Однак бальна система не є єдиним способом вираження органолептичної оцінки. Найчастіше встановлюють, чи відповідають окремі органолептичні показники продукції вимогам стандарту. В окремих випадках дані органолептичної оцінки узагальнюються у вигляді загальної позитивної чи негативної оцінки якості продукції.
Прикладом бальної системи оцінки якості продукції з використанням, крім органолептичних ознак, фізичних і механічних показників є оцінка лляної соломи. Для визначення номера лляної соломи по таблиці знаходять показники якості в балах за горстевою довжиною, вмісту лубу, міцності соломи, придатності. За сумою отриманих показників якості в балах визначають сорто-номер лляної соломи.
При бальній оцінці використовують, як правило, чотири оцінки якості: "відмінно", "добре", "задовільно", "погано". При цьому оцінка "погано" завжди відповідає 0 балів, тому що метою оцінки є визначення рівня якості, а не ступеня придатності продукції.
При необхідності допускаються проміжні оцінки: 4,5 і 3,5 у варіанті 1; 2,5 і 1,5-у варіанті 2.
При розрахунковому методі показники якості продукції визначають за допомогою розрахунків з використанням значень параметрів, отриманих іншими методами. Розрахунки проводять шляхом встановлення числових значень показників, отриманих теоретичним і емпіричним шляхом. Розрахунковий метод застосовують у тому випадку, коли неможливо або утруднене використання більш об'єктивних методів (наприклад, інструментальний).
Експертний метод широко застосовують для визначення показників якості продукції органолептичним методом, номенклатури показників якості продукції, що враховуються на різних стадіях управління, коефіцієнтів вагомості показників якості продукції, узагальнених показників якості продукції в балах на основі сукупності одиничних і комплексних показників якості, а також ухвалення рішення при атестації якості продукції.
Основні операції оцінки якості продукції наступні: формування робочої й експертної груп, класифікація продукції, побудова структурної схеми показників якості, підготовка анкет і пояснювальних записок для опитування експертів, опитування експертів, обробка експертних оцінок, аналіз експертних оцінок.
До складу експертних комісій повинні входити висококваліфіковані фахівці, ступінь компетентності яких в оцінці даної продукції приблизно однакова. Експертів, що входять до складу комісії, повинно бути не менш семи. При меншій кількості їх збільшується імовірність ухвалення випадкового рішення. Експертна комісія може ухвалити рішення в тому випадку, якщо за нього подано не менше 2/3 голосів експертів.
Для того, щоб отримати експертним методом досить точні результати, необхідно вжити заходів, спрямованих на зменшення суб'єктивності. З цією метою проводять кілька турів опитування експертів. Спочатку експерти проставляють оцінки незалежно один від одного. Потім після короткого публічного обґрунтування виставлених кожним експертом оцінок проводиться другий тур опитування, у ході якого експерти знову незалежно один від одного виставляють нові оцінки. Кількість турів опитування в значній мірі залежить від кваліфікації і досвіду фахівців. Вважається, що прийнятну точність результатів отримують у середньому за три тури голосування.
У якості вихідних даних для наступних розрахунків приймається середнє арифметичне значення з урахуванням крайніх значень. Не рекомендується відкидати оцінки окремих фахівців, що істотно відрізняються від інших.
Соціологічний метод - цей метод визначення показників якості продукції передбачає визначення числових показників якості продукції на основі збору і аналізу думок фактичних або можливих споживачів.
При соціологічному методі збір думок споживачів може проводитись поширенням спеціальних або простих тестів на конференціях, нарадах, виставках і ін.
6. (Форми оцінок показників якості продукції – розмірні, безрозмірні, балові, грошові, вартісні
Форми оцінки показників якості продукції ((безрозмірні, метричні (розмірні), балові, грошові і вартісні).
Безрозмірні оцінки використовують з метою вираження рівня якості продукції й порівняння виробів різного призначення. При цьому способі оцінка якості виражається в частинах від одиниці або у відсотках (наприклад у придатність льонотрести – 0,67; розтягнутість – 0,8). При безрозмірній формі оцінки якості можна користуватися сортністю продукції (при порівнянні якості виробів різного призначення).
Метричні оцінки є результатом вимірів у існуючих системах метричних мір. Такі оцінки виставляються після проведення лабораторних вимірів або ж при визначення якостей чи властивостей продукції, наприклад при визначенні вологості – відсоток, об’ємної маси зерна чи натура (г/л); вмісту вітаміну – мг/%, міцність рослинних волокон – кгс або Н, гнучкість – мм.
Бальна оцінка (після балу) – спосіб вираження результатів вимірів і оцінки якості продукції у балах. Ця форма широко використовується при застосуванні органолептичного і експертного методу аналізу якості продукції.
Принципи бальної оцінки:
- незадовільній якості продукції завжди відповідає нуль балів;
- кількість ступенів якості (градація) бальної оцінки якості має бути реально необхідною, наприклад – “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.
- часовий термін шкали оцінювання якості має бути мінімально необхідним для вимірювання кожного з показників якості.
З метою вираження якісної оцінки окремої технологічної операції у відповідності до комплексу одиничних показників прийнята десятибальна шкала. Якщо по одному з показників отримано нуль балів – то загальна оцінка якості операції не може бути оцінена на “відмінно”.
При визначенні якості продукції з максимальною об’єктивністю нині в багатьох господарствах нині широко використовується стобальна система оцінки.
Грошова чи вартісна форма оцінки якості – це така, що враховує економічний ефект пов’язаний з покращенням показників якості продукції при її впровадженні, виробництві і використанні, наприклад – ціна, собівартість, рентабельність.