Тут
- нормальнее прискорення точки В відносно точки А, яке має напрямок від точки В до точки А.7,6292*0,291=16,937мс-1,
an2=
/ μa=9,678мм.Вектор
- тангенциальне прискорення точки В відносно точки А, яке має напрямок перпендикулярний нормальному, але модуль його невідомий.Вектор
- нормальне прискорення точки В відносно точки О2 , яке має напрямок від точки В до точки О2. =51,01мс-2,πn3=
/μa=29,149мм.З точки n2 проведемо лінію у напрямку вектора
до пересічення з лінією, проведеною з точки n3 у напрямку вектора . Точку пересічення позначемо bі з’єднаємо її з полюсом π.Величини тангенціальних прискорень:
=n2b*μa=87,84*1,75=152,95 мс-2, =n3b*μa=81,4*1,75=142,45мс-2.Кутові прискорення ланок:
ε2=
/lAB=525,6 рад/с2,ε3=
/lBO2=614 рад/с2.Напрямки кутових прискорень показані на креслені (див. арк. 2).
Прискорення точки С знайдемо, базуючись на теорему подібності, з пропорції
; Звідси =0,29*86,46/0,232=108,075 мм. =108,075*1,75 = 189,13мс-2Прискорення точки Д визначимо, вирішивши графічно векторне рівняння:
Тут вектор
- нормальне прискорення точки Д у відносному русі навколо точки С. Цей вектор напрямлений від точки Д до точки С. =4,7342*0,319=7,149 мс-2- тангенційне прискорення точки Д відносно точки С.
З точки с плану прискорення у напрямку вектора
проводимо промінь, на якому відкладаємоcn4=
/μa=7,149/1,75=4,085 мм.З точки n4проведемо лінію, перпендикулярну ланці СД, до пересічення з лінією, проведеною з полюса π паралельно вісі х1-х1. Точку пересічення позначемо д.
аД=πд*μа=112,14*1,75=196,245 мс-2.
=n4д* μа=1,69*1,75=2,958мс-2.Кутове прискорення ланки 4
Положення центрів ваги на плані прискорень показуємо на серединах відрізків повних відносних прискорень.
Прискорення центрів ваги:
аs2=πS2*μa=95,42*1,75=166,985мс-2 ,
аs3=πS3*μa=54*1,75=94,5мс-2 ,
аs4=πS4*μa=109,72*1,75=192,01мс-2.
аs5= aД=196,245 мс-2
11 КІНЕМАТИЧНІ ДІАГРАМИ РУХУ ТОЧКИ
Згідно з аналітичним розрахунком будуємо діаграму переміщень. Кути повороту кривошипа відкладаємо вздовж вісі абсцис з масштабним коефіціентом μα=2 град/мм = π/90 рад/мм.
Масштабний коеф. часу µt= 60/(410*180) = 0,0015 с/мм.
Вдзовж вісі ординат відкладаємо значення переміщень точки Д, взятих з розрахунку на ЕОМ з масштабним коефіціентом
µs= 0.003м/мм.
Методом графічного диференціювання будуємо діаграму швидкостей точки Д.
Для цього на від’ємному продовженні вісі абсцис відкладаємо полюсну відстань Н1= 24 мм з полюсом рV. Поділимо відрізок L=180мм на 12 рівних частин та відновимо ординати на кінцях кожної частини. З полюса проведемо промені, паралельні хордам на кожній частині графіка переміщень, до пересічення їх з віссю ординатю Значення ординат переносимо на середину відповідних частин. Отримані точки значень середніх швидкостей на всіх ділянках з’єднуємо плавною лінією. Це і буде діаграма швидкостей точки Д. Для порівняння побудуємо діаграму швидкостей за розрахунком на ЕОМ. Масштабний коефіціент:
µV=µs/(H1·µt) = 0.003/(24*0,0015)=0.082мс-1/мм.
Таким же чином диференціюємо діаграму швидкостей для побудови діаграми прискорень точки Д. Полюсна відстань Н2 = 16 мм. Та також перевіряємо отриману діаграму за допомоги розрахункових даних на ЕОМ (пунктирною лінією). Масштабний коеф. прискорення:
µа=µV/(H2·µ1)=0.082/(16·0.0015)=3.41мс-2/мм.
12 КІНЕТОСТАТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ
12.1 Визначення сил, що діють на механізм
На ланки механізму діють такі сили: ваги, інерції, корисного опору, моменти сил інерції, реакції в’язів та зрівноважуюча сила або момент сили. З цієї системи сил тільки реакції в’язів та зрівноважуюча сила або момент сили не можуть бути визначені з даних, що вже є.
Сили ваги
G2=m2·g=19*9,81=186,39H
G3=m3·g=24*9.81=235,44 H
G4=m4·=29*9.81=284,49H
G5=m5·g=190*9.81=1863,9 H
Моненти інерції ланок:
Сили інерції:
Моменти сил інерції:
12.2 Графоаналітичний метод силового розрахунку механізму важіля
Графоаналітичний метод силового аналізу проводиться по групах Ассура.
Досліджуємо сили, що діють на групу Ассура, складену з ланок 4 та 5 (див арк. 2) і у відповідальних точках прикладаємо зовнішні сили.
У графоаналітичному методі сили інерції і момент сили інерції замінюємо однією рівнодіючою, яка за величиною дорівнює силі інерції, співпадає з нею за напрямком, а точка прикладання знаходиться на відстані hi таким чином, щоб момент рівнодіючої сили відносно центра ваги співпадав за напрямком з моментом сили інерції.
Для ланки 4
Переносимо на креслення (арк. 2) з масштабним коефіціентом μ=0,0025;
= 0,0049/0,004 = 0,123 ммРеакції в кінематичних парах прикладаємо у вигляді двох складових, які напрямлені вздовж та перпендикулярно ланці. Для поступальної кінематичної пари направляюча – повзун, тому реакцію прикладаємо перпендикулярно направляючій.
Складаємо рівняння рівноваги для кожної ланки групи Ассура окремо
З креслення визначемо плечі сил:
СД = 0,319 м
Для усієї групи Ассура складаємо векторне рівняння рівноваги:
Згідно цього рівняння складаємо силовий багатокутник.Вибираємо масштабний коефіціент μF=77 Н/мм.
Визначаємо інші реакції ( R05 та
):R05 = 0Н
= =7716,39НR34=7716,39H
Досліджуємо сили, що діють на группу Асура, складену з ланок 2 та 3 (див. аркуш 2) і у відповідних точках прикладаємо відповідні сили.