- вільного розпорядження прибутком, що залишається після внесення обов’язкових платежів, встановлених законодавством;
- самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання належної частки валютної виручки на свій розсуд.
Узагальнюючим показником фінансових результатів Товариства є прибуток. Порядок використання прибутку визначає вищий орган Товариства. За рішенням загальних зборів частка прибутку може передаватись у власність трудового колективу Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється зборами трудового колективу.
2.2. Відображення дебіторської заборгованості в обліку підприємства
Облік діяльності на підприємстві ТОВ «Юнітторг» ведеться згідно чинного законодавства, інструкціям, нормативно-правовим актам органів державної влади і місцевого самоврядування, керівним матеріалам фінансових, контрольно-ревізійних та податкових органів з організації бухгалтерського обліку та складання звітності, а також інших документів, які регулюють господарсько-фінансову діяльність товариства.
В процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, воно, як правило, не отримує оплату одразу, тобто, відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.
Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на ТОВ «Юнітторг», визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг і оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів (їх еквівалентів), що підлягають отриманню за товари, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в період її нарахування.
У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.
Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).
Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.
Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем на ТОВ «Юнітторг» визначаються у господарських договорах. Бухгалтер звертає увагу на відповідальність істотних умов договору вимогам чинного законодавства.
Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків. Перелік первинних документів з обліку розрахунків на ТОВ «Юнітторг»: накладні(Додаток Е), рахунки-фактури(Додаток Д, Й), рахунки, акт прийнятих робіт, послуг(Додаток І).
На ТОВ «Юнітторг» бартерні операції не проводяться і не мають місце в господарській діяльності.
Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.
Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників використовується рахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (Додаток Н). З додатку Н видно, що на ТОВ «Юнітторг» облік з покупцями і замовниками ведеться на рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», дохід відображається на рахунку 703 «Дохід від реалізації товарів, робіт, послуг» , податок на рахунку 641 «Розрахунки за податками»
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками на ТОВ «Юнітторг» ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.
При складанні управлінської звітності слід враховувати, що на будь-якій стадії процесів продажу та придбання неминучі різні відхилення від виконання умов договорів, для вчасно виявлення яких необхідний оперативний контроль та своєчасна проінформованість управлінського персоналу про причини таких відхилень.
Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за наданими їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселями) відображається в статті балансу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (Додаток А, рядки 160-162 активу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість. Зміни в розмірах дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.
ТОВ «Юнітторг» реалізував товар ТОВ "Агрон ЛТД" підтвердженням цього є документи: договір (Додаток Г), рахунок-фактура (Додаток Д), податкова накладна (Додаток Ж). Відобразимо в бухгалтерському обліку розрахунки з замовником наступними бухгалтерськими проведеннями, які відображаються в табл. 2.1.
Бухгалтерські проведення з ТОВ "Агрон ЛТД"
Таблиця 2.1
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | Додаток | |
| Дебет | Кредит | ||||
| 1 | Відображено доход від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг | 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» | 70 «Доход від реалізації» | 3234,00 | Додаток Д,Е (Рахунок-Фактура, Накладна) |
| 2 | Нараховуємо ПДВ | 70 «Доходи від реалізації» | 64 «Розрахунки за податками та платежами» | 539,00 | Додаток Ж(Податкова Накладна) |
В зв’язку з тим , що за відвантажену продукцію заборгованість була погашена не одразу, виникла поточна дебіторська заборгованість.
В цьому питанні було розглянуто порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем, перелік первинних документів, а також бухгалтерські проведення.
У ряді випадків підприємства під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт (послуг), а також при оплаті продукції і робіт, прийнятих від замовників за частковою готовністю, можуть видавати аванси.
Аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов’язання. Це повний або частковий платіж. Здійснюючи авансовий платіж, покупець фінансує продаж за деякий час до надходження товару.
Для обліку розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю, передбачено рахунок 371 «Розрахунки за авансами виданими».
Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір. Підтвердженням проведених платежів є виписка банку. Зарахування оформлюється розрахунком (довідкою) бухгалтерії.
Аналітичний облік за рахунком 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться в розрізі окремих одержувачів грошових коштів у вигляді авансових платежів (за кожним дебітором).
Операцій за авансами виданими не відображені у зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів.
Можна зробити висновок, що аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов’язання. На рахунку 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться облік розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю. А також було розглянуто загальну схему обліку розрахунків за авансами виданими.
У процесі господарської діяльності у ТОВ «Юнітторг» виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на господарські витрати та службові відрядження. У цьому випадку виникають розрахункові відносини з підзвітними особами.
Підзвітні особи – це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
На ТОВ «Юнітторг» є складений і затверджений наказом керівника список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку. При цьому аванс на закордонне відрядження видається у валюті тієї країни, до якої працівник відряджається, або у вільноконвертованій валюті в розмірах, зумовлених реальними потребами в країні перебування з дотриманням вимог НБУ щодо вивезення іноземної валюти за кордон.
Направлення працівників ТОВ «Юнітторг» у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відряджається працівник, термін й мета відрядження.
Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому посвідчення про відрядження.
Посвідчення про відрядження – документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи.