Операцій не відображені у зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів.
Можна зробити висновок, що заборгованість, яка відображається на цьому рахунку, включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами.
Аналітичний облік на рахунку 377 “Розрахунки з різними дебіторами” ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення.
2.3. Відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності
В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями (баланс, Додаток А).
Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем) відображається в статті балансу “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” (Додаток А, рядок 160-162 активу балансу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість.
Чиста реалізаційна вартість (Додаток А, рядок 160 активу балансу) – сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів.
Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, ця сума на балансі підприємства визначається шляхом віднімання від загальної суми дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 161 активу балансу) резерву сумнівних боргів (рядок 162 активу балансу), тобто тієї суми заборгованості, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником.
Дебіторська заборгованість по нетоварних операціях відображається в рядках 180-210 ЙЙ розділу активу балансу(Додаток А).
У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” (рядок 050 “Балансу”) показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Ця стаття відповідає дебетовому сальдо рахунка 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість” та відображає вартість заборгованості за майно, передане у фінансову оренду, довгострокові векселі одержані та іншу дебіторську заборгованість, наприклад, розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо.
При складанні звітності, ТОВ «Юнітторг» аналізує стан дебіторської заборгованості з метою поділу її на поточну і довгострокову.
Оскільки активи повинні відображатись за вартістю, що реально може бути отримана від їх використання, продажу або зазначенням резерву сумнівних боргів. Заборгованість, зменшена на величину резерву, відображає кількість грошей, що дійсно можуть надійти на підприємство. При цьому необхідно правильно розрахувати резерв сумнівних боргів.
Нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті “Інші операційні витрати” звіту в формі №2 “Звіт про фінансові результати” в рядку 90. Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з розрахунками за реалізовані товари, роботи, послуги, списується з балансу з відображенням у складі витрат за тією ж статтею і в тому ж рядку.(Додаток А,Б)
Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.
В формі №5 «Примітки до фінансової річної звітності» дебіторська заборгованість відображається в ІХ розділі. В рядку 940 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, в 950 рядку – інша поточна дебіторська заборгованість.
В формі №1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» дебіторська заборгованість відображається більш детально.
Отже, дебіторська заборгованість, на ТОВ «Юнітторг» відображається в усіх формах звітності. В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями. Нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті “Інші операційні витрати” звіту в формі №2 “Звіт про фінансові результати”. Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.
Розділ 3. Комп’ютерний облік дебіторської заборгованості за допомогою програми 1С:Бухгалтерія
3.1. Завдання і джерела інформації комп’ютерного обліку дебіторської заборгованості
Для комп’ютерного обліку ТОВ «Юнітторг» використовує програмне обладнання «1С:Бухгалтерия». Ця програма має низку переваг: простоту інсталяції й використання, можливість гнучкого налаштування конфігурації і наявність вбудованої макромови, змогу швидко виконати різноманітні проведення, доступна ціна.
Налаштування програми проводиться фахівцем, проте вона більше орієнтована на кінцевого користувача і надають йому більше можливостей під час роботи.
Ця програма дає змогу користувачу вільно вести реєстр товарів, знаходити потрібний товар чи операцію у звітах та низка інших можливостей.
На підприємстві програма «1С:Бухгалтерия» використовується для спрощення ведення аналітичного та статистичного обліку, надання звітів в електронному вигляді для внутрішніх та зовнішніх користувачів.
У типовій конфігурації «1С:Бухгалтерия» передбачено роботу з операціями по дебіторській заборгованості.
У процесі господарської діяльності підприємство набуває ТМЦ для перепродажу, виробництва та з іншою метою. Для ведення списку ТМЦ призначений довідник «Номенклатура». У ньому міститься також інформація про матеріали, номенклатуру продукції, яку виготовляють, перелік виконаних робіт та послуг.
Інформація про кожний елемент довідника розміщена на двох закладках –«Ціни» і «Додатково». Кожний ТМЦ характеризує низка цін. Передусім відпускні ціни, потім закупівельна(без ПДВ). Скориставшись кнопкою «Історія», можна переглянути історію зміни ціни. Бухгалтерський рахунок, що зазначений для кожної ТМЦ, буде використано для формування бухгалтерських проведень. Операції з надходження в організацію ТМЦ відображені в обліку за допомогою документа «Прибуткова накладна».
ТМЦ можна реалізовувати кількома способами. Один із варіантів – коли покупцю виставляють рахунок на оплату придбаного товару. Для відображення цієї операції в типовій конфігурації використовують документ «Рахунок-фактура». Він призначений для документального оформлення попередньої домовленості про продаж товару або продукції клієнтам.
Під час заповнення рахунка треба вибрати покупця з довідника «Контрагенти», зазначити валюту і її курс. Реквізит «Вид торгівлі» набуде значення, заданого за замовчуванням для обраного клієнта в довіднику.
У випадку взаєморозрахунків з покупцем у розрізі угоди, якщо, до того ж, у довіднику «Контрагенти» для нього задана угода за замовчуванням, реквізити цієї угоди будуть відображені у полі «Замовлення»документа «Рахунок-фактура».
Таблична частина «Рахунка-фактури» має такі дані:
- назва товару, який відпускають;
- кількість товару;
- одиниця вимірювання;
- коефіцієнт перерахунку вибраної одиниці вимірювання в основну;
- ціна товару без ПДВ
- сума без ПДВ для рядка (без знижки)
- сума знижки;
- суми для рядка без ПДВ і з ПДВ з урахуванням знижки;
- сума ПДВ.
Реквізит «Термін оплати» містить дату, до якої виписаний рахунок є дійсним.
Операції гуртової реалізації товару виконують у типовій конфігурації за допомогою документа «Видаткова накладна». За цим документом отримують друковані форми видаткової накладної та акта виконаних робіт.
Закладка «Додатково» може містити інформацію про доручення, на підставі якого відпущено товар (група реквізитів «Доручення») і про співробітника, що видав товар (реквізит «Видав»).
Програма «1С:Бухгалтерия» забезпечує автоматичне формування податкових накладних під час оформлення операцій, унаслідок яких виникають податкові зобов’язання.
Підзвітними особами можуть бути тільки співробітники організації, тому передусім заповнюється довідник «Співробітники».
Одержання підзвітними особами готівки з каси і повернення її до каси забезпечують документи «Прибутковий касовий ордер» і «Видатковий касовий ордер», які відображені в журналі «Каса». Також використовують ще і авансовані звіти, якими підзвітні особи звітують за витрачені кошти. Для цього в типовій конфігурації передбачено однойменний документ, який дає змогу отримати друковану форму авансованого звіту і автоматично формує проведення на підставі введених даних.
Заголовна частина документа «Авансований звіт» заповнюється в такій послідовності:
- визначається підзвітна особа, для якої формують авансований звіт, вибравши її з довідника «Співробітники»;
- задається валюта авансованого звіту , в якій буде наведено суми витрат підзвітної особи;
- уводиться курс валюти щодо гривні;
- вибирається з довідника «Податки і відрахування» ставку ПДВ для документа;
- визначити місце зберігання, куди будуть оприбутковані товарно-матеріальні цінності від підзвітної особи.
У табличній частині документа наводять таку інформацію:
- дати початку і кінця;
- рахунок, на який повинна бути зачислена поточна витрата;
- аналітику вибраного рахунку. Це повинен бути елемент довідника «ТМЦ», «Види затрат», «Інвестиція» – для об’єктів основних фондів, інших не обігових активів;
- довідкову інформацію: за що і за яким документом зроблені видатки;
- кількість оприбуткованих об’єктів;
- ціну без ПДВ оприбуткованої ТМЦ;
- суму без ПДВ поточної затрати;