Удосконалення технології виробництва товстолистової сталі в умовах стану 2250 ВАТ "АМК" з метою підвищення якості (стр. 14 из 18)

Зведення печі виконуємо підвісного типу з шамоти товщиною 300 мм. Стіни печі мають товщину 460 мм, причому шар шамоти складає 345 мм і шар теплової ізоляції (діатомова цеглина) 115 мм.

Під томильної зони виконується тришаровим: цеглина тальку 230 мм, шамот 230 мм і теплова ізоляція (діатомова цеглина) 115 мм.

Довжина основних зон печі і самої печі в цілому відрізняється від тієї печі, що знаходиться на стані 2250. Це зв'язано з тим, що перевірочний розрахунок основних розмірів печі виконаний для слябу товщиною 100 мм, а в діючих печах нагрівають сляби товщиною до 250 мм. Заводські розміри печі враховують широкий сортамент металу, що нагрівається, тому пропонується залишити діючу піч.

5.3 Заходи щодо зниження витрат палива

В методичних печах з двостороннім обігрівом корисні витрати теплової енергії в нижніх зонах значно менше ніж у верхніх зонах. В основному це пояснюється витратами тепла на нагрів опорних труб (особливо якщо вони недостатньо теплоізольовані).

Існує думка, що для забезпечення рівномірного двостороннього симетричного нагріву непродуктивні втрати тепла в нижніх зонах методичних печей необхідно компенсувати за рахунок збільшення подачі палива в нижні зони в порівнянні з верхніми.

Проте при рішенні оптимальної задачі по мінімізації загальних витрат палива на нагрів виникає наступна проблема. Оскільки у верхніх зонах методичної печі паливо витрачається більш ефективно, ніж в нижніх зонах, то доцільно інтенсифікувати нагріваючи зверху і зменшити знизу за умови дотримання всіх прийнятих технологічних вимог до металу, що нагрівається, і дотримання всіх існуючих обмежень. Уменьшающего

Задача оптимального, що зменшує загальні витрати палива режиму управління нагрівом металу формулюється таким чином: необхідно забезпечити безумовний нагрів заготівки від поточного (на момент посаду в піч) теплового стану до заданого кінцевого за конкретний інтервал часу (визначуваний продуктивністю технологічного агрегату) з дотриманням всіх технологічних обмежень при мінімальних витратах палива на нагрів.

Загальною закономірністю оптимальних енергозберігаючих режимів нагріву є те, що за наявності резерву часу на нагрів заготівки інтенсифікація нагріву повинна відбуватися в кінці встановленого часу нагріву. Основною складністю при створенні даної математичної моделі є визначення коефіцієнта несиметричної нагріву µ при якому ефективність використовування тепла від спалювання палива буде максимальною. Якщо позначити за

тепло, що утворюється в результаті спалювання палива у верхніх зонах і засвоюване заготівкою, що нагрівається, а за – тепло нижніх зон, засвоюване заготівкою, то в цьому випадку для максимізації загального паливовикористовування необхідно забезпечити:

Провівши спеціальні дослідження за визначенням ефективності роботи методичних печей, можна проводити нагрів заготівки з наперед розрахованим коефіцієнтом несиметричності, змінюючи його при проходженні заготівки, що нагрівається, по довжині печі і тим самим підвищуючи ефективність використовування палива в печі.

Таким чином, при реалізації зменшуючих витрати палива оптимальних режимів нагріву металу в методичних печах з двостороннім обігрівом доцільно використовувати несиметричний нагрів з розрахунковим коефіцієнтом несиметричності нагріву, залежним від поточної продуктивності печі і положення заготівки, що нагрівається.

6 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

6.1 Розрахунок економічного ефекту від вдосконалення технології прокатки товстих листів

В спеціальній частині дипломного проекту запропоновано технологію прокатки, що дозволяє зменшити різнотовщинність по ширині розкату і кількість недокатів по забуртовці, це досягається за рахунок вдосконалення профілювання валків.

Згідно перевіреним даним об'єми беззаказної продукції в 2006 році склали 1696 тон, брак з причин приведений в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 – Відомості про беззаказну продукцію за 2006 р

Причини беззаказної продукції	тон
1. Товсті	44
2. Тонкі	120
4. Короткі	260
6. Вузькі	124
7. Косі	2
9. Вкат	24
10. Окалина	110
11. Серповидний прокат	118
12. Необроблена кромка	64
15. Механічні пошкодження	38
16. Рвана кромка	8
17. Різнотовщинність	60
18. Легкий сляб	4
19. Забуртувало	140
21. Ромбоподібний розкат	68
23. Коробоватисть	24
26. Гофровані	88
28. Пліна	388
29. Правка	12
Усього	1696

Запропоновані в спеціальній частині проекту пропозиції по зміні профілювання валів чорнової кліті Дуо і чистової кліті Кварто дозволить повністю запобігти беззаказної продукції по різнотовщинності та “забуртовці”, що складе 60+140 = 200 тон.

200 тонн листа буде додатково продано за ціною годної продукції.

Економічний ефект від запропонованої пропозиції складеться за рахунок реалізації годної продукції за ціною 2450 грн. замість 343 грн. за беззаказну продукцію.

Тоді ефект від пропозиції, що дозволяє прокатувати лист без браку:

де

– ціна листа, грн.

– ціна браку - металолому, грн

грн.

Капітальних витрат на реалізацію запропонованих заходів немає, оскільки вдосконалення профілювання виконується при черговому переточуванні валів.

7 ОХОРОНА ПРАЦІ

7.1 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників

В процесі праці людина вступає у взаємодію з предметами праці, іншими людьми. Крім того, на нього впливають різні параметри виробничої обстановки, в якій протікає праця (температура, вогкість, рухливість повітря, шум). Все це в сукупності характеризує певні умови, в яких протікає праця людини. Від умов праці більшою мірою залежить здоров'я і працездатність людини, його відношення до праці і результати праці. За поганих умов різко знижується продуктивність праці і створюються передумови для виникнення травм і професійних захворювань.

Небезпечні і шкідливі виробничі чинники за природою дії діляться на фізичні, хімічні, біологічні і психологічні.

До числа фізичних відносяться: машини і механізми, вироби, що пересуваються, підвищена запорошеність повітря робочої зони, підвищена температура робочої зони, підвищений рівень шуму на робочому місці, виділення металевого пилу від валів, що рухаються. Наявність окалини в пилі робить її ще небезпечнішою.

Хімічні підрозділяються: по характеру дії на організм людини – на загальнохімічні, дратівливі і інші, по шляху проникнення в організм людини – на діючі через дихальні шляхи, травну систему і шкірний покрив.

Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають біологічні об'єкти, дія яких на працюючих викликає травми або захворювання; мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки, найпростіші і ін.), макроорганізми (рослинні і тварини).

Психологічні підрозділяються: на фізичні (перевантаження і нервопсихічні перевантаження – приналежність і монотонність праці пов'язані з великою кількістю ручної праці).

Пропоновані заходи можуть змінити співвідношення існуючих чинників або вносити нові.

Умови зовнішнього середовища, в якому скоюється виробничий процес, роблять вплив на ступінь напруженості праці і його продуктивність. За інших рівних умов робітники затрачують більше життєвих сил за несприятливих умов зовнішнього середовища в порівнянні з нормальними. До умов зовнішнього середовища, що впливає на рівень продуктивності праці, відносяться: температура повітря, його вогкість і рух; теплове випромінювання; запорошеність і загазованість атмосфери, шум і вібрація, освітлення робочого місця і ін.

Встановлено, що температура приміщення +22°С є тією межею, вище якій починається наростаюче зниження працездатності. При підвищенні температури до 26°С працездатність зменшується на 4% на кожний подальший градус, а при подальшому підвищенні до 30°С – на 6% на кожний градус. Якщо прийняти працездатність в інтервалі 18–22°С за 100%, то при 30°С вона складе лише 60%. Крім цього, для відновлення зниженої м'язової працездатності людини потрібно на 20% збільшувати час відпочинку. Вібрація і надмірний шум також роблять вплив на здоров'я працюючих, приводять до професійних захворювань і знижують продуктивність праці. Встановлено, що шум знижує світлову чутливість ока на 20%. При підвищенні рівня шуму від 75 до 85 дБ наголошується зниження продуктивності праці на 14,2%, кількість браку зростає до 3,6%, від 85 до 95 дБ на 22–23 і 12,5% відповідно.

Оптимальні норми температури, відносної вологості і рухливості повітря в робочій зоні і виробничих приміщеннях відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 складають: у холодний і перехідний період року (температура зовнішнього повітря нижче +10°С) t=17…19°С, відносна вологість - 40...60 %, рухливість повітря - не більш 0,3; у теплий період року (температура зовнішнього повітря +10°С і вище) t=20…22°С, відносна вологість - 40...60 %, рухливість повітря не більш 0,4.