Смекни!
smekni.com

Газопостачання району мiста (стр. 12 из 13)


б) у димоході

7) Визначаємо втрати на місцеві опори ΔΡм.с, (Па), за формулою

(3.25)

де ΔΡім.с. – утрати на місцеві опори на і-той ділянці, Па, які визначаються за формулою

(3.26)

де Sz - сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці.

а) у приєднувальній трубі:

Коефіцієнти місцевих опорів: при вході в тягопереривач x1 = 0,5; 2 поворота x2 = 0,9·2 = 1,8; на вході в цегельний димохід x3 = 1,2, Sx = 3,5.

б) у димоході:

Коефіцієнт опору при виході x = 1,5.


8) Визначаємо розрідження перед газовим приладом D Рроз, (Па)

D Рраз = D Рт - (D Ртр + D Рм.с.). (3.27)

D Рроз = 18,03– (0,66+3,22) = 14,15 Па.

Розрідження перевищує мінімально необхідне (2 Па), отже, димохід забезпечить нормальну роботу водонагрівача.


4. Розрахунок інжекційного пальника середнього тиску

Вихідні дані для розрахунку:

- продуктивність пальника V = 5,5-8 м3/год;

- тиск перед пальником Р=25,7 кПа;

Розрахунок складається з визначення наступних конструктивних елементів пальника: сопла, горловини змішувача, конфузора і розмірів вогневих отворів.

Визначається теоретично необхідна кількість повітря для горіння газу Vт, м33:

Vт = 0,0476· [0,5·Н2 + 0,5·СО + Σ(m +n/4)·CmHn – О2]. (4.1)

Дійсна кількість повітря при α=1,02, Vд, м33, визначається за формулою

Vд = α·Vт. (4.2)

Vд = 1,02·9,624=9,82 м33.

Задаємося швидкістю витікання газоповітряної суміші з пальника Wкр=10 м/с, температура суміші на виході з кратера tкр= 130 ºС (кратер охолоджується повітрям) і знаходимо площу кратера fкр, м2 і діаметр кратера dкр, м, за формулами

(4.3)

(4.4)

Обчислюється перетин fд, м2, і діаметр вихідного кінця диффузора dд, м:

fд = (1,5÷2)·fкр; (4.5)

(4.6)

fд = 1,5·0,0024=0,0037 м2;

Діаметр горловини dг, м:

dг = 0,55·dд. (4.7)

dг = 0,55·0,068=0,038 м.

Робиться перевірка балансу енергії, кДж/м3, для того, щоб розташовувана енергія струменя газу, що випливає із сопла пальника, була більше усіх втрат енергії в пальнику і на виході з неї:

(4.8)

де Е – прихід енергії, кДж/м3;

Еп – витрати енергії на створення швидкості інжекційного повітря, кДж/м3;

Ег – витрати енергії на зміну швидкості струменя газу, кДж/м3;

Ед – витрати енергії в дифузорі, кДж/м3;

Ен – витрати енергії у насадці-кратері пальника, кДж/м3;

Екр – витрати енергії с вихідною швидкістю газоповітряної суміші з кратера пальника, кДж/м3.

Визначається швидкість газоповітряної суміші в горловині

, м/с за формулою

(4.9)

де tсум – температура газоповітряної суміші на виході з отворів, приймається рівній температурі повітря в приміщенні 20 ºС;

Швидкість виходу газу із сопла

, м/с визначається за формулою

(4.10)

Визначається енергія струменя газу, що випливає із сопла

, м/с за формулою

(4.11)


Визначаються витрати енергії на створення інжекційного повітря,

, кДж/м3:

(4.12)

Визначаються витрати енергії на зміну швидкості струменя газу в горловині пальника

, кДж/м3:

(4.13)

Швидкість руху газоповітряної суміші на виході з диффузора

, м/с, визначається за формулою

(4.14)

де t – температура газоповітряної суміші в горловині пальника приймається рівної 20 0С.

Витрати енергії в дифузорі

, кДж/м3 визначаються за формулою

(4.15)

де

- коефіцієнт корисної дії дифузора; При
приймається 0,8.

Визначається щільність газоповітряної суміші у вихідному перетині диффузора

, кг/м3:

(4.16)

Визначаються витрати енергії в насадці

, кДж/м3:

(4.17)

Визначаються витрати енергії в кратері пальника

, кДж/м3, але для цього визначається густина газоповітряної суміші на виході з кратера
, кг/м3:

(4.18)

(4.19)

Перевірка балансу енергії в пальнику:

Визначається необхідний тиск газу при мінімальному навантаженні

, Па:

(4.20)

де

- коефіцієнт витрати, приймається за табл. 1.1 [3].

Межа регулювання навантаження пальника

, складе:

(4.21)


Визначається максимальна продуктивність пальника

, м3/год, за формулою

(4.22)

м3/год, що більше 8 м3/год.

Визначаються діаметри сопла

, мм і конфузора
, мм: