Також у верстаті одночасно з централізованою системою змащування застосовується автономна. Автономна система змащування використовується у білль важкодоступних місцях, а також в місцях, де є нераціональним використовувати централізовану систему. В якості пластичного мастила на проектованому верстаті рекомендується використовувати високоякісний пластичний матеріал довготривалої дії: ОКБ-122-7 ГОСТ 18179-72.
Станція змащування призначена для масла елементів коробки швидкостей. Вона представляє собою зварений бак 28 л та розташовану на ньому апаратуру.
Змащування опор шпинделя здійснюється від системи гідроприводу з використанням фільтру з тонкошкіряного войлоку. Змащування вмістом крапельне та регулюється гвинтами. Подачу масла необхідно відрегулювати.
6. Характеристика робототехнічного комплексу
Згідно [7, гл.4] на першому аркуші графічної частини курсового проекту показаний загальний вигляд РТК для токарної обробки деталей, побудованого на базі верстата КА280 з ЧПК (поз. 1), обслуговуючого його автоматичного маніпулятора 2 мод. МА80Ц05.15 агрегатно-модульного типу та магазину 3 з тактовим столом для подачі в зону завантаження-розвантаження тари 4 з заготовками та деталями. Живлення гідроприводів верстата, автоматичного маніпулятора та магазина-накопичувача здійснюється від загальної гідростанції 5.
Автоматичний маніпулятор працює у відповідністю з циклограмою. Передбачена можливість обробки заготовки з двох сторін (з переустановленням у патроні за рахунок повороту на 180°). Початок циклу відповідає переміщенню каретки маніпулятора з позиції очікування (за задньою бабкою) в зону завантаження стола. В кінці циклу каретка знов повертається до вихідної позиції в зоні задньої бабки верстата. Час виконання окремих етапів циклу вказано в характеристиці руху механізмів РТК.
Автоматичний маніпулятор володіє сімома ступенями рухомості (з урахуванням наявності двох рук). Маніпулятор побудований з уніфікованих вузлів (модулів): каретки 2, з приводом 6; монорельса 7 з кронштейнами 8 і 9, встановленими на передній бабці та станині верстата; блоку механічних рук 10 та 11, кожна з яких оснащена головкою 12 та захватним пристроєм 13 з механізмом повороту відносно поздовжньої осі; гідроблоку 14; електрошафи 15 управління; електро- та гідро комунікацій 16.
Характеристика рухів механізмів РТК:
Переміщення каретки в зону магазина- 3000 мм (5,5 с)
Переміщення каретки від магазину до задньої бабки- 2350 мм (4,4 с)
Переміщення каретки від задньої бабки до патрона- 650 мм (1,5 с)
Хід блоку руки ІІ до руки І- 112 мм (1,2 с)
Хід каретки при зміні рук у патрона- 400 мм (2,0 с)
Хід руки вгору/вниз- 400 мм (1,0 с)
Ротація схвату- 180° (1,8 с)
Поворот схвату горизонтально/вертикально-90° (1,0 с)
Затискання (розтискання) схвату руки- 18 мм (0,2 с)
Хід штовхача (магазину).- 75 мм (2,5 с)
Затискання (розтискання) патрону верстата- - (1,0 с)
Притискання рук до патрона- 30 мм (0,3 с)
Відкриття (закриття) огородження- - (1,5 с)
(В дужках наведений час руху механізму)
Повний час зміни заготовки tП = 20,7 с.
Час зміни заготовки, який н перекривається циклом обробки деталі tС = 20,7 с.
7. Керування
Пристрій числового програмного керування NC-110
Пристрій відрізняється унікальним поєднанням багатофункціональності, надійності, простоти виготовлення.
Пристрій ЧПК побудовано за модульним принципом і дозволяє задовольняти зростаючі потреби споживачів шляхом вбудовування додаткових модулів. Пристрій легко адаптується для найскладніших об’єктів, елементи яких можуть потребувати одночасного і незалежного керування в реальному часі.
Потужне програмне забезпечення дозволяє керувати верстатами усіх основних типів: токарними, фрезерними, оброблюючими центрами, копіювальними, шліфувальними, кувально-пресовим обладнанням ті ін
Основні характеристики ПЧПК NC-110:
٭ Керуючих осей від 2 до 16 і такт керування приводами для 16-ти осей 1мс; - Дискретні Вх/Вих 48/32 - 384/256;
٭ Дані організовані у файлах (таблиці інструментів, корекцій інструментів);
٭ Підготовка керуючих програм одночасно виконанням циклу обробки деталі;
٭ Різноманітні повідомлення (помилки при підготовці кадрів, помилки оператора, помилки діагностики системи та ін.);
٭ Компенсація похибки ходового гвинта та компенсація люфтів;
٭ Програмні обмеження;
٭ Захищені області та визначення робочого поля з керуючої програми;
٭ Управління швидкістю на профілі;
٭ Управління розгоном/гальмуванням по лінійному або експотенціальному або експоненціальному закону;
٭ Встановлювані при конфігурації початкові точки;
٭ Електронний штурвал;
٭ Датчики типу енкодер;
٭ Діагностика при ввімкненні та під час роботи;
٭ Послідовний канал RS232 та паралельний порт;
٭ Вбудований програмований інтерфейс логіки верстата;
٭ Мова високого рівня для програмування інтерфейсу логіки верстата;
٭ Відеографіка.
Короткі характеристики програмування:
• програмування в абсолютних розмірах та приростах, в міліметрах та дюймах;
• компенсація радіуса інструмента;
• зміщення нуля;
• визначення величини припуску;
• конічні та циліндричні різьбонарізання з постійним та змінним кроком;
• цикли чорнової обробки та чистової обробки;
• цикли обробки пазів та зняття стружки;
• цикли різьбонарізання;
• програмування повного круга;
• пряме програмування за допомогою кутів, прямих та кіл;
• параметричне програмування;
• повтор частин керуючих програм;
• підпрограми з параметрами;
• умовні та безумовні переходи;
• масштабування;
• пропуск кадрів;
• 9999 інструментів та корекцій інструментів;
• можливість включення декількох функцій G и М в кадрі;
• подвійні осі;
• неперервні осі обертання;
• осі обертання із заданням більше 360 градусів;
• скоординовано вісь шпинделя.
ЛІТЕРАТУРА
1. Василюк Г.Д., Лоєв В.Ю., Мельничук П.П. – Конструювання, розрахунок та експлуатація токарних верстатів з ЧПК: Начільний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 400 с.
2. Кобзар Є.П., Мельничук Л.С., Громовий О.А. – Розрахунки і проектування вузлів та деталей верстатів і систем: Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 361 c.
3. Справочник технолога машиностроителя. В 2-х т. Т. 2\Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1985. – 496 с.
4. Пуш В.Э. – Конструирование металлорежущих станков. – М.: Машиностроение, 1977. –392 с.
5. Локтева С.Е. – Станки с программным управлением и промышленные роботы: Учебник для машиностроительных техникумов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1986, 320 с.
6. Металлорежущие станки: Учебник для машиностроительных втузов\Под ред. В.Э. Пуша – М: Машиностроение, 1985 – 256 с.
7. Роботизированные технологические комплексы и гибкие производственные системы в машиностроении: Альбом схем и чертежей: Учеб. пособие для втузов\Ю.М. Соломенцев, К.П. Жуков, Ю.А. Павлов и др. – М.: Машиностроение, 1989. – 192 с.