Зварювання свинцю. Свинець плавиться при температурі 327° С, при нагріванні легко окислюється, вкриваючись плівкою окису, що має температуру плавлення 850° С.
Газове зварювання свинцю провадять воднево-кисневим, ацетилено-повітряним, ацетилено-кисневим полум'ям газами-замінниками (пропан-бутаном, природним, міським, парами гасу і ін.). Листи завтовшки до 1,5 мм зварюють у стик з відбортовуванням, без присадного металу. Листи завтовшки до 6 мм зварюють у стик без скосу кромок, при більшій товщині кромки скошують під кутом 30—35°.
При зварюванні свинцю застосовують також з'єднання внапусток. Полум'я не повинно мати надлишку кисню. Потужність полум'я повинна бути 15—20 дм/год ацетилену на 1 мм товщини листа. Зварювання провадять з мінімальним кутом нахилу мундштука до поверхні виробу. Швидкість зварювання повинна бути найбільшою. Для товщини З—4 мм вона має дорівнювати 6,5—8 м/год. Присадним металом є свинцевий дріт, діаметр якого (2—2,5) S, де S — товщина металу, або стрічка із свинцю. Застосовують спосіб зварювання краплями (ванночками). При цьому способі одночасно нагрівають кромки і дріт до початку плавлення, а потім відводять пальник. Крапля стікає на розплавлений метал кромок, змішуючись з ним і утворюючи метал шва. Кожна наступна крапля повинна наполовину перекривати попередню. При товщині понад 8 мм застостовують багатошарове зварювання. Свинець можна зварювати нижнім, вертикальним і стельовим швами. При зварюванні унапусток верхню кромку трохи відгинають і використовують її як присадний матеріал. Для кращого оплавлення металу при зварюванні свинцю і видалення плівки окису можна застосовувати флюс з рівних частин каніфолі і стеарину. Зварювання свинцю провадиться нормальним коротким, полум'ям. Присадний пруток беруть того самого складу,, що й основний метал.
Зварювання цинку. Цинк випаровується при: 907°С, утворюючи шкідливу пару окису цинку. При зварюванні цинку як флюс застосовують нашатир і хлористий: цинк або хлористий літій, взяті у відношенні 1:1. Флюс наносять на пруток і кромки виробу. Полум'я — нормальне або з невеликим надлишком ацетилену — спрямовують при зварюванні більше на пруток, яким також помішують зварювальну ванну. Для поліпшення механічних властивостей метал шва після зварювання проковують при 100— 150°С. Проковування при температурі нижче 100°С або вище 150°С може спричинити тріщини. Зварювання литих цинкових деталей утруднюється присутністю алюмінію в ливарному сплаві. Оцинковані листи і труби краще зварювати бронзою, оскільки при температурі її плавлення цинкове покриття ще не розплавляється.
Зварювання титану. Зварювання титану потребує попередньої ретельної очистки кромок. Зварювання треба провадити із застосуванням флюсу, що містить до 30—70% KHF2, 20—30% КС1 і 1—20% ВаС12. Потрібна відповідна кваліфікація зварника. Титан добре паяється твердими срібними припоями.
Титан погано піддається газовому зварюванню. Кращі результати одержують при аргоно-дуговому зварюванні титану.