Плата (податок) на землю
Плата (податок) на землю здіснюється згідно Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про сплату за землю” від 19.09.1996 р. №378-ВР.
Платниками податку є або власники землі, або землекористувачі, що виступають як юридичні, так і фізичні особи.
Використання землі в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку, або орендної плати.
Об”єктом сплати за замлю є земельна ділянка, що розташована у власності, використанні, в тому числі на умовах оренди.
Суб”єктом сплати за землю (платником) є власник землі та землекористувач, в тому числі орендатор.
Плата за землю вводиться з метою формування джерела коштів для фінансування подій з раціонального використання та охорони земель, веденю земельного кадастру, здісненню землеустрою та моніторінгу земель, проведенню земельної реформи та розвитку інфраструктури насулених пунктів та інш.
Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землевикористувачів.
В Україні зараз встановлені такі ставки податку на землю:
Таблиця 1.2 - “Ставки податку на землю”
| Види земельних ділянок | Ставки податку в % від грошової оцінки землі |
| Ріллі, сінокоси, пасовища | 0,1 |
| Багаторічні насадження | 0,03 |
| Замлі населених пунктів, грошова оцінка яких встановлена | 2,0 |
| Земельні ділянки підприємств промисловості, транспорту, зв”язку та іншого призначення | 5,0 |
| Землі залізничног транспорту | 0,02 |
| Земельні ділянки, що надані на тимчасове використання на землях природоохоронного та історико-культурного призначення | 50,0 |
| Земельні ділянки, що входять до складу земель місцевого фонду та зайняті виробничими, культурно-збутовими, житловими будинками та господарськими спорудами та будівлями | 0,3 |
| Земельні ділянки, що надані на землях в одного фонду | 0,3 |
Юридичні особи самостійно нараховують суму земельного податку, згідно закону, по формі, встановленій Державною податковою адміністрацією України (Наказ ДПАУ від 14.10.1998 р. №18, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.1998 р.), та щороку з 1 січня до 1 лютого надають дані до ДПАУ.
Земельний податок сплачується платником (крім громадан та виробників господарської та рибної продукції) щомісяця до 15 числа місяця, що настає за звітним.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і обладнання
Згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 18.03.1997р. №75/97-ВР встановлен порядок стягнення сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Даний податок є одним із джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту автомобільних доріг загального використання та проведення природоохоронних заходів на водоймах.
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи і організації, що є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадани України, іноземні громадяни та особи без громаданства, що мають зареєстровані в Україні згідно з діючим законодавством особисті транспортні засоби, які є об”єктами оподаткування.
Не є платниками юридичні і фізичні особи, які використовують автомобільний або водний транспорт на умовах договорів оренди (лізінгу), оскількі обов”язки по сплаті податку покладені на орендодавача.
Об”єктами оподаткування податку є транспортні засоби що нараховуються на 1 січня. До таких транспортних засобів відносяться:
- автомобілі, що належать до перевозки не менш 10 осіб, включаючи водія;
- автомобілі легкові;
- автомобілі вантажні;
- човни моторні та катера, крім човнів з підвисним двигуном (крім спортивних) та інших.
Не відносяться до об”єкту оподаткування наступні транспортні засоби:
- автомобілі спеціального призначення: “Швидкої допомоги”, пожежні;
- машини та механізми для сільскогосподарських робіт та інш.
Сплачується податок згідно встановлених ставок зі 100 см3 обсягу циліндру двигуна в ЄВРО в розрахунку для транспортних засобів з електродвигуном на 1 кВт для катерів та яхт в розрахунку на 1 см довжини.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується перед реєстрацієй, перереєстрацієй або технічним оглядом транспортних засобів. Сплачується податок за період до наступного технічного огляду.
Строк надання розрахунків податку до органів державної податкової служби – до 15 березня звітного року в встановленій формі.
Цільові фонди
Збір на обов’язкове соціальне страхування
Платниками збору на обов”язкове соціальне страхування є:
- суб”єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх об”єднання; бюджетні; суспільні та інші установи та організації, об”єднання громадян та інші юридични особи, а також фізичні особи – суб”єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
- філії, віділення, та інші підрозділи платників податку, які не мають статусу юридичної особи, розташовані на териториї іншої, ніж платник зборів, териториальної громади.
На обов”язкове соціальне страхування встановлюються ставки збору в наступних розмірах:
- для платників збору, згідно пунктів 1-2 Порядку, - 4% фактичних витрат на оплату праці робітників, включаючи витрати на виплату основної та додаткової зарплати та інших видів винагород та виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, винагород, в тому числі в натуральній формі, які належать оподаткуванню на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян);
- для підприємств всеукраїнських організацій інвалідів, де кількість інвалідів складає не меньш 50% загальної чисельності працюючих, збір на обов”язкове соціальне страхування визначається за ставкою 1%.
Збір на обов’язкове страхування використовується на виплату допомог:
1) Тимчасової непрацездатності, в тому числі догляд за хворим.
2) З професійних хвороб.
3) З несчасних випадків на виробництві.
4) З інвалідності.
5) З вагітності та родам.
6) З догляду за дитиною у віці до 3 років, дитиною-інвалідом у віці до 16 років.
7) У випадку смерті кормильця.
8) На санітарно-курортне лікування.
9) Інші матеріальні витрати, пов”язані з відповідними обставинами.
Збір на обов”язкове соціальне страхування сплачується одночасно с отриманням засобів в установах банків на оплату праці.
Щокварталу (до 8 квітня, 8 липня, 8 жовтня, 15 січня) платник збору повинен відзвітуватися по формі 4-ФСС “Розрахункова відомость по коштах соціального страхування” перед органом Фонду соціального страхування.
Відображення в бухгалтерському обліку нарахувань та витрат коштів збору на обов”язкове соціальне страхування відображається на рухунку 652.
Внескі до Пенсійного фонду
Згідно Закону України “Про збір на обов”якове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року №400/97-ВР з нступними змінами та доповненнями, визначен порядок стягнення та використання збору на обов”язкове пенсійне страхування.
Постановою Кабинету Міністрів України від 03.06.1999 р. №4-6 затверджена Інструкція про порядок нарахування та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов”язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України.
Платниками збору є:
- суб”єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об”єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб”єкти підприємницької діяльності, які використовують праця робітників, що наймають;
- філії, відділення, та інші підрозділи платників податків, вказаних в пункті 1 даної статті, що не мають статусу юридичноє особи, розташовані на території іншої, ніж платникі зборів, територіальної громади.
Об”єктом оподаткування для цієї категорії платників є фактичні витрати на оплату праці робітників, що включають витрати на виплату на основної та додаткової зарплати та інших видів винагород та виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочувань, в тому числі в натуральній форми, що підлягають оподаткування на доходи фізичних осіб (прибутковим податков з громадян).
Для даного виду платників встановлена ставка в розмірі 32% від об”єкту оподаткування.
Платниками збору є фізичні особи, що працюють в умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, що виконують роботи (послуги) згідно громадського – правових договорів, в тому числі члени творчих союзів и т.п.
Об”єктом оподаткування для цієї категорії платників є сукупний оподаткований доход, що нараховується згідно законодавства України.
Ставка встановлена в розмірі 1% від об”єкту оподаткування, якщо сукупний оподаткований доход не перевищує 150 гривень; 2% від об”єкту оподаткування, якщо сукупний оподаткований доход перевищує 150 гривень.