Основы проектирования и эксплуатации технологического оборудования транспортных предприятий (стр. 5 из 7)

1.23 Потери давления на преодоление гидравлических сопротивлений (1.14) на участке

, имеющем местные сопротивления в виде сетки ; всасывающего клапана ; задвижки ; одного колена

1.24. Потери давления на участке

, имеющем местные сопротивления в виде задвижки и четырех колен

1.25 На участке

поток раздваивается. Поэтому расход воды через каждую ветвь моющего узла

1.26 Потери давления в каждой ветви, имеющей по три колена

1.27 В конце участка

часть воды уходит через ответвления на другие рамки. Поэтому расход через каждую моющую рамку, как уже было рассчитано в п. 1.1.18 составляет . В рамке поток раздваивается. Расход через половину рамки

Этот расход путевой (рис. 1.18), причем в каждой половине рамки вода истекает через

распылителя. Коэффициент сопротивления насадка с коническим распылителем (1.14)

Местное сопротивление представлено одним коленом, имеющим

. С учетом изложенного, потери давления на участке (1.16)

Такими потерями можно пренебречь, как и потерями в рамках смачивания (ополаскивания) и щеточных консолях.

1.28 Общие потери напора равны сумме потерь на отдельных участках

1.29 Преодолеваемое насосом установки геометрическое давление

1.30 Давление насоса проектируемой установки (1.18)

1.31 Мощность на привод насоса (1.19)

1.32. Для расчета привода щеток примем радиус вращающейся щетки

; высоту щетки частота вращения щеток 1/мин; угол деформации (рис. 1.20) .

Линейная скорость на поверхности щеток (1.21)

1.33 Площадь сегмента деформируемой части щетки (1.24)

1.34 Масса нитей, подверженных деформации (1.23)

1.35 Центробежная сила (1.22)

1.36 Мощность на привод одной щетки (1.20)

1.37 Общая мощность привода щеток (1.25)

1.38 Скорость конвейера моечной установки (1.26)

1.39 Время мойки одного автомобиля (1.27)

1.40 Средний расход воды на мойку одного автомобиля

.

1.41 Число автомобилей, проходящих через мойку в течение часa

где

– коэффициент неравномерности поступления автомобилей.

1.42 Часовой расход воды

1.43 При расчете очистных сооружений первого контура (рис.4) сначала определяется площадь сечения потока воды через песколовку (1.28)

1.44 Расчетная глубина проточного слоя песколовки

где

– принимаемая ширина песколовки.

1.45 Длина песколовки (1.29)

1.46 Глубина от пола до уровня воды в песколовке (1.31)

где

– глубина канавы на посту мойки; - длина канавы.

1.47 Общая глубина песколовки (1.30)

1.48 Объем приемного резервуара (1.32)

1.49 Площадь водного зеркала гидроциклонов (1.33)

1.50 При диаметре одного гидроциклона

площадь водного зеркала одного гидроциклона (1.34)

1.51 Количество гидроциклонов (1.35)

Округленно N_Г = 6 шт.

1.52 Требуемая площадь фильтров (1.36)

1.53 Объем резервуара очищенной воды

1.54 Объем камеры бензомаслоуловителя

1.55 Объем бака для сбора нефтепродуктов в сточных водах: 900мг/л. – после мойки грузовых автомобилей; 850мг/л. – после мойки автобусов; 75мг/л. – после мойки легковых автомобилей.

В данном случае

где

– содержание нефтепродуктов определяется исходя из их содержания в сточных водах; – количество рабочих смен в сутках; – продолжительность рабочей смены; – плотность нефтепродуктов.

Задача 2

Вибір і розрахунок підйомно-транспортного обладнання поста ремонту автомобілів

Підйомно-транспортне обладнання використовуються при технічному обслуговуванні та ремонті автомобілів і забезпечує зручний доступ до агрегатів а також їх транспортування на пости ремонту.

Вихідні данні для задачі 2 студент обирає згідно варіанту з табл. 2

Таблиця 2

Завдання до розрахункової задачі 2

Номер варіанта	Зд-2.4
Автомобіль, який піднімає підйомник	ПАЗ-3205
Висота підйому, м	1,75
Час підйому, с	60

2.1 Призначення гідравлічного підйомника

Гідравлічні підйомники належать до розряду підйомно-оглядового обладнання. Вони використовуються при технічному обслуговуванні та ремонті автомобілів і забезпечують зручний доступ до їх агрегатів та вузлів.

2.2 Будова та робота гідравлічного підйомника

Будова гідравлічного підйомника пояснюються схемою, зображеною на рис.1. Робоча рідина (масло) з баку 3 подається насосом 4, через триходовий кран 5 до підплунжерного простору. Внаслідок цього плунжер переміщується до гори та підіймає автомобіль , що встановлюється на рамі 2. Тиск, який створюється насосом, контролюється манометром 6. Якщо він перевищує нормативний, ТО спрацьовує перепускний клапан 7, через який надмір масла повертається до баку. Така ситуація виникає при максимальному підйомі плунжера або при перевантажені підйомника. При підйомі триходовий кран встановлюється в положення 1; при опусканні – в положення 2. Опускання автомобіля відбувається під дією його ваги, але воно не здійснюється доти, поки не відкрити зворотний клапан 8. Цей самий клапан регулює швидкість опускання автомобіля. Якщо підйомник має декілька плунжерів (стояків), ТО його конструкція доповнюється механізмом, що забезпечує їх синхронне переміщення. Для забезпечення безпеки в піднятому стані підйомник має відкритий жорсткий стояк, що звичайно кріпиться до його рами.