких носіях інформації. Практично кожна сфера гірничого виробництва, яка претендує на застосування ГІС-технолоії, звертається в першу чергу до маркшейдерських планів. Можна без перебільшення констатувати, що маркшейдерсько-геологічна інформація є основою ГІС гірничого виробництва. Для обліку та збереження документації маркшейдерського відділу повинні бути створені виключно благопристойні умови. Труднощі на цьому шляху слід долати, не рахуючись з витратами. Втратити інформацію просто, відновити – неможливо.
Аналізуючи задачі маркшейдерських служб сучасних гірничих підприємств, автор намагався не тільки популяризувати маркшейдерську працю, віддаючи їй належне, а й загострити увагу читача-фахівця на тих негараздах, які переживає одна з найважливіших служб гірничодобувних галузей промисловості. Кількісний склад маркшейдерського відділу шахти не перевищує кількох десятих відсотка загальної кількості штатних працівників, а результати його роботи мають провідне значення.
Хочу привернути увагу керівників виробництва, адміністраторів, фінансово-бухгалтерських працівників до невиправдано бідного становища матеріальної бази маркшейдерських відділів. Практично в кожному адміністративному кабінеті шахти знаходяться один-два сучасних комп’ютери, не говорячи про бухгалтерію, де їх десятки. Немає їх тільки в маркшейдерському відділі, де їх повинно бути не менше чотирьох-п’яти, де вони вкрай необхідні, бо саме тут вони ефективно впливають на рівень і культуру виробництва. Їх придбання практично не вплине на собівартість продукції шахти. Обладнання маркшейдерських відділів сучасними інструментами і матеріалами принесе підприємству відчутну користь.
ЛІТЕРАТУРА
1. Справочник маркшейдера, часть 1 \Под ред. Буткевича Т.В. и Оглоблина Д.Н.-М.: Металлургиздат,1953,- 1032 с.
2. Справочник маркшейдера, часть 2 \Под ред. Буткевича Т.В. и Оглоблина Д.Н.-М.: Металлургиздат, 1955,- 936 с.
3. Из истории отечественной маркшейдерии \ Маркшейдерский вестник. 2002.-№1, М., ФГУП (“Гипроцветмет”), - С 34-35.