Таким чином, результат розрахунку діаметра пристрою вважається остаточним, якщо
Де Qм – значення масової витрати, отримане в результаті розрахунку по формулі:
.Якщо хоча б одне з обмежень не виконується, то розрахунок потрібно скорегувати.
Алгоритм розрахунків
1. підраховуємо додаткову величину З по формулі:
З=
C=8.3861
2. для m=0.2
3. Перевіряю умову (1.17). Тому що воно виконується, задаємося перепадом тиску ∆ Р<
?Р=63000 Па
4. По формулі (1.14) визначаємо ?1=0.99426
5. Обчислюємо допоміжну величину (m?)1:
(mα)=З/ ε1*
(1.21)(m?)=0.0336
6. По формулі (1.15) визначаємо
=0.6094.7. Уточнюємо значення модуля m:
m=(m?)/?
m=0.055
8. Підраховуємо по формулі втрати тиску Рп. І порівнюємо із припустимими Рп.д
Рп.=49959 Па
Умова виконується з обраним перепадом.
9. Визначаємо значення ?2=0.99443, що відповідає модулю m2
Тому що різниця між ?1 і ?2 не перевищує 0.0005, тоді значення m1 і ?1 уважаємо остаточними.
10. Визначаємо діаметр пристрою по формулі:
мм11. По формулі обчислюємо витрата
кг/годПо формулі обчислюємо погрішність обчислення
,при цьому виконалася умова
Після розрахунку пристрою знаходимо нижню робочу ділянку шкали дифманометра Qм прmin, на якому
:Qм прmin=
.Висновок
Порівняльний аналіз технологічних параметрів отриманих у період досвідченої експлуатації й базовим варіантом приводиться в таблиці 2.
Приклад розрахунку параметрів процесу:
Витрата газу
Період випалу
Час реверсії
Об'єм повітря на горіння
Об'єм повітря на охолодження
Маса завантаження
Маса що вивантажується вапна
507 нм/цикл 840 сек
31000 нм3/година 18000нм3/година 9,600 кг/цикл 5,452кг/цикл
Добова продуктивність; 86400*5,4527(840+ 100)-500т вапна в добу
Витрата тепла: 507нмВ цикл* 36043кДж/м3 5,452кг/вапна в цикл
Надлишок повітря на горіння: 31000 нм у год.*840сек/3600___________ 507нм3/цикл*36043кДж/м3*1,Н/4200нм3/кДж =3352 кДж/кг вапна(800 ккал/кг вапна) =1,45
Таблиця 2.
Показники технологічного процесу | Розмірність | Прототип | Серія№1 | Серія№2 | Серія№3 | Серія№4 | Серія№5 |
Вид палива | Природний газ | ||||||
Витрата умовного палива | кг/т | 170 | 111 | 112 | 113 | 114 | 120 |
Теплота згоряння | КДжм* | 35300 | 36043 | 36043 | 36043 | 36043 | 36043 |
Коефіцієнт надлишку повітря | 1,2 | 1,2 | 1,3 | 1,4 | 1,5 | 1,6 | |
Температура в перехідному каналі | °З | 1200 | 940 | 950 | 1100 | 1170 | 1200 |
Температура газів, що відходять | °с | 315 | 70 | 75 | 110 | 120 | 150 |
Характеристика вапна СаО+М§О ППП Час гасіння | мін | 85-952+5 3+5 | 85+933+7 4+8 | 92+952+5 3+5 | 92+952+5 3+5 | 92+952+5 3+5 | 92+952+5 3+5 |
Питома витрата газу | нм3/т | 149 | 97 | 98.5 | 99,2 | 100 | 105 |
Подачу вапняку на випал роблять порціями по 4,7т через 780+100нм/т сек у кожну шахту одночасно. Аналіз отриманих даних свідчить, що оптимальні теплотехнічні параметри роботи ГШР печі досягаються при питомій витраті газу в межах 98,5+100 нм/т вапна й коефіцієнті співвідношення газ-повітря 1, 3-І ,5 димових газів забезпечують, що температуру -, у перехідному каналі°950+1170 С и°75+120 С на виході з печі.
Підвищення витрати газу понад 100 нм/т вапна не поліпшує характеристик отриманого вапна, а зменшення витрати газу менш 98,5 нм /т вапна приводить до погіршення якості продукції.
Список літератури
1. Виробництво вапна в шахтної печі. Технологічна інструкція ТИ 13-2002. Розроблена І. Н. Фентисовим, О. М. Шебаниц. – К., 2002
2. О.В.Монастирів, О.В.Олександров. Печі для виробництва вапна. – К., 2003
3. Олійник О.В. Технологічна інструкція 81. – К., 2002