1.6 Визначення кількості газорегуляторних пунктів
Кількість газорегуляторних пунктів (ГРП) визначається за формулою
, шт, (1.57)де F - площа району міста або селища, що газифікується, м2;
- оптимальний радіус дії ГРП, м, що визначається за формулою , (1.58)де P - вартість одного ГРП, грн;
b - коефіцієнт вартості, грн/(м·см);
Dp - перепад тиску в мережі низького тиску, Па;
j1 - коефіцієнт щільності мережі низького тиску, 1/м, що визначається за формулою
, (1.59)де lнт - довжина мережі низького тиску, м;
q - питома шляхова витрата газу в мережі низького тиску, м3/(год·м), що визначається за формулою
, (1.60)де
- сумарна розрахункова витрата газу на ГРП району міста, м3/год, що визначається за формулою: , (1.61)де S
- сумарна розрахункова витрата газу на побутове споживання, м3/год; - розрахункова витрата газу на опалення і вентиляцію забудови з місцевою системою опалення (одноповерховою), м3/год; - розрахункова витрата газу на дрібні комунально-побутові споживачі (сферу обслуговування), м3/год; - розрахункова витрата газу на комунально-побутове споживання в їдальнях, м3/год.1. Визначається загальна площа газифіцируємої території: F=2803000 м2.
2. Загальна довжина мережі низького тиску: ∑lнд=26100 м.
3. Кількість ГРП:
м3/год; м3/(год·м); м-1.Оптимальний радіус дії ГРП при b=4,5 и P=90000 грн.
м; шт ≈ 2 ГРП.У результаті розрахунку приймаємо 2 ГРП з оптимальним радіусом дії ГРП Rопт=929,4 м орієнтована вартість ГРП 90000 грн. Зона дії кожного ГРП повинна бути компактною. ГРП на плані району міста розміщаємо в центрі навантажень. Це забезпечує економію приведених витрат на розподільні мережі низького тиску.
Далі необхідно визначити зону дії кожного ГРП і обчислити витрату газу на них, набираючи його з витрат газу житлових кварталів і споживачів, що обслуговуються даним ГРП. Результати визначення об’ємів газу і розподіл кварталів по ГРП наводяться в таблиці 1.8.
Таблиця 1.8 - Витрати газу газорегуляторними пунктами
ГРП-1 | ГРП-2 | ||
Номери кварталів, найменування споживачів | Витрата газу, м3/год | Номери кварталів, найменування споживачів | Витрата газу, м3/год |
1 | 208,06 | 4 | 101,19 |
2 | 291,29 | 5 | 69,48 |
13 | 87,88 | 6 | 63,27 |
12 | 90,21 | 7 | 46,64 |
14 | 67,95 | 8 | 51,08 |
15 | 50,87 | 9 | 63,35 |
16 | 19,30 | 10 | 83,13 |
28 | 77,13 | 18 | 50,87 |
27 | 69,48 | 19 | 87,45 |
26 | 77,24 | 20 | 189,95 |
31 | 94,95 | 21 | 161,83 |
30 | 59,66 | 22 | 77,13 |
29 | 59,66 | 23 | 82,29 |
37 | 114,43 | 24 | 33,26 |
36 | 110,19 | 33 | 39,06 |
35 | 235,42 | 34 | 39,06 |
Їдальня | 92,7 | 32 | 73,28 |
25 | 29,47 | ||
3 | 113,22 | ||
11 | 114,68 | ||
17 | 38,13 | ||
Їдальня | 185,3 | ||
Сума: 1713,72+92,7=1806,42 | Сума: 1607,82+185,3=1793,12 |
Нев'язка між сумарним навантаженням на ГРП і споживанням газу житловими будинками, їдальнями повинна бути не більш 10 %:
Нев’язка між сумарним навантаженням ГРП і споживанням газу споживачами низького тиску повинна бути не більш 0,5%:
1.7 Гідравлічний розрахунок мережі середнього тиску
Початковий тиск: Рп = 400 кПа;
Кінцевий тиск: Рк = 170 кПа.
На план міста наносяться споживачі (промпідприємства, хлібозавод, опалювальні котельні, ГРП, лазні і пральні, що можна об'єднувати в лазньо-пральний комбінат, лікарняні містечка), які приєднуються до мережі середнього або високого тиску. Здійснюється трасування мережі по вулицях і проїздах району міста.
Для гідравлічного розрахунку мереж середнього і високого тиску складається розрахункова схема газопроводів, на якій здійснюється нумерація ділянок, проставляється їхня довжина і розрахункові витрати газу споживачами.
Якщо передбачається резервування пропускної спроможності газопроводів, то гідравлічний розрахунок виконується для двох аварійних і для одного нормального режимів, на підставі якого визначаються діаметри газопроводів і тиск у споживачів.
Розрахунок першого аварійного режиму виконується в наступній послідовності:
1) Викреслюється схема газової мережі в першому аварійному режимі (відключена права ділянка від точки підключення ГРС. При цьому газ рухається від джерела до останнього споживача за годинниковою стрілкою).
2) Визначаються витрати газу по ділянках, починаючи з останнього по ходу руху газу споживача. При цьому враховують, що ділянка (яка називається перемичкою), котра лежить проти точки підключення ГРС, ділить газову мережу на половину кільця, що функціонує нормально, і аварійну половину. Подача газу споживачам аварійної половини кільця приймається у розмірі 50% від розрахункової витрати газу.
3) Визначаються розрахункові довжини ділянок за формулою
Lpi=1,1· Lдi , м, (1.62)
де Lpi - розрахункова довжина i-ої ділянки, м;
Lдi - дійсна довжина i-ої ділянки за планом, м.
4) Визначається середня комплексна величина Асрза формулою
, кПа2/км, (1.63)де Pп - абсолютний тиск газу на виході з джерела (ГРС), кПа;
Pк - те ж, в кінці напрямку (в точці зустрічі потоків), кПа;
Lpi- розрахункова довжина ділянки, м.
5) По номограмі, орієнтуючись на Аср і витрату газу на ділянці, визначаються діаметри ділянок і дійсні комплексні величини Ад.
6) Визначають абсолютний тиск газу у вузлових точках за формулою
, кПа, (1.64)В результаті підбору діаметрів тиск в останнього споживача повинен бути не менше заданого. Якщо дана умова не виконується (тиск у кінцевого споживача значно більше або менш заданого), зменшують (або збільшують) діаметр деяких ділянок з числа тих, що мають понижене (підвищене) значення комплексної величини. У відповідності до вимог [2] слід прагнути до максимального використання допустимої втрати тиску. Ця умова перевіряється дотриманням наступної нерівності:
(1.65)Розрахунок другого аварійного режиму виконується в такій же послідовності, але відключається ділянка, яка прилягає до точки підключення ГРС ліворуч, і при цьому газ рухається проти годинникової стрілки.
При розрахунку нормального режиму приймаються діаметри газопроводів найбільші з двох аварійних. Розрахункові витрати газу по ділянках визначають при повному навантаженні (100 %) споживачів, відключаючи ділянку проти точки підключення ГРС. При розрахунку нормального режиму тиск у вузлах визначають за двома півкільцями (відключена ділянка проти точки підключення ГРС, тобто перемичка).
Нев’язка тиску в останніх вузлах півкілець не повинна перевищувати 10%. В противному випадку необхідно виконувати потокорозподіл в мережі таким чином, щоб виконувалась необхідна нев’язка. Приклад розрахунку потокорозподілу в мережі середнього тиску наведений в [1].
Після гідравлічного розрахунку газопроводів при нормальному режимі має місце великий запас тиску у вузлах у порівнянні з кінцевим тиском. Щоб "погасити" цей запас при підборі діаметрів відгалужень, приймають максимально можливу величину Ад (або мінімально можливий діаметр, але не менше 32 мм). Отриманий кінцевий тиск у споживача повинен бути не менше необхідного (або заданого).