Фонд заробітної плати розраховується за формулою:
Ф = Зо + Зд (5.1)
де 30-основна заробітна плата;
Зд - додаткова заробітна плата.
(5.2)На виконання електромонтажних робіт додаткова зарплата склала 40%.
(5.3)Отже визначаємо загальний фонд оплати:
Розрахований загальний фонд оплати праці становить 1680.17 грн.
Собівартість служить базою для ціни товару і нижнім кордоном для виробника, аби забезпечити процес відтворення. Підприємство не може встановити ціну нижче за собівартість, оскільки в цьому випадку воно зазнає збитків. При визначенні собівартості продукції важливе значення має визначення структури витрати та їх складу, як відомо, витрата підприємства відшкодовується за рахунок двох його власних джерел: собівартості (валових витрат) і прибутку. Відповідно до цього собівартість продукції охоплює витрати на:
дослідження ринка і визначення попиту на продукцію;
підготовку і освоєння нової продукції;
виробництво (витрата на сировину, матеріали, енергію, амортизацію основних виробничих фондів, оплату праці і інше);
обслуговування виробничого процесу і управління виробництвом;
збут продукції (упаковка, транспортування, реклама, комісійні витрати);
розвідку, використання і охорону природних ресурсів;
набір і підготовку кадрів;
поточну раціоналізацію виробництва.
Індивідуальна собівартість продукції служить реальним віддзеркаленням витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Галузева собівартість відображає сукупні витрати на виробництво і реалізацію продукції всіх підприємств галузі, тобто є середньою собівартістю продукції по галузі.
Собівартість - це вираження в грошовій формі витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Затрати включають в себе вартість витрачених матеріалів, інструмента, пального та енергії, заробітну плату робітників з відрахуванням до фонду безробіття, соціального страхування та фонду страхування від нещасних випадків, витрати на утримання виробничих
приміщень і загальнозаводські служби, амортизацію основних фондів та інші витрати.
Виробничою собівартістю називають суму цехових та загальновиробничих
витрат (витрати на керування виробництвом - оплата праці керівників цехами, дільницями, плюс відрахування командировок персоналу цехів, амортизація виробничих споруд, витрати, пов'язані зі зношуваністю основних фондів та матеріальних активів загальновиробничого призначення).
Усі затрати групуються по економічним елементам та статтям калькуляції, розрахунки по визначенню кошторису витрат на ЕМР системи керування вводимо до таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 - Виробнича собівартість електромонтажних робіт
Статті витрат | Методика розрахунку | Сума, грн. |
Сировина та матеріали | Таблиця 5.1 | 681,1 |
Транспортні витрати | П1·20% | 136,22 |
Основна зарплата робітників | Формула 5.2 | 1200.12 |
Додаткова зарплата робітників | П3·40% | 480.05 |
Відрахування на соц. страхування | (П3+П4) ·1,5% | 25.20 |
Відрахування у пенсійний фонд | (П3+П4) ·З3,2% | 557.82 |
Відрахування у фонд зайнятості | (П3+П4) ·1,3% | 21.84 |
Відрахування у фонд страхування від нещасних випадків | (П3+П4) ·2,64% | 44.36 |
Загально виробничі витрати | П3·200% | 2400.24 |
Собівартість ЕМР | П1+... +П8 | 5564.95 |
Таким чином собівартість монтажу системи керування складає 6371.88 грн.
У зв'язку зі зростанням частини групових форм організації праці, а також з метою ефективного використання робочої сили на основі активізації творчого потенціалу робітників всіх категорій все більший розвиток отримують колективні форми організації та оплати праці. Використання колективних розцінок мотивує робітників до поєднання професій, взаємозаміщення та взаємодопомоги в процесі праці, практично ліквідує розділ робіт на "вигідно" та "не вигідно". Система оцінювання заслуг передбачає оцінювання зусиль і поведінки робітника по ряду факторів.
Систему колективного стимулювання праці використовують у випадках, якщо стимулювання робітників через їх участь у прибутку можливо тільки на груповій основі. У всіх випадках організація системи винагород персоналу повинна опиратися на прогнозний стиль керування, який передбачає гнучкість структур та форм мотивації до праці.
Нижче наданий табличний варіант характеристики результативності праці бригади, техніко-економічні показники її роботи.
Техніко-економічні показники роботи бригади приведені в табличній формі в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 - Техніко-економічні показники бригади
Показники | Одиниці виміру | Значення показників |
Трудомісткість | н/г | 110 |
Кількість членів бригади | чол. | 2 |
Кваліфікаційний склад бригади кількість/Р | - | 1/2, 1/5 |
Середній тарифний розряд робітників | - | 3.5 |
Середня тарифна ставка | грн. | 8.22 |
Вартість основних матеріалів | грн. | 681,1 |
Основна заробітна плата робітників | грн. | 1200.12 |
Додаткова заробітна плата робітників | грн. | 480.05 |
Відрахування на соціальні потреби | грн. | 25.20 |
Виробнича собівартість | грн. | 5564.95 |
У конвеєрах з креном має бути виключена вірогідність мимовільного перекидання вантажонесучого інгредієнта при вимиканні приводу.
Роликові неприводні конвеєри повинні володіти в розвантажувальній частині обмежувальними упорами і пристосуваннями заради гасіння інерції рухомого вантажу.
Стрічкові конвеєри, спеціалізовані для перевезення мокрих і липких вантажів, зобов'язані мати прилади для очищення від вантажу, що приліпився, з обох сторін нижньої частини стрічки, приводних, кінцевих і очищаючих барабанів.
Стрічкові конвеєри зобов'язані мати вузли для витягування з нижньої поверхні відгалужень вантажів, що пробуджувалися або впали.
Ковшові елеватори повинні мати пристрої для очищення поверхні елеватора в частини завантажувальних і розвантажувальних патрубків від прилиплого вантажу або люки, що забезпечують доступ обслуговуючого персоналу для виконання даної операції.
На стрічкових конвеєрах завдовжки більше 15 м для відведення бічних відчужень має бути передбачений пристрій направляючих і центруючих конструкцій.
Не допускається буксування стрічки на приводному барабані. В разі виникнення буксування, воно має бути ліквідоване методами, передбаченими пристосуванням конвеєра (зростанням натягнення стрічки, збільшенням натиску притискного ролика і так далі).
На трасах конвеєрів з пересувними завантажувальними і розвантажувальними пристосуваннями мають бути встановлені останні вимикачі і упори, що обмежують хід завантажувально-розвантажувальних пристроїв.
Вимоги охорони праці працівників при експлуатації стрічкових конвеєрів викладено в ПІТ Р М-029-2003.
При роботі стрічкових конвеєрів необхідно забезпечувати нормальну роботу конвеєрної стрічки без збігання її з барабанів і роликів, без зачіпання об опорні конструкції і без тієї, що пробуксувала на барабанах.
Робота стрічкових транспортерів має бути спланована так, щоб виключалися їх завали матеріалом, що транспортувався, при пуску, зупинці або в аварійній ситуації.
Швидкість руху конвеєрної стрічки при ручній вантажорозбірці має бути не більш:
0,5 м/с - при масі оброблюваного вантажу до 5 кг;
0,3 м/с - при масі найбільшого вантажу, що перевищує 5 кг
Електричний привід стрічкового конвеєра повинен забезпечувати плавний пуск конвеєра при повному навантаженні. Електроустаткування конвеєрів повинне мати виконання, відповідного умовам експлуатації.
Блок управління повинен забезпечувати рівномірний розподіл навантаження між приводними барабанами стрічкового конвеєра.
Стан електроустаткування, ізоляції, заземляючих пристроїв, зашиті від витоку струмів стрічкових конвеєрів необхідно регулярно перевіряти, оскільки пошкодження електропроводки, пускових і заземляючих пристроїв може привести до поразки електричним струмом.
Всі стрічкові конвеєри і конвеєрні лінії мають бути оснащені пристроями захисту і блокувань: датчиками сходу стрічки, звуковими сигнальними пристроями, апаратами контролю стрічки, що пробуксувала, датчиками рівня завантаження і ін.
Тросові для кабелю вимикачі повинні розміщуватися на ставі конвеєра з боку проходу.
Стрічкові конвеєри мають бути обладнані пристроями, що виключають падіння з них матеріалу, що транспортується
Дана вимога не поширюється на ділянки траси конвеєрів з пересувними вантажними і розвантажувальними пристроями.
Пошкоджені місця конвеєрної стрічки повинні ремонтуватися (при необхідності із заміною пошкоджених ділянок) або повинна вироблятися заміна стрічки цілком на нову, залежно від характеру пошкодження стрічки.