Лікарні - розрахункова одиниця 1 ліжко.
Кількість ліжок визначається за формулою n = 0,012·N, (1.16)
де N – загальне число жителів району. n = 0,012·35817 = 429.
Кількість лікарень визначається за формулою
n лік = n/(350÷400). (1.17)
nлік = 429/400 = 1,0725 = 1 лікарня.
- Їдальні.
Їдальні - розрахункова одиниця 1 приведений обід.
Кількість приведених обідів визначається за формулою
n = 1,5·N·90. (1.18)
n = 1,5·35817·90 = 4835295.
Кількість їдалень визначається за формулою
n їд = 0,3·N/(4000÷4500). (1.19)
n їд = 0,3·35817/4000 = 2,686 = 3 їдальні.
Лазні - розрахункова одиниця 1 помивка.
Кількість помивок визначається за формулою
n = 23·N. (1.20)
n =23·35817 = 823791.
Кількість лазень визначається за формулою
n л = 5·N/200000. (1.21)
n л = 5·35817/200000 = 0,895 = 1 лазня.
Пральні - розрахункова одиниця 1т сухої білизни.
Кількість тонн сухої білизни визначається за формулою
n = 0,54·0,1·N. (1.22)
n = 0,54·0,1·35817=1934.
Кількість пралень визначається за формулою
n прал = n/(3000÷3500). (1.23)
n прал = 1934/3000 = 0,645 = 1 пральня.
Хлібозаводи - розрахункова одиниця 1т хлібобулочних виробів.
Кількість тонн хлібобулочних виробів визначається за формулою
n = 0,29·N. (1.24)
n = 0,29·35817=10386.
Кількість хлібозаводів nхз = 1.
Для хлібозаводу визначається середня норма витрати газу в теплових одиницях за формулою:
, МДж, (1.25)де qф, qч, qкв - норми витрат теплоти на випічку відповідно формового, череневого хлібу і кондитерських виробів, МДж.
МДж.Річна витрата газу на потреби сфери обслуговування (дрібних комунально-побутових споживачів) слід приймати в розмірі до 5% від сумарної річної витрати газу на житлові будинки (на побутове споживання).
Розрахунок річного споживання газу комунально-побутовими підприємствами зводиться в таблицю 1.4.
Таблиця 1.4 - Річна витрата газу на комунально-побутове споживання
Найменування споживача | Розрахункова одиниця споживання | Норма витрати газу на розрахункову одиницю | Кількість розрахункових одиниць | Річна витрата газу, м3/рік | Кількість підприємств | |
МДж | м3 | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Сфера обслуговування | - | - | - | - | 264972 | - |
Лікарні | 1 ліжко | 12400 | 340 | 429 | 145860 | 1 |
Їдальні | 1 обід | 4,2 | 0,115 | 4835295 | 556058 | 3 |
Лазні | 1 помивка | 50 | 1,374 | 823791 | 1131888 | 1 |
Пральні | 1 т сухої білизни | 18800 | 516 | 1934 | 997944 | 1 |
Хлібозавод | 1 т хлібобулочних виробів | 4582,5 | 125 | 10386 | 1298250 | 1 |
4394972 |
1.3.3 Річна витрата газу на опалення і вентиляцію
1.3.3.1 Річна витрата газу на опалення і вентиляцію житлових і громадських будинків
На опалення і вентиляцію житлових і громадських будівель, які збудовані після 1994 року, річна витрата газу, що використовується на опалювальних котельних або в опалювальних агрегатах, визначається за формулою
, м3/рік, (1.26)де А - загальна площа житлових будинків, м2: Ai = Ni∙f,
де Nі - кількість жителів, що проживають в і-ої поверховості, люд;
f - норма житлової площі на одну людину, м2, f = 18 м2;
Qо - укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення житлових будинків, ГДж/(м2 рік); приймається за додатком Г [2] залежно від градусо-діб опалювального періоду (ГДОП). Для м. Омськ ГДОП=6490 гр/діб;
Qн - нижча теплота згорання газоподібного палива, кДж/м3;
h - коефіцієнт корисної дії опалювальних установок;
k1 - коефіцієнт, що враховує витрату тепла на опалення громадських будівель, приймається рівним 0,25;
k2 - коефіцієнт, що враховує витрату теплоти на вентиляцію громадських будівель, приймається рівним 0,6.
Річна витрата газу на опалення і вентиляцію житлових і громадських будинків, побудованих|спорудити| після|потім| 1994 р|. визначається за формулою
, м3/рік. (1.27)1 поверхові: A = 3403∙18=61254 м2;
2 поверхові: A = 6421∙18=115578 м2;
3 поверхові: A = 7708∙18=138744 м2;
4 поверхові: A = 5658∙18=101844 м2;
7 поверхові: A = 12627∙18=227286 м2;
Для громадськихих будинків:
, м3/рік. (1.28)1.3.3.2 Річна витрата газу на опалення і вентиляцію зосереджених споживачів
Річна витрата газу на опалення і вентиляцію зосереджених споживачів (лікарень, пральних, лазень і хлібозаводів) визначається за формулою
, м3/рік, (1.29)де a - поправочний коефіцієнт, що залежить від розрахункової температури зовнішнього повітря для системи опалення (при tро=-37 0С a =0,93). Проміжні значення a визначаються інтерполюванням);
Vз - будівельний об’єм будівель по зовнішньому обміру, м3;
qо(в) - питома опалювальна (вентиляційна) характеристика будинку, Вт/(м3 К), приймається за додатком Д [2];
tвн - розрахункова температура внутрішнього повітря в приміщенні, 0С, приймається за додатком Д [2];
zр- число годин роботи системи в добу (для системи опалення приймається рівним 24 години, а системи вентиляції -16 годин).
Будівельні об’єми будинків для зосереджених комунально-побутових споживачів можуть бути визначені за наступними формулами:
- пральня:
, м3, (1.30)де n - кількість білизни в пральні, т/рік;
- лазня:
, м3, (1.31)де N - число мешканців в районі міста або в селищі, люд.
- лікарні: Vз = 225· n
, м3, (1.32) де n - число ліжок в лікарнях.Vз = 225· 429=96525 м3;
- хлібозавод:
Vз =
, м3, (1.33)де n - кількість хлібобулочних виробів ,що випікаються, т/рік.
Vз =
;1.3.3.3 Річна витрата газу на гаряче водопостачання
Річна витрата газу на централізоване гаряче водопостачання в житлових і громадських будинках визначається за формулою
, м3/рік, (1.34)де
- середня за годину витрата газу на гаряче водопостачання в зимовий період, м3/год, що визначається за формулою