Розрахунок та проектування привода (стр. 3 из 3)
c) Перехід вала (40мм до приєднувального кінця (35мм виконують на відстані 10-15мм від торця кришки підшипника так, щоб маточина напівмуфти не зачіпала за головки болтів кріплення кришки.
Довжина приєднувального кінця вала ( 35 мм визначається довжиною маточини напівмуфти.
Аналогічно конструюємо вузол тихохідного вала. Оборотний увага на наступні на наступні особливості:
a) для фіксації зубчастого колеса в осьовому напрямку передбачаємо стовщення вала з однієї сторони й установку розпірної втулки - з іншої; місце переходу вала від ( 45 мм до ( 40 мм зміщаємо на 2-3 мм усередину колеса, щоб гарантувати притиснення розпірної втулки до торця колеса;
b) відклавши від середини редуктора відстань l2, проводимо осьові лінії й вичерчуємо підшипники;
c) Вичерчуємо кришки підшипників із прокладками й болтами;
На швидкохідному й тихохідному валах застосовуємо шпонки призматичні з округленими торцями за ДСТ 23360-78. вичерчуємо шпонки, приймаючи їхньої довжини на 5-10 мм менше довжин маточини.
11. Вибір основних посадок деталей
Посадка зубчастого колеса на вал
за ДСТ 25347-82.Посадка зірочки ланцюгової передачі на вал редуктора
.Шейку валів під підшипники виконуємо з відхиленням вала k6. відхилення отворів у корпусі під зовнішні кільця по H7.
Посадка розпірного кільця на вал
.12. Вибір сорту масла
Змазування зубчастого зачеплення виробляється зануренням зубчастого колеса в масло, що заливається усередину корпуса до рівня, що забезпечує занурення колеса приблизно на 10 мм. Обсяг масляної ванни V визначаємо з розрахунку 0,25 дм3 масла на 1 кВт переданій потужності: V =0,25дм3·5,81=1,45дм3
Установлюємо в'язкість масла. При контактних напругах
і швидкості v = 3,24м/с в'язкість масла повинна бути приблизно 28∙ 10-6 м2/с. Приймаємо масло індустріальне і-30А (за ДСТ 20799-75).Камери підшипників заповнюємо пластичним мастильним матеріалом УТ-1.
13. Опис складання редуктора
Перед складанням внутрішню порожнину корпуса редуктора ретельно очищають і покривають фарбою.
Складання роблять у відповідності зі складальним кресленням редуктора, починаючи з вузлів валів:
на швидкохідний вал надягають шарикопідшипники, попередньо нагріті в маслі до 80-100?З;
у тихохідний вал закладають шпонку й зубчасте колесо до упору в бурт вала; потім надягають розпірну втулку й установлюють шарикопідшипники, попередньо нагріті в маслі.
Зібрані вали укладають у підставу корпуса редуктора й надягають кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки й корпуси спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів; затягують болти, кріплять кришку до корпуса. Після цього на тихохідний вал надягають розпірне кільце, у підшипникові камери закладають пластичне змащення, ставлять кришки підшипників з комплектом металевих прокладок для регулювання.
Перед постановкою наскрізних кришок у проточки закладають манжетні ущільнення. Перевіряють провертанням валів відсутність заклинювання підшипників (вали повинні провертатися від руки) і закріплюють кришки гвинтами.
Далі на кінець тихохідного вала в шпонкову канавку закладають шпонку, установлюють зірочку й закріплюють її торцевим кріпленням; гвинт торцевого кріплення стопорять спеціальною планкою.
Потім ввертають пробку отвору із прокладкою. Заливають у корпус масло й закріплюють оглядовий отвір кришкою із прокладкою з технічного картону; закріплюють кришку болтами.
Зібраний редуктор обкатують і випробовують на стенді по програмі, установлюваної технічними умовами.
Література
1. Чернавський С.А., Боків К.Н. Курсове проектування деталей машин: Навчальний посібник. – К., 2005
2. Дунаєв П.Ф., Леліков О.П. Конструювання вузлів і деталей машин: Навчальний посібник. – К., 2004
3. Іванов М.М. Деталі машин: Підручник для студентів машинобудівних спеціальностей вузів. – К., 1998.
4. Кудрявцев В.Н. Деталі машин: Підручник для студентів машинобудівних спеціальностей вузів. – К., 2000
5. Деталі машин: Атлас конструкцій / Під ред. Д.Н. Решетова. У двох частинах. – К., 1998