2.6.6 Механізм регулювання вихідної щілини
В механізмі регулювання вихідної щілини в дробарці із складним рухом щоки повзун легко розраховують як балку на двох опорах, навантажену рівномірно розподіленим навантаженням. Найбільш несприятливим випадком для повзуна слід рахувати положення коли, клини механізму розвинуті, а опорні реакції клинів прийняті зосередженими.
Слід також провести перевірковий розрахунок клинів і стяжного гвинта на розтяг і на зріз різьби.
2.6.7 Розмірна плита
Розмірна плита працює в умовах пульсуючого циклу навантаження в умовах навантаження при подачі в дробарку недробимих матеріалів. В зв’язку з цим розпірну плиту необхідно розраховувати на граничну міцність і витривалість.
В загальному випадку розпірна плита приймає позацентрове зтиснення, яке виникає в результаті порушення внаслідок порушення правильності взаємного розміщення опорних сухарів розпірної плити при зміні вихідної щілини дробарки, а також внаслідок зношення розмірних плит і сухарів.
Зусилля, що діє вздовж розпірної плити, досягає максимального значення в той момент, коли вона займає крайнє верхнє положення:
Де L – довжина щоки, м;
l – відстань від ексцентрикового вала до точки, в якій стискаюча сила досягає максимального значення, l=L/2, м.
Площа поперечного перерізу розпірної плити, що працює на стиск:
Де σст – допустиме напруження на стиск, σст=500 МПа.
При ширині «b» розпірної плити її товщина дорівнює:
Згідно конструктивних рішень h=10 мм.
2.6.8 Характеристика маховика
Маховик розраховують з врахуванням кутової швидкості, яка зменшується від ωmax до ωmin при наближенні щок одна до одної, коли відбувається подрібнення, причому робота здійснюється як за рахунок енергії двигуна, так і за рахунок кінетичної енергії маховика. При холостому ході енергія двигуна витрачається лише на збільшення кінетичної енергії маховика і кутова швидкість останнього зростає від ωmin до ωmax . коливання кутової швидкості залежить від ступеню нерівномірності обертання маховика, який для щокових дробарок приймається рівною 0,015…0,035. [3, ст.. 151].
Якщо позначити кутову швидкість маховика на початку робочого ходу через ω1, а в кінці робочого ходу через ω2, то частина роботи, що виконується за рахунок кінетичної енергії маховика:
Де j – момент інерції маховика, кг*м2.
Розклавши вираз
І позначивши
через середню кутову швидкість маховика ωф, а ω1-ω2/ωср через ступінь нерівномірностей обертання маховика δ, отримаємо:Звідси
Примічаючи до уваги, що
таВизначаємо маховий момент маховика:
Тоді
Але
Де v – колова швидкість на ободі маховика, приймаємо з умови міцності, v=15 м/с. [3, ст.. 176].
Отже
Де m – маса маховика, кг.
2.7Розрахунок редуктора сумісної дії ексцентрикових валів
На початку розрахунку визначимо силові та кінематичні параметри привода:
1. Визначаєм потужності на валах привода.
2. Визначаєм кутові швидкості валів привода:
3. Визначаєм крутні моменти на валах привода:
Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати кінематичного і силового розрахунків приводу.
Парам.№валу | N, кВт | ω, рад/с | М, Нм | Ugj | Uд заг |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | 105,0 | 1,18 | 88983 | 4510,2 | 4,0 |
2 | 100,8 | 0,29 | 343586 | ||
3 | 97,78 | 0,06 | 1629667 | ||
4 | 94,84 | 0,06 | 1580667 | ||
5 | 92,0 | 0,29 | 317241 |
Розрахунок циліндричної зубчатої передачі.
1. Кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
Таблиця 2.2.
Вихідні дані для розрахунку передачі
Парам.№валу | N, кВт | ω, рад/с | М, Нм | Ugj | Uд заг |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
2 | 100,8 | 0,29 | 343586 | 5 | 4,0 |
3 | 97,78 | 0,06 | 1629667 |
2. Вибір матеріалу і визначення допустимих напружень.
2.1. Матеріали зубчатих коліс.
Так, як до проектуючої задачі не подаються жорсткі вимоги по габаритам, то для виготовлення зубчатих коліс прийняті матеріали, подані в табл.. 2.3.
Таблиця 2.3. Матеріали зубчатих коліс
Матеріал | Термообробка | Границя текучості, σт МПа | Твердість НВ | |
Шестерня | Сталь 50 | Нормалізація | 380 | 180 |
Колесо | Сталь 40 | Нормалізація | 340 | 854 |
2.2. Допустимі контактні напруження.
Де НВ – твердість поверхні зубів по Брінеллю
Де Dp – кількість робочих днів в році;
Рс – кількість років служби;
Tзм – час зміни;
Кзм – кількість змін в сутки.
Тоді
Для легкого режиму навантаження КHZ = 0.06 – коефіцієнт інтенсивності режиму навантаження [10, ст.. 59].
Тоді
2.3. Допустимі напруження при згині