Смекни!
smekni.com

Технологія виробництва спирту на спиртовому заводі "Nemiroff" (стр. 10 из 16)

(4.1.19.)

де n – кількість одночасно працюючих патрубків;

n=4.

Приймаємо діаметр патрубка 45 мм.

Діаметр патрубка для вводу флегми становитиме (4.1.20.):

(4.1.20.)

де n – кількість одночасно працюючих патрубків;

n=1.

Приймаємо діаметр патрубка 150 мм.

Діаметр патрубка для відведення лютерної води:

Приймаємо діаметр патрубка 500 мм.

Кількість рідинної суміші, що циркулює через кип’ятильник знаходимо по формулі (4.1.21.):

(4.1.21.)

Тоді діаметр патрубка для підключення кип’ятильника становитиме:

Приймаємо діаметр патрубка 75 мм.

Площу поперечного перерізу ковпачків приймаємо рівною площі всього перерізу колони, тоді швидкість пари в горловинах ковпачків становитиме (4.1.22.):

Визначаємо необхідне число ковпачків на тарілці колони (4.1.23.):

(4.1.23.)

де Д1 – прийнятий діаметр ковпачків, мм;

Д1=100 мм.

До установки приймаємо типову тарілку ТСК – Р з діаметром 1600 мм, числом ковпачків 66 шт. та діаметром ковпачка 100 мм.

Для стікання рідини встановлюємо три зливні стакани, при цьому висота їх над тарілкою становитиме 5 мм.

Діаметр зливного стакану (4.1.24.):

(4.1.24.)

Приймаємо діаметр зливного стакану 50 мм.

4.2 Матеріальний баланс ректифікаційної колони

Враховуючи, що густина безводного спирту складає ρ = 0,79 кг/дм3, продуктивність ректифікаційної колони по безводному спирту згідно з рівнянням (4.2.1.) складає:

(4.2.1.)

При цьому, враховуючи, що масовий вміст абсолютного спирту в спирті-ректифікаті складає 94,2% мас, кількість дистиляту відповідно рівнянню (4.2.2.) становитиме:


(4.2.2.)

Так, як в ректифікаційній колоні здійснюється відбір безводного спирту з непастеризованими спиртами, сивушним спиртом, сивушним маслом, та враховуючи його втрати в лютері визначаємо витрати вищезгаданих продуктів за формулою (4.2.3.):

(4.2.3.)

де: G'n – витрати відповідного продукту; кг/с

xn – процентний вміст безводного спирту у відповідному продукті; % мас.

Таким чином кількість безводного спирту, який виходить з колони разом з непастеризованим спиртом відповідно до формули (4.2.4.) складає:

(4.2.4.)

Тоді витрати непастеризованого спирту відповідно до формули (4.2.5.) становитимуть:

(4.2.5.)

Визначаємо кількість безводного спирту у сивушному спирті за формулою (4.2.6.):


(4.2.6.)

Звідси витрати сивушного спирту відповідно до формули (4.2.7.) складуть:

(4.2.7.)

Кількість безводного спирту у погонах парів сивушного масла згідно з формулою (4.2.8.) становитиме:

(4.2.8.)

Звідси витрати погону парів сивушного масла відповідно до формули (4.2.9.) складуть:

(4.2.9.)

Витрати спирту при ректифікації складуть 0,8%, таким чином за формулою (4.2.10.) визначаємо кількість вторинної пари:

(4.2.10.)

Необхідна кількість елюрату для забезпечення роботи колони за формулою (4.2.11.) становитиме при умові вмісту спирту в ньому 43,93% мас:


(4.2.11.)

Таким чином витрати лютерної води визначаємо з рівняння (4.2.12.):

(4.2.12.)

Приймаємо, що флегмове число для ректифікаційної колони складає V=4, при цьому витрати флегми, що повертається в колону, відповідно до формули (4.2.13.) складатимуть:

(4.2.13.)

Величина парового потоку у верхній частині колони відповідно до формули (4.2.14.) має значення:

(4.2.14.)

4.3 Тепловий баланс ректифікаційної колони

Рівняння теплового балансу ректифікаційної колони відповідно до формули (4.3.1.) має вигляд:

(4.3.1.)

де Qдод – тепло для забезпечення процесу ректифікації, кВт;

Q1 – тепло, що вноситься в колону з елюратом, кВт;

Q2 – тепло, що вноситься в колону з флегмою, кВт;

Q3 – тепло, що виходить з колони разом з парами дистиляту та флегми, кВт;

Q4 – тепло, що виходить із колони з сивушним спиртом, кВт;

Q5 – тепло, що виходить із колони з сивушним маслом, кВт;

Q6 – тепло, що виходить із лютерною водою, кВт;

Qвт. – втрати тепла в навколишнє середовище, кВт.

Тепло, що вноситься в колону з елюратом визначається за формулою (4.3.2.):

(4.3.2.)

де Се – питома теплоємність елюрату, кДж/кг град;

Се = 1,183 кДж/кг град;

te – температура елюрату, 0С.

Тоді:

Тепло, що вноситься в колону з флегмою, визначаємо за формулою (4.3.3.):

(4.3.3.)

де Cf – питома теплоємкість флегми, кДж/кг.град;

Cf =3,31 кДж/кг град;


Витрати тепла, яке виходить з парами флегми та дистиляту, визначаємо за формулою (4.3.4.):

(4.3.4.)

де if – ентальпія флегми, кДж/кг

Витрати тепла, яке виходить з колони із сивушним спиртом визначаємо за формулою (4.3.5.):

(4.3.5.)

де Cn2 –теплоємкість сивушного спирту, кДж/кг.град;

Cn2 =3,939 кДж/кг град;

Витрати тепла, яке виноситься з потоком сивушного масла визначаємо за формулою (4.3.6.):

(4.3.6.)

де in3 – ентальпія парів сивушного масла, кДж/кг;

in3=1964,5 кДж/кг;


Витрати тепла з лютерною водою визначаємо за формулою (4.3.7.):

(4.3.7.)

де Cл –питома теплоємкість лютерної води, кДж/кг.град;

Cл =4,187 кДж/кг град;

tл – температура лютерної води, 0С.

tл=1030С;

Таким чином витрати граючої пари складуть (4.3.8.):

(4.3.8.)

де J – ентальпія граючої пари, кДж/кг;

J=2724,8 кДж/кг;

tл – температура конденсату, 0С;

tл=128 0С.

(4.3.9.)

де х- коефіцієнт, що враховує витрати тепла в навколишнє середовище;

х=1,05.


Питомі витрати граючої пари на 1 кг безводного спирту визначаємо за формулою (4.3.10.):

(4.3.10.)

4.4 Гідравлічний розрахунок ректифікаційної колони

Загальні втрати тиску на тарільці визначається за формулою (4.4.1.):

(4.4.1.)

де Δрп – опр сухих тарілок, Па;

Δрп.р. – опір паро рідинного прошарку, Па;

Δрб – опір за рахунок наявності поверхневого натягу, для ковпачкових тарілок ним можна знехтувати.

Опір сухої тарілки становитиме (4.4.2.):

(4.4.2.)

де – Σβ – сума коефіцієнтів місцевих опорів.

Для ковпачкових тарілок величину Σβ можна визначити за формулою (4.4.3.):


(4.4.3.)