Господарські процеси — це процеси заготівлі матеріалів, виробництва продукції (робіт, послуг) та реалізації. Вони складаються з окремих господарських операцій, кожна з яких повинна бути задокументована.
Розглянемо докладніше об'єкти бухгалтерського обліку.
1.2.2. Класифікація активів підприємства
Активи підприємства поділяють на оборотні, необоротні та залучені.
Оборотні активи — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати Балансу.
Необоротні активи — всі активи, що не є оборотними.
Залучені активи — активи, що не належать підприємству.
Склад активів із зазначенням номера стандарту, в якому розкривається облік відповідного активу, подано в табл. 1.1.
З погляду економічної теорії необоротні активи належать до засобів праці.
Засоби праці беруть участь у процесі виробництва неодноразово і переносять вартість на знову створений продукт частинами.
Засоби праці разом з предметами праці становлять засоби виробництва.
Предмети праці — беруть участь у процесі виробництва один раз і переносять вартість на створений продукт повністю (виробничі запаси).
Таблиця 1.1
| № пор. | Назва активів | Склад активів |
| 1. Необоротні активи | ||
| 1.1 | Основні засоби | |
| 1.2 | Інші необоротні матеріальні активи (П(С)БО 7) | Бібліотечні фондиМалоцінні необоротні матеріальні активиПриродні ресурси Тимчасові (нетитульні) споруди Інвентарна тара Предмети прокату та ін. |
| 1.3 | Нематеріальні активи (П(С)БО 8) | Права користування природними ресурсамиПрава користування майном Права на знаки для товарів і послуг Авторські та суміжні з ними права тощо |
| 2. Оборотні активи | ||
| 2.1 | Запаси (П(С)БО 9) | Виробничі запаси (сировина і матеріали, паливо, запчастини, напівфабрикати таін.)Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП)Незавершене виробництво готова продукціяТварини на вирощуванні та відгодівлі Товари та ін. |
| 2.2 | Грошові кошти | В касі, на рахунках у банках |
| 2.3 | Дебіторська заборгованість (П(С)БО 10) (дебітор — боржник підприємства) | Борги покупців, підзвітних осіб та інших дебіторів |
| 3. Залучені активи | Орендовані основні засоби, активи на відповідальному зберіганні та ін. | |
Розділ 1Предмети праці та засоби в обігу (товари, готова продукція, гроші, дебіторська заборгованість) становлять, як видно із наведеної класифікації, оборотні засоби.
1.2.3. Характеристика капіталу підприємства
Нагадуємо: власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Це співвідношення активів, капіталу та зобов'язань називають балансовим рівнянням:
Активи = Капітал + Зобов
До капіталу належать:
1. Статутний капітал.
2. Додатковий капітал.
3. Резервний капітал.
4. Цільове фінансування та цільові надходження.
5. Прибуток та ін.
Створення підприємств (крім неприбуткових) починається з формування їх статутного капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу для різних видів підприємств визначається законодавчо. Статутний капітал може формуватися із грошей, основних засобів, нематеріальних активів тощо. Таким чином, підприємство відразу після створення матиме капітал і активи, з яких він складається, причому в однаковому розмірі. Ця рівність покладена в основу формування бухгалтерського балансу. В процесі діяльності підприємства зростатимуть його активи, можливо, і капітал, з'являться зобов'язання, але балансове рівняння завжди виконуватиметься, про що докладніше йтиметься далі.
Якщо статутний капітал підприємства формується державою, такі підприємства називаються підприємствами державної форми власності, якщо статутний капітал формується засновниками — фізичними або юридичними особами, — це підприємства недержавної форми власності, або недержавні підприємства.
Недержавні підприємства в процесі діяльності повинні створювати резервний капітал у розмірі 25 % статутного капіталу за рахунок відрахувань від прибутку не менш 5 % чистого прибутку за рік.
Додатковий капітал складається з емісійного доходу, вартості безоплатно отриманих активів, сум дооцінки активів тощо.
Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Максимізація прибутку — одне з основних завдань підприємства.
Цільове фінансування — це надходження з бюджету, від підприємств чи від фізичних осіб на визначені цілі (на капітальні вкладення, наукові розробки, покриття збитків підприємств тощо).
1.2.4. Класифікація зобов'язань
Види і склад зобов'язань згідно з П(С)БО 11 "Зобов'язання" подано у табл.1.2.
Таблиця 1.2
| № пор. | Види зобов'язань | Склад зобов'язань | |||
| 1 | 2 | 3 | |||
| 1 | Довгострокові | Довгострокові кредити банків Інші довгострокові фінансові зобов'язання Відстрочені податкові зобов'язання Інші довгострокові зобов'язання | |||
| 2 | Поточн | Короткострокові кредити банків Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннямиКороткострокові векселі видані Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (перед постачальниками та іншими кредиторами)Інша поточна заборгованість: перед бюджетом, органами соціального страхування, позабюджетними фондами, за розрахунками з оплати праці, із внутрішніх розрахунків тощо | |||
| 3 | Забезпечення | Створюються для відшкодування майбутніх витрат на оплату відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань, додаткове пенсійне забезпечення тощо | |||
| 4 | Непередбачені | Відображаються на позабалансових рахунках підприємства | |||
| 5 | Доходи майбутніх періодів | Отримані наперед кошти за послуги (продукцію, роботи), які будуть надані в майбутньому (за надані в оренду приміщення, за періодичні видання передплата тощо) | |||
Поточні зобов'язання повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати Балансу або протягом операційного циклу підприємства.
Довгострокові зобов'язання — всі, які не є поточними. Якщо термін погашення довгострокового зобов'язання настає в наступному році менше ніж через 12 місяців з дати Балансу, таке зобов'язання переводиться до складу поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.
Кредиторська заборгованість — грошові кошти підприємства, організації або установи, що підлягають сплаті відповідній юридичній або фізичній особі (кредитору).
Кредитор — позикодавець, який дає що-небудь у борг, надає кредит.
1.2.5. Інші об'єкти бухгалтерського обліку
Господарські процеси — це процеси заготівлі, виробництва та реалізації.
Активи підприємства постійно змінюють свою форму — за гроші купуються виробничі запаси, які потім використовуються у виробництві готової продукції; реалізація продукції знову приносить гроші і так далі. Отже, господарські процеси зумовлюють постійний кругообіг активів.
В окремих галузях діяльності може бути відсутній той чи інший процес: в торгівлі практично відсутній процес виробництва, в науковій та навчальній діяльності часто майже відсутній процес заготівлі. Бувають і специфічні процеси, до яких, наприклад, можна віднести організацію споживання в громадському харчуванні.
Господарські процеси складаються з окремих господарських операцій, наприклад, операції оприбуткування на склад виробничих запасів, їх оплата, передача зі складу у виробництво тощо.
У процесі діяльності підприємство здійснює певні витрати [П(С)БО 16] і отримує доходи [П(С)БО 15, 3].
У бухгалтерському обліку окремо обліковують доходи і витрати від різних видів діяльності підприємства (рис. 1.1).
Основна
Інша операційна
Різниця між доходами від усіх видів діяльності та витратами за всіма видами дає фінансовий результат діяльності підприємства, виражений у формі прибутку або збитку.
Доходи від основної діяльності — це кошти, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, які виробляє (здійснює, надає) підприємство, за цінами, визначеними ринком. Витрати на виробництво цієї продукції складаються з витрат живої (оплата праці працівників) та уречевленої (сировина, матеріали, паливо, електроенергія тощо) праці.
Доходи та витрати від іншої операційної діяльності включають доходи від операційної оренди активів, дохід і втрати відопераційної курсової різниці, штрафи, пені, неустойки отримані та сплачені та ін.
Фінансова діяльність — це одержані дивіденди, відсотки тощо, витрати — це витрати на сплату відсотків за кредит тощо.
Інші доходи і витрати включають доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів за вирахуванням їх собівартості, витрати від списання та уцінки необоротних активів, доходи і втрати від неопераційної курсової різниці тощо.
1.3. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності
У Законі [1] та в П(С)БО 1 визначено принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
1.Принцип періодичності — діяльність підприємства поділяється на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Фінансова звітність подається з річною періодичністю, проміжна — з квартальною.
2.Автономності підприємства — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, тобто особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображуватися у фінансовій звітності підприємства.