Основні технічні характеристики
Продуктивність
-по випаруваній волозі,кг/год 2250
-по висушеному казеїні,кг/год 1500
Вологість казеїну,%
-до сушіння 58…62
-після сушіння 10…12
Температура казеїну в зоні сушіння,0С 40…55
Температура повітря на вході апарата, 0С 120…130
Питома витрата електроенергії на 1 кг випаруваної вологи,квт/год, не більш 0,1
Питома витрата пари на 1 кг випаруваної вологи, кг/кг, не більш 2,0
Габаритні розміри, мм
-довжина 6600
-ширина 4500
-висота 4100
Напівавтоматична пакувальна машина об'ємної розфасовки й упакування сипучих продуктів (ПУМ-1)
Продуктивність, упак/год до 60
Обсяг дози, куб.см 950...1700
Розмір пакету, мм:
- довжина до 240
- ширина 115mіn, 160, 170, 180, 190max
Пакувальний матеріал:
- товщина плівки, мкм 20...60
- ширина рулону, мм 400
- зовнішній діаметр рулону, мм поліпропілен, поліетилен до 360
Напруга мережі, V/Гц 220/50
Установлена потужність, квт 0,72
Габарити, мм 840х780х2450
Маса, кг, не більш 100
2.7Розрахунок площі цеху для виробництва продукту
Існує три способи розрахунку площі цеху:
· по типовій нормі потужності підприємства (у м²)
· по сумарній площі технологічного обладнання з урахуванням коефіцієнта запасу площі на обслуговування технологічного обладнання (у м²);
· спосіб моделювання обладнання у приміщеннях.
Відповідно з діючими будівничими нормами і правилами (СНиП) площі виробничих будівель поділяють на наступні категорії:
- робочу площу – приміщення основного виробничого призначення, такі як цехи, лабораторія, термостатні камери та камери для охолодження продуктів, заквасочні приміщення, камери дозрівання сирів та інші виробничі приміщення.
- підсобні та складські приміщення – бойлерні, вентиляційні та трансформаторні, компресорні, ремонтно – механічні майстерні, експедиції, склади тари, припасів, готової продукції.
- допоміжні приміщення – побутові площі заводоуправління, приміщення громадських організацій.
Приміщення виробничого корпуса розташовуються так, щоб найбільшою мірою сприяти правильній організації технологічного процесу.
При компонуванні приміщення головною умовою є дотримання безперервного руху сировини, напівфабрикатів та готової продукції.
Виробничі приміщення повинні відповідати гігієнічним вимогам, мати між собою технологічний зв'язок і розташовуватись за ходом технологічного процесу, не допускається перехрещення потоків сировини та готової продукції, чистого та використаного посуду.
Площу цеху визначають за формулою 2.7.3:
F=А×f (2.7.3)
Де, А – потужність цеху, т/зм;
f – питома норма площі, м2/т
F=10×86,4=864= 24 буд. кв.
Площу відділення розрахуємо за формулою 2.7.4:
FВ= k×å F (2.7.4)
де: k - коефіцієнт використання площі;
å F – сумарна площа обладнання, м2.
FВ= 0,5×176,59=88,29 м2
Площа відділення при сітці колон 6 × 6 дорівнює:
FБУД=88,29 /36=2,4 буд. кв.
Мийне відділення по нормативу 2м2/Т. 50м2/Т = 1 буд. кв.
Коефіцієнт використання площі k=0,5.
Площа відділення: FВ= 179,9×0,5=89,9 м2
У будівельних квадратах при сітці 6 Х 6:
FБУД=89,9 /36=2,5 буд. кв.
Тарний склад за нормативами 6м2/Т: 120м2=2,5 буд. кв.
Площу камери зберігання розраховують за формулою 2.7.5:
F=G×C/m×k (2.7.5)
де: G – кількість продукції, яка підлягає зберіганню, кг;
C – термін зберігання, діб;
m - укладальна маса продукту на 1м2 площі, кг;
к – коефіцієнт використання площі.
F=90×341/(990×5)=6,2м2
В нашому випадку розраховуємо так:
F=с×G/g (2.7.6)
F=0,75×341/346=9,1м2
В будівельних квадратах при сітці колон 6 Х 6: F=9,1/36=0,3буд.кв.
Відділення теплової та механічної обробки:
Сумарна площа обладнання: FБУД.= 82,7м2
Коефіцієнт використання площі k=0,5
Площа відділення: FВ=0,5×82,7=41,35м2
В будівельних квадратах при сітці 6 Х 6: FБУД.= 41,35/36=1 буд.кв.
Відділення фасування.
Сумарна площа обладнання: FМ =76,6м2
Коефіцієнт використання площі k=0,5.
Площа відділення FВ=76,6×0,5=38,3м2
В будівельних квадратах при сітці 6х6:
FБУД.= 38,3м2/36=1,06 буд. кв.
Від типу підприємства і його потужності залежать площі цехів і відділень. Їх знаходимо з таблиць допоміжної літератури. Площа вказана в будівельних квадратах (36м2) тубах. Дані розрахунків площ занесені в таблицю 2.7.3.
Таблиця 2.7.3
Дані розрахунків площ
| Найменування площ | Площа, м2 | |
| Розрахункова | Буд. кв. | |
| Відділення приймання сировиниМийне відділенняТарний складКамера зберіганняВідділ теплової і механічної обробкиВідділення фасування | 88,295090,58120121,941,3538,3 | 2,412,53311,1 |
3. Заходи безпеки функціонування технології
Охорона праці - система збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає в себе правові, соціально - економічні, організаційно - технічні, санітарно - гігієнічні, лікувально профілактичні заходи.
На заводі повинна бути розроблена система проводження інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки й електробезпечності.
Усі працівники, зайняті при виробництві молочної продукції, включаючи керівників і фахівців виробництв, зобов'язані проходити навчання, інструктажі, перевірку знань по охороні праці відповідно до Порядку навчання по охороні праці і перевірки знань вимог охорони праці працівників організацій.
При застосуванні праці неповнолітніх роботодавець повинен керуватися Переліком важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, при виконанні яких забороняється застосування праці осіб моложе вісімнадцяти років.
Працівники повинні проходити обов'язкові попередні (при надходженні на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди відповідно.
Умови праці на робочих місцях повинні відповідати вимогам діючих нормативних актів, затверджених у встановленому порядку.
На підприємстві створені сприятливі умови санітарно-побутового обслуговування. Зокрема кімната відпочинку, туалет. На підприємстві повинен бути призначений спецодяг. У кожного індивідуальна і підписана. Всі інструктажі на підприємстві проводяться відповідально, по спеціальних програмах.
На теперішній час на міжнародному рівні найефективнішим способом контролю якості і безпеки у виробництві харчових продуктів визнана система аналізу небезпечних факторів ("ризиків") за критичними контрольними точками — Hazard Analysis Critical Control Poinl (HACCP). Основні вимоги щодо застосування системи НАССР викладені в гармонізованому до міжнародних вимог національному стандарті – ДСТУ ІСО 22000. Система НАССР займає провідне місце у світовому індустріальному виробництві харчових продуктів. Міжнародні організації International Coral mission of Microbiological Specifications for Food (ICMSF), Codex Alimentarius тощо рекомендують її як один із кращих методів гарантії безпеки харчової продукції. Були визначені базові елементи системи, гармонізовані з міжнародними стандартами ISO серії 9000. На більшості зарубіжних підприємствах харчової промисловості систему НАССР застосовують в процесі поточного контролю автоматизованого виробництва харчової продукції.
Основні принципи, закладені в основу даної концепції, не є новими. Наприклад, відомі поняття "епідеміологічно уразливих технологічних етапів" виробництва продуктів, контроль "за ходом технологічного процесу" тощо. Традиційний метод контролю ґрунтується переважно на визначені рівня дотримання встановлених нормативів виробництва харчових продуктів і ґрунтується на результатах аналізу якості і безпечності кінцевих продуктів харчування. Проте традиційному методу властиві недоліки, серед яких можна відмітити деяку суб'єктивність оцінки санітарного стану виробництва, часто нівелювання різниці між важливими і малозначними вимогами і статичність результату обстеження: зауваження і пропозиції стосуються лише окремої частини даного процесу на даний момент часу. Лабораторний аналіз харчової продукції при цьому характеризує здебільше наслідок і не дає чіткого висвітлення його причини і шляхів усунення.
Система НАССР як основа запобіжних заходів для виробництва безпечних продуктів харчування
Проведена оцінка систем контролю за якістю та безпекою харчових продуктів привела до висновку про необхідність здійснення профілактичного підходу, в основі якого покладено принцип критичних контрольних точок під час аналізу небезпечних факторів. З метою уникнення недоліків, властивих традиційному методу, та підвищення дієвості і забезпечення єдності форми і змісту контролю за якістю і безпечністю харчових продуктів в різних країнах, Комісія Codex Alimentarius опублікувала документ "Система аналізу небезпечного фактору і контрольної критичної точки (НАССР) і керівництво до її застосування", який розцінюється як стандарт.
НАССР являє собою динамічну систему контролю виробничого процесу, яка, завдяки проведення аналізу небезпечних факторів, визначає етапи, на котрих можливо виникнення ризиків. Вона дозволяє позбавитися залежності від мікробіологічних аналізів, приділяючи головну увагу факторам, які безпосередньо впливають на епідемічну безпечність їжі. Її прийняття свідчить про зміщення акценту від перевірки готової продукції до попереджувального контролю критичних моментів у виробництві продукції. Концепція забезпечує системний підхід до ідентифікації небезпечних факторів і оцінки імовірності їх виникнення на усіх етапах виробництва, реалізації і споживання харчових продуктів та визначає засоби їх контролю і попередження випуску небезпечної продукції. її можна застосувати в усіх галузях харчової промисловості, а також на підприємствах громадського харчування і торгівлі. НАССР – логічна науково-обгрунтована система, яка контролює безпеку харчових продуктів при їх виробництві.