3.тепло від двигунів.
Визначаємо кількість надлишкового тепла:
Q=F(tn-tн)*a
a - загальний коефіцієнт тепловіддачі.
a=(9.3+0.06tn)*1.16=(9.3+0.06*50)*1.16=14.268
Q1=3.24(50-24)*14.268=1202 Вт
Визначаємо кількість виділеного тепла від маси нагрітої продукції:
М-маса нагрітої продукції, кг;
См – питома теплоємність маси, Вт*с/кг*град;
tn – температура в приміщенні, 0С
tм – температура маси по фактичному заміру, 0С;
b - коефіцієнт нерівномірності застигання.
Визначаємо кількість видаляємого тепла від працюючих електродвигунів:
Q3=Pк*1000(1-h)
Рк – потужність електродвигунів, кВт.
Q3 = 4*1000)1-0,75)=1000 Вт.
Знаходимо загальну кількість вилучаємого надлишкового тепла:
Q = Q1+Q2+Q3
Q = 1202+1285.7+1000=3487.7 Bт
Визначаємо кількість нагрітого повітря, яке необхідно вилучити:
с = 1 кДж/кг*К – питома теплоємність повітря;
g = 1,2 кг/м3 – щільність повітря.
Визначаємо кратність повітрообміну:
Vn – об’єм приміщення, м3
N = 1743.85/5000=0.35
Висновок: для того щоб видалити розрахункову кількість нагрітого повітря 1743,85 м3/год достатньо проводити повітрообмін кратністю N=1. Це відповідає нормам охорони праці і забезпечує оптимальні умови праці, що сприяє підвищенню продуктивності і збереженню здоров’я людини.
7. Охорона навколишнього середовища
Харчова промисловість належить до числа матеріалоємних галузей, так як використовує значну кількість природних сировинних паливно-енергетичних і водних ресурсів. В більшості галузей харчової промисловості питома витрата сировини і матеріалів на одиницю продукції, що випускається, достатньо велика. Цей показник суттєво впливає не тільки на розвиток і розміщення виробництва, формування сировинних зон і термінів переробки сировини, а й на екологічність виробництва в цілому.
Кожне з харчових виробництв в тому чи іншому степені забруднює навколишнє природне середовище за рахунок викиду ряду шкідливих речовин в атмосферу, утворення стічних вод і твердих відходів. Харчова промисловість займає 14-е місце серед галузей і виробництв промислового циклу за рівнем забруднення навколишнього середовища.
Сучасний стан системи водопостачання та водовідведення на кондфабриці.
Діюча система водопостачання фабрики є змішаною. У теплий період року (квітень-вересень) експлуатується система зворотної подачі води. У холодний період здійснюється перехід на прямоточну систему водоспоживання. Останнє супроводжується значним збільшенням об’ємів води, яка споживається та скидається. Такий режим роботи підприємства зумовлює утворення 1848,893 тис*м3/р умовно-чистих теплообмінних вод і 224, 731 тис*м3/р забруднених виробничо-побутових вод.
Основними джерелами утворення виробничих стоків є миття технологічного обладнання (котлів для варіння, темперуючи машин, тощо), інвентарю та підлоги. Господарсько-побутові стоки надходять від їдальні, душових, умивальників та санвузлів. Всі види перечислених стічних вод по салюточним мережам збираються у прийомний резервуар, звідки перекачуються у міську каналізацію.
Під час роботи оборотної системи формуються умовно-чисті води, які включають надлишок технічної води (різниця між водозабором технічної води та реальним її споживанням) і продувочні води оборотної системи для підтримання в ній необхідного сольового балансу. ЇХ кількість незначна і складає 28-31 м3/год. Вони скидаються у струмок, що протікає поблизу фабрики по аварійному колектору безпосередньо з басейну градирні.
Під час роботи фабрики на прямотоці скид теплообмінних вод здійснюється одразу з конденсаторів аміачної компресорної у спеціально обладнаний прийомний колодязь і далі по окремому колектору у струмок. Витрата умовно чистих вод, що утворюються при цьому значно збільшується і складає 294 м3/год.
Для обґрунтування вихідної якості умовно-чистих вод фабрики на випуску опрацьовано результати аналізів проведені держуправлінням екобезпеки.
Для більш повної характеристики в стічних водах визначають температуру, активну кислотність (рН), кількість зважених речовин, сухий осад, наявність сульфатів, хлоридів і сірководнів, а також ступінь прозорості стічних вод, їх запах, вміст азоту і фосфору.
Зараз використовують механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні способи очистки стічних вод. Вибір способу очистки залежить від кількості стоків, виду і концентрації забруднювачів, необхідної ступені очистки, місцезнаходження виробництва, а також розміру водоймища і його типу. Вибравши оптимальний варіант схеми очистки, можна очистити стічні води га 95-98%.
Стічні води кондитерської фабрики спочатку направляються на механічну очистку через сита, а після цього на біологічну очистку. Біологічну очистку проводять в установках різних типів і конструкцій (біофільтри, дискові біофільтри, аеротенки з системою повітрерозподілення). Для цієї мети використовують також фільтраційні поля на піщаних і інших легких ґрунтах.
Перелік заходів по охороні і раціональному використанню вод наведені в таблиці 2.
Таблиця 1
Найменування показника | Водоспоживання | |||
нормативно-розрахункове | фактичне | |||
м3/доб | тм3/рік | м3/доб | тм3/рік | |
Забор води, всьогов тому числі:з поверхневих водз підземних водз водопроводу міста | 730,76 | 161,95 | 333,2 | 84,3 |
- | - | - | - | |
730,76 | 161,95 | 333,2 | 84,3 | |
119,6 | 41,3 | - | - | |
Використання води на особисті потреби в т.ч. на господарсько-питніз підземних водна виробничі з нихпідземних вод | 684,52 | 145,7 | 333,2 | 84,3 |
209,1 | 42,59 | 51,0 | 12,9 | |
209,1 | 42,59 | 51,0 | 12,9 | |
475,42 | 102,48 | 282,2 | 71,4 | |
475,42 | 102,48 | 282,2 | 71,4 | |
Передається вода іншим підприємствам і організаціям | 46,24 | 16,88 | - | - |
Витрата води в системах зворотного водопостачання | 6285,0 | 1590,1 | 6285,0 | 1590,1 |
Таблиця 2
№п/п | Найменування заходу | Очікуваний ефект по охороні вод |
1 | Встановити облік споживання води по технологічним лініям в основних цехах | Економія свіжої води 10 т*м3/рік |
2 | Для миття транспортних засобів використовувати не свіжу воду, а із системи водопостачання | |
3 | Використовувати резервуар запасу води для пожежегасіння ємкістю 500 м3 в якості регулятора нерівномірн. водопост. за год. доби | Покращення режиму забору підземних вод |
Підприємства харчової промисловості, зокрема кондитерські фабрики) хоча і в меншому ступені ніж заводи хімічної, металургійної і інших галузей промисловості, також викидають в атмосферу забруднюючі речовини.
Викиди в атмосферу можна поділити на такі групи:
- викиди, що супроводжують виділення енергії і теплоти, і в результаті використання транспортних засобів з двигунами внутрішнього згорання;
- викиди, супутні основним технологічним процесам;
- викиди цехів по переробці вторинних матеріальних ресурсів;
- викиди допоміжних цехів і виробництв.
Джерелом першої групи викидів являються теплоелектроцентралі, паросилове обладнання, хлібопекарні і кондитерські печі, автотранспорт. В якості палива використовують газ, мазут, тверде паливо – кам’яне вугілля. Питомі викиди шкідливих речовин при спалюванні рідкого палива залежать перш за все від виду палива. З таблиці 3 видно, що найбільш чистим в екологічному відношенні є природний газ.
На кондитерських фабриках до шкідливих викидів крім викидів із котельної відносять технологічні викиди: пил (мучний, цукровий, крохмальний, какаовели), окисли азоту і оксид вуглецю, що поступає в атмосферу з печей для випікання вафель, печива, тортів і т. д., а також аміак і фреон, що відводяться від компресорних установок (див. табл. 4).
Для вловлювання пилу органічного походження використовують як правило, різні системи сухих пиловловлювачів (циклони, пилоосаджувальні камери і др.) з ККД 85-98%, вибір яких обумовлений характером і розміром частинок. Також використовують пористі фільтри і електрофільтри.
Відносно нашої машини, то так як в цеху, де вона знаходиться в робочій зоні забруднення атмосферного повітря відповідає екологічним нормативам, то дане впровадження в більшій системі направлене на підвищення продуктивності та ефективності роботи обладнання.
Таблиця 3
Паливо | Питомі викиди шкідливих речовин, кг/т | |||
тверді частинки | SO2 | CO | окисли азота | |
1 | 2 | 3 | 4 | |
Вугілля: | ||||
воркутинське | 67,2 | 14,4 | 45,5 | 2,17 |
донецьке | 67,6 | 50,4 | 49,0 | 2,21 |
якутське | 43,0 | 3,6 | 45,1 | 2,01 |
карагандинське | 75,2 | 14,4 | 43,9 | 1,97 |
кузнецький мазут | 53,6 | 7,2 | 51,3 | 2,23 |
1 | 2 | 3 | 4 | |
високосірчаний | 6,0 | 54,9 | 37,7 | 2,46 |
низькосірчаний | 5,6 | 5,9 | 37,7 | 2,57 |
газ, кг/1000м3 | - | - | 12,9 | 2,15 |
Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря.
Таблиця 4
№ п/п | Найменування речовини | ГДК макс мг/м3 | клас небезпеки | Потужність викиду забруднюючих речовин, т/рік |
1 | Заліза оксид | 0,4 | 3 | 0,0149 |
2 | Марганцю діоксид | 0,01 | 2 | 0,0024 |
3 | Сода кальцинована | 0,04 | 4 | 0,0355 |
4 | Свинець | 0,001 | 1 | 0,0002 |
5 | Азоту диоксид | 0,085 | 2 | 4,0758 |
6 | Аміак | 0,2 | 4 | 0,1544 |
7 | Азоту оксид | 0,4 | 3 | 0,6538 |
8 | Водень хлористий | 0,2 | 2 | 0,0005 |
9 | Сірчана кислота | 0,3 | 2 | 3*10-5 |
10 | Сажа | 0,15 | 3 | 0,0205 |
11 | Ангідрид сірчистий | 0,5 | 3 | 0,0213 |
12 | Вуглецю оксид | 5 | 4 | 12,722 |
13 | Водень фтористий | 0,02 | 2 | 0,0004 |
14 | Гексан | 60 | 4 | 0,0903 |
15 | Ксилол | 0,2 | 3 | 0,0044 |
16 | Бензапірен | 0,00001 | 1 | 5*10-7 |
17 | Епіхлоргідрин | 0,2 | 2 | 0,0009 |
18 | Акролеїн | 0,03 | 2 | 0,0080,1019 |
19 | Оцтова кислота | 0,2 | 3 | 0,0811 |
20 | Бензин | 5 | 4 | 0,0041 |
21 | ПМЗ “ЛОТОС” | 0,03 | 3 | 6,7451 |
22 | пил какао-бобів | 0,5 | 3 | 0,0036 |
23 | пил бавовняний | 0,2 | 3 | 0,0014 |
24 | альфабромнафталін | 0,04 | 2 | 0,1240 |
25 | пил деревний | 0,1 | 4 | 0,9297 |
26 | пил цукровий | 0,1 | 4 | 0,0531 |
27 | пил металевий | 0,1 | 4 | 0,0119 |
28 | пил абразивно-металевий | 0,4 | 4 |
8.Цивільна оборона