Комп’ютеризована вимірювальна система параметрів електричних машин з газомагнітним підвісом (стр. 13 из 16)
8.4 Розрахунок чистого прибутку для виробника
Для розрахунку величини чистого прибутку П, який може отримати виробник від реалізації нового пристрою за рік, можна скористатись формулою:
. (8.15)На даному етапі розробки система розробляється, як експериментальний зразок, але в подальшому планується виробляти 25 ÷ 80 виробів на рік, тому чистий прибуток за рік буде таким:
== 13068,16 (грн.).
Зрозуміло, що отримати такий прибуток можна тільки запустивши даний пристрій в серійне виробництво.
8.5 Розрахунок експлуатаційних витрат для нового пристрою
Оскільки планується, що виріб буде обслуговуватись інженерно – технічним
працівником, то приблизний склад експлуатаційних витрат та порядок їх розрахунку буде наступним:
а) Заробітна плата обслуговуючого персоналу Зобс, яка розраховується за формулами:
Зобс = 12 · М · b, (8.16)
Таким чином, заробітна плата обслуговуючого персоналу буде:
Зобс = 12 · 350 · 0,2 = 840 (грн. / рік).
б) Розрахуємо додаткову заробітну плату Зд розробників. Вона становить 10 ¸ 12 % від основної заробітної плати обслуговуючого персоналу:
Зд = Зобс · 0,1 = 840 · 0,1 = 84 (грн.).
в) Нарахування на заробітну плату Нзп обслуговуючого персоналу.
У 2002 році нарахування на заробітну плату складали 37,2 ¸ 40 % від суми основної та додаткової заробітної плати розробників, тобто Зобс + Зд.
В 2002 році ці нарахування складали:
- в Пенсійний фонд – 32%;
- в Фонд соціального страхування на випадок безробіття – 2,9 %;
- в Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності – 2,1 %;
- в Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України – від 0,2 % до 13,8 %;
Отже, нарахування на заробітну плату буде таким:
Нзп = (Зобс + Зд) · 0,375 = (840 + 84) · 0,375 = 346,5 (грн. / рік).
г) Витрати на силову електроенергію розраховуються за формулою:
Ве = В · П · Ф · Кп · b, (8.17)
Отже, витрати на силову електроенергію складатимуть:
Ве = 0,156 · 0,5 · 900 · 0,75 · 0,2 = 10,53 (грн. / рік).
д) Амортизаційні відрахування розраховуються за такою формулою:
, (8.18)Отже, амортизаційні відрахування будуть складати:
(грн./рік)е) Витрати на ремонт пристрою можна розрахувати за формулою:
(8.19)Отже, витрати на ремонт будуть такими:
(грн. / рік).ж) Інші витрати розраховуються як 5 % ¸ 10 % від загальної суми усіх попередніх витрат [21]:
Ів = (Зобс + Зд + Нзп + Ве + А + Р) · 0,05 = 84,67 грн.
з) Сума витрат за всіма попередніми статтями дає величину експлуатаційних витрат для даного пристрою – Е2.
Е2 = Зобс + Зд + Нзп + Ве + А + Р + Ів = 1778,1 грн.
8.6 Розрахунок економічного ефекту на експлуатаційних витратах для споживача
Розрахунок економічного ефекту на експлуатаційних витратах для споживачавід експлуатації нового пристрою визначається за формулою:
8.7 Розрахунок економічного ефекту на ціні для споживача від придбання нового пристрою
Розрахунок економічного ефекту на ціні для споживача від придбання нового пристрою проводяться за формулою:
(грн.)Результат має від’ємне значення, це означає, що споживач не буде мати економічного ефекту на ціні від придбання нового виробу, але це ще не говорить про неефективність нової розробки. Для цього потрібно розрахувати строк окупності додаткових витрат То на ціні для нового виробу за формулою:
Оскільки То = 1,3 і То< 1 ÷ 3, то розробка вважається економічно ефективною для споживача.
8.8 Розрахунок терміну окупності витрат
Термін окупності витрат То для виробника визначається за формулою:
. (8.20)Звичайно, оскільки даний пристрій є дослідним зразком, то планується зробити один зразок для демонстрації. Зрозуміло, що при виробництві одного пристрою затрати на виробництво будуть значно більші ніж прибуток. Тому було розраховано попит продукції для вітчизняного ринку який становить 25 ÷ 80 пристроїв в рік, тоді термін окупності буде дорівнювати [21]:
З розрахунків видно То < 4 ¸ 5 років, тому розробка вважається економічно ефективною для виробника.
Отже провівши розрахунок економічної частини було встановлено, що загальні витрати на розробку і впровадження нового пристрою становлять 3331,39 грн. Також було спрогнозовано виробничу собівартість системи. Враховуючи дані розрахунки, а також беручи до уваги ціну конкурентів на подібну продукцію і розглянувши технологічні показники нового пристрою і аналога була встановлена ціна на виріб, яка становить 1103,23 грн. Провівши патентний пошук на виявлення подібних систем і дослідження вітчизняного ринку було встановлено, що схожі пристрої на Україні вже випускаються. Оскільки дану продукцію планується продавати тільки на території України, то було спрогнозовано попит на дану продукцію, він становить 25 пристроїв на рік. При такій реалізації заплановано отримувати 13068,16 грн. прибутку за рік. Також було встановлено, що користувач буде мати позиивнний економічний ефект від використання нової системи. При серійному виробництві термін окупності займає дуже малий термін, що також важливо при теперішньому економічному становищі.
9. Охорона праці
9.1 Характеристика об’єкта, що проектується
В даному дипломному проекті розробляється програмний пакет для керування адаптивними системами автоматичного управління. Даний програмний продукт розробляється на ЕОМ i буде використовуватись в машинних залах обчислювальної техніки. Об'єкт проектування реалізовується на обчислювальних машинах типу IBM PC з процесором не нижче Intel 486, якi представляють собою з'єднання системного блоку, клавіатури та терміналу (монітора), друкуючого пристрою (принтера).
9.2 Погіршення стану здоров’я користувачів ЕОМ, які пов’язані зі стресом
Робота за ВДТ пов’язана з впливом ряду стресогенних факторів: несприятливі умови та режими праці; зміст праці; здібності та потреби працівника, а також його сподівання; звички, культура організаційних моментів, умови життя, робота транспорту та ін.
Стресові впливи можуть стати причиною виникнення фізіологічних, психологічних змін та трансформації поведінки, розладів здоров’я.
Фізіологічні порушення можуть супроводжуватися розладами шлунково-кишкового тракту, м’язовим напруженням, змінами функцій серцево-судинної системи, пітливістю, виділенням підвищеного рівня катехоламінів, порушенням менструального циклу та ін [22].
Розлади шлунково-кишкового тракту та інші фізіологічні порушення частіше спостерігалися у користувачів з високою та середньою тривалістю роботи за ВДТ, ніж у членів контрольних груп та користувачів, які працювали за ВДТ менше 50% свого робочого часу.
До психологічних та поведінкових розладів, відзначених у літературі,
належить агресивність, фрустрація, нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, пригніченість, занепокоєння, порушення сну, втрата апетиту, швидкий розвиток втоми, запаморочення та ін.
За даними ряду авторів, у користувачів ВДТ виникають психологічні та поведінкові порушення (тривога, роздратування, пригніченість), частота яких. коливається від 14 до 70%. Було встановлено, що повільне отримання відповіді від системи посилювало фрустрацію, роздратування та нетерпіння.
Великий вплив на вираженість цих симптомів має форма оплати праці. Наприклад, відрядна оплата праці сама по собі немає впливу на зміну настрою. Проте у сполученні з більш динамічною роботою вона призводила до посилення темпу роботи користувачів в порівнянні з тими, чия праця оплачується по твердій ставці. В сполученні з тривалим чеканням відповіді системи відрядна оплата праці призводила до посилення фрустрації та роздратованості. Таким чином, відрядна оплата праці у будь-якому випадку викликає підвищене відчуття дефіциту, часу.
Є відомості про існування позитивної кореляції між невдоволенням користувачів ВДТ деякими фізичними параметрами цих пристроїв (яскравість екрана, його висота і кут нахилу, відблиски та мерехтіння, шум) [22].
Для ілюстрації інтенсивності захворюваності осіб, що використовують ВДТ, наведемо дані, одержані в Інституті медицини праці АМН України. Була вивчена захворюваність користувачів ВДТ з різною тривалістю його використання. Розглядалися три групи користувачів: у першу увійшли системні інженери-програмісти (тривалість роботи за ВДТ більше 6 год на день), у другу - інженери-економісти, що займаються експлуатацією створеного програмного забезпечення (тривалість роботи від 4 до 6 год), у третю – математики-постановники завдань, які використовували ВДТ не більше як 2 год на день.
Суб'єктивні розлади у працюючих з ВДТ найчастіше (96%) проявлялись у вигляді таких симптомів: загальна втома, головний біль, роздратування та втома очей (біль, печія, свербіж, мерехтіння та пелена перед очима наприкінці робочого дня). Відсоток осіб з виявленою передпатологією різних органів та систем наростав у міру збільшення тривалості роботи протягом робочого дня. Дані про захворюваність користувачів ВДТ (з різною тривалістю роботи) та контрольної групи наведено у таблиці 9.1. Так, здорових серед обстежених користувачів ВДТ було у кілька разів менше, ніж у першій групі [22].