Організація виробничого процесу у часі та ремонтного обслуговування виробництва (стр. 5 из 7)
~ вести облік і контроль використання ресурсів;
~ організовувати збирання та переробку відходів виробництва;
~ проводити неперервний поточний аналіз ефективності використання ресурсів за видами, підрозділами та іншими показниками;
~ здійснювати організацію й управління діяльністю складського господарства, його функціонуванням і розвитком;
~ брати участь у розробленні та впровадженні заходів для стимулювання підвищення якості й ефективності використання ресурсів.
Система матеріально-технічного забезпечення (й обслуговування виробництва) — це складний, динамічний організм, що має наступну структуру:
Рис. 3.1. Організаційна структура служб матеріально-технічного постачання
Організація системи матеріально-технічного постачання здійснюється відділом матеріально-технічного постачання, який є однією із головних ланок системи маркетингу та логістики підприємства. Служби маркетингу визначають ринки сировини, потребу у матеріальних ресурсах, а логістика здійснює управління усіма потоковими процесами з метою забезпечення ефективного функціонування каналів постачання.
Управління відділом матеріально-технічного постачання здійснює начальник відділу, якому підпорядковані агенти-постачальники, завідувач центрального складу, завідувачі периферійних складів та нормувальники матеріально технічних ресурсів.
Рис. 3.2. Організаційна структура відділу постачання
Організаційно-керуюча підсистема системи матеріально-технічного забезпечення та обслуговування виробництва через конкретну діяльність відповідних відділів, служб, бюро і груп (рис.3.1.) сприяє виконанню наступних основних функцій:
1. Із маркетингу — за видами ресурсів (обладнання, технологічне устаткування, сировина, матеріали, комплектуючі вироби) або за функціями маркетингу (інформаційне забезпечення; вивчення іміджу постачальників; їх конкурентоспроможності і конкурентних можливостей їх товару; вивчення цін та їх динаміки).
2. З нормування й планування забезпечення виробництва ресурсами — розроблення методів оптимізації використання ресурсів в умовах даного підприємства; розроблення нормативів затрат окремих видів ресурсів по об'єктах і суб'єктах діяльності підприємства; аналіз ефективності використання ресурсів у підрозділах та на підприємстві в цілому; розроблення матеріальних балансів, планів забезпечення підприємства і кожного виробничого підрозділу матеріально-технічними ресурсами.
3. З управління запасами й організації використання матеріально-технічних ресурсів — розрахунок обігового, страхового, витратного запасів за видами ресурсів, утворення їх оптимального рівня, організація поповнення запасів, обліку і контролю наявності та використання; організація технічного забезпечення управління запасами; організація впровадження й контролю виконання заходів для підвищення ефективності використання ресурсів.
4. Забезпечення робочих місць всіма видами матеріально-технічних ресурсів тощо.
На підприємствах використовують дві форми постачання матеріалів — транзитну і складську.
• Транзитна форма постачання матеріалів (матеріально-технічних ресурсів) передбачає постачання від постачальника безпосередньо на місце споживання матеріалу, минаючи всі проміжні пункти його складування. За цією схемою транспортуються електроенергія, газ, окремі види палива, вода тощо.
• Складська форма передбачає обов'язкове постачання матеріально-технічних ресурсів через систему складів — проміжних пунктів складування, зберігання, попередньої підготовки до виробництва. Така форма потребує утворення складського господарства.
Головні напрями вдосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та обслуговування виробництва:
→ використання принципів і методів управління запасами й затратами на основі методів оптимізації рівня запасів та затрат ресурсів;
→ оптимізація формування і використання ресурсів на основі скорочення строків періодичності постачання, зменшення партій постачання ресурсів та матеріалів, забезпечення надійності функціонування системи здійснення поставок ресурсів згідно з розробленим й узгодженим календарним графіком і планом з одночасним посиленням управління затратами та обслуговування цехів, дільниць, робочих місць — споживачів ресурсів на основі контролю та обліку їх споживання;
→ удосконалення конструкції чи структури продукції, технології її виготовлення у напрямі зменшення матеріало- й енергоємності;
→ використання матеріалів із наперед заданими властивостями;
→ стимулювання поліпшення використання ресурсів та ін.
4. Задача №1 на тему “Організація виробничого процесу у часі”
Завдання:
Розрахувати аналітичним і графічним методами технологічний та виробничий цикл обробки партії з n виробів при послідовному, паралельно-послідовному та паралельному способі поєднання операцій.
Умова:
Технологічний процес складається з п'яти операцій, норми часу яких становлять t1, t2, t3, t4, t5. Кількість робочих місць по операціях становить С1,С2, С3, С4, С5. Передатна партія складається з р виробів. Міжопераційні перерви – 2хв., тривалість природних процесів – 10 хв.
Вихідні дані:
| Показники | Варіант № 27 |
| n | 18 |
| p | 6 |
| t1 / С1 | 2/1 |
| t2 / С2 | 3/1 |
| t3 / С3 | 6/2 |
| t4 / С4 | 1/1 |
| t5 / С5 | 2/1 |
Розв’язок:
Визначимо операційний цикл (Тоі) кожної операції – тобто час виконання однієї і-тої операції по обробці окремого виробу або партії виробів:
де
n – кількість виробів у партії;
і=1…m – номер операції;
m – кількість операцій технологічного процесу;
ti – норма часу на виконання і-ї операції;
Ci – кількість робочих місць, на яких виконується і-та операція.
Послідовний спосіб поєднання операцій характеризується тим, що кожна наступна операція починається тільки після обробки всієї партії виробів на попередній операції.
Визначимо тривалість технологічного циклу послідовного руху як суму, операційних циклів:
Тривалість виробничого циклу визначається з урахуванням міжопераційних перерв
та часу на природні потреби 
:
Графічне визначення тривалості виробничого та технологічного циклів послідовного руху матиме вигляд:
Для паралельного і паралельно-послідовного виду руху визначимо:
Кількість транспортних партій:
Тривалість обробки однієї транспортної партії:
Паралельно-послідовний спосіб поєднання операцій технологічного процесу характеризується тим, що:
- вироби передаються від операції до операції передатними партіями;
- кожна наступна операція починається раніше, ніж закінчується попередня над всією партією виробів, таким чином частково поєднуються суміжні операції;
- відсутні внутрішньоопераційні перерви.
Тривалість технологічного процесу обробки партії виробів при паралельно-послідовному способі поєднання операцій визначається за формулою:
де
min – тривалість обробки одного виробу на найкоротшій операції з кожної пари суміжних операцій;р – кількість виробів в передатний партії.
Тривалість виробничого циклу визначається з урахуванням міжопераційних перерв
та часу на природні потреби :
При побудові графіка враховуємо два способи поєднання операцій: