Організація виробничого процесу у часі та ремонтного обслуговування виробництва (стр. 6 из 7)

а) тривалість попереднього операційного циклу менша, ніж наступного: Ті<Т_і+1. В цьому випадку наступна операція починається після обробки однієї передатної партії виробів (р) на попередній операції.

б) тривалість попереднього операційного циклу більша, ніж наступного: Ті>T_i+1.В цьому випадку початок наступної операції визначається з умови, що остання передатна партія виробів, оброблена на попередній операції, відразу починає оброблятися на наступній операції.

Графічне визначення тривалості виробничого та технологічного циклів паралельно-послідовного руху матиме наступний вигляд:

Паралельний спосіб поєднання операцій характеризується тим, що:

- вироби від операції до операції передаються або поштучно, або передатними партіями;

- кожна передатна партія виробів обробляється без затримок послідовно на всіх операціях, незалежно від інших виробів;

- всі операції мають внутрішньоопераційні перерви, крім найтривалішої операції (головної).

Тривалість технологічного процесу при паралельному способі поєднання операцій визначається за формулою:

,

де

– тривалість головної операції.

Тривалість виробничого циклу визначається з урахуванням міжопераційних перерв та часу на природні потреби :

При побудові графіка передбачаємо спочатку послідовну обробку першої передатної партії виробів без затримок по всіх операціях, потім – безперервну обробку всіх передатних партій на головній операції. Далі визначаємо час початку і закінчення обробки кожної передатної партії виробів на всіх операціях.

Графічне визначення тривалості виробничого та технологічного циклів паралельного руху матиме наступний вигляд:

5 Задача №2 на тему „Організація ремонтного обслуговування виробництва”

Завдання:

За вихідними даними визначити:

1. Середній річний обсяг верстатних, слюсарних та інших робіт по ремонту та технічному обслуговуванню обладнання.

2. Потрібну кількість металоріжучих верстатів і типаж обладнання для ремонту і технічного обслуговування.

3. Чисельність ремонтних робітників для проведення ремонтів і для виконання технічного обслуговування.

4. Необхідну площу ремонтно-механічного цеху та його відділень.

5. Річну потребу заводу в матеріалах для ремонтних потреб.

Умова:

Режим роботи обладнання двозмінний, дійсний річний фонд часу для верстата 3950 годин. Питома вага оперативного часу в загальному фонді складає 70%. Верстати працюють в нормальних умовах багатосерійного виробництва. Використовуються верстати віком до 10 років, вагою до 10 тонн, при обробці сталі.

Вихідні дані: Варіант №13

Обладнання	Середня категорія складності ремонту	Кількість одиниць встановленого обладнання
Токарні верстати	21	160
Токарно-револьверні верстати	19	140
Токарно-лобові верстати	12	19
Токарно карусельні верстати	24	7
Токарно-багаторізальні напівавтомати	13	88
Токарні автомати	18	41
Плоскошліфувальні верстати	20	50
Круглошліфувальні верстати	10	78
Внутрішньошліфувальні верстати	29	60
Свердлильні верстати	18	95
Фрезерні верстати	30	110
Протяжні верстати	12	16
Інші	13	308

Розв’язок:

Розв’язання проводимо в наступній послідовності:

1.1. Визначаємо сумарну ремонтну складність обладнання (

):

де і = 1,2,3…k – індекс групи однотипного обладнання;

- кількість одиниць обладнання і і-тій групі;

- середня категорія ремонтної складності одного верстата і-ї групи.

1.2. Встановлюємо структуру і тривалість ремонтного циклу ( ) і тривалість міжремонтного періоду ( ):

де А – нормативний ремонтний цикл (оперативний час роботи); А = 16800 годин.

К₁, К₂, К₃, К₄, К₅, К₆, К₇ - коефіцієнти, які враховують вид матеріалу, що оброблюється, матеріал інструменту, умову експлуатації і характеристику верстата.

В умовах багатосерійного виробництва для верстатів віком до 10 років, які використовуються в нормальних умовах, при обробці сталі, вагою до 10 т всі коефіцієнти дорівнюють 1 (за даними „Типової системи технічного ремонту метало- та деревообробного обладнання”)

Тоді:

= 16800 годин

або:

Міжремонтний період визначається діленням тривалості ремонтного циклу на кількість внутрішньоциклових ремонтів + один:

Структура ремонтного циклу для таких верстатів включає чотири поточних та один середній ремонт: К-П-П-С-П-П-К. З урахуванням оглядів між двома сусідніми ремонтами структура матиме вигляд:

К-О-П-О-П-О-С-О-П-О-П-О-К

де К – капітальний ремонт;

О – огляд;

С – середній ремонт;

П – поточний ремонт

1.3. Визначаємо об’єм ремонтних робіт та ремонтний цикл

, використовуючи нормативи Типової системи (табл. 5.1.)

Таблиця 5.1.

Трудомісткість ремонту і повного планового огляду на одну одиницю ремонтної складності обладнання

Види ремонтних робіт	Трудомісткість, год.
	верстатні роботи	слюсарні роботи та ін.	всього
Огляд	0,1	0,75	0,85
Огляд перед капітальним ремонтом	0,1	1	1,1
Поточний ремонт	2	4	6
Середній ремонт	3	6	9
Капітальний ремонт	14	36	50

де

- загальна трудомісткість капітальних, середніх, поточних ремонтів і оглядів на одну одиницю ремонтної складності з таблиці 5.1.; - кількість капітальних, середніх, поточних ремонтів і оглядів в ремонтному циклі (з них 1 огляд перед капітальним ремонтом, 5 - поточних).

Трудомісткість верстатних робіт для ремонтів і оглядів визначається аналогічно:

Трудомісткість слюсарних та інших робіт:

1.4. При визначенні середньорічного обсягу ремонтних робіт припускають, що їх загальний обсяг розподіляється рівномірно по роках на протязі всього ремонтного циклу:

1.5. Визначимо трудомісткість робіт по технічному обслуговуванню верстатів:

загальну, верстатних робіт, мастильних робіт, слюсарних.

Трудомісткість робіт по технічному обслуговуванню визначається, виходячи з їхньої ремонтної складності, часу оперативної роботи (0,7*3950 – питома вага оперативного часу в загальному фонді часу – 70%) і норм часу технічного обслуговування в розрахунку на одну ремонтну одиницю на 1000 годин оперативного часу роботи верстата для слюсарів, мастильників і верстатників.

Норми знаходимо в типовій системі:

слюсарі – 3,2 год на одну ремонтну одиницю на 1000 годин оперативної роботи обладнання;

мастильники – 1,42 год;

верстатники – 0,73 год.