Уточнення частоти обертання по паспорті верстата: n = 250 про/хв.
Перерахування швидкості різання з урахуванням уточненої частоти обертання:
Визначення хвилинної подачі:
Довжина робочого ходу:
Lр. х. = Lрез. + в, де
Lрез. = 20 мм.
y =
довжина врізання інструментаy = 3+2 = 5 мм.
Lр. х = 20 + 5 = 25 мм.
Розрахунок основного часу обробки:
,Кр=1 - число робочих ходів
Під технічно обґрунтованою нормою часу розуміється, час необхідне для виконання заданого об'єму роботи при певних організаційно - технічних умовах. У серійному виробництві визначається норма штучно-калькуляційного часу Тш-к:
Тш-К = ( Тп-З/n) +Тшт
Визначаємо Т вс
Т вс = tуст +tпер + tизм
Твс = 0,7+0,12+0,26+0,26+0,11+0,8 = 2,2 хв.
Визначаємо Т шт. до за найбільшим часом Те й найменших режимах різання:
Т опер. (токарська) = Те+Твс = 10,5 + 1 = 11,5 хв
Т опер. (розточувальна) = Те+Твс = 1,66 + 2 = 3,66 хв
Т опер. (свердлильна) = Те+Твс = 8,6 + 1,4 = 10 хв
Т опер. (шліфувальна) = Те+Твс = 5,5 + 2,5 = 8,0 хв
Т опер. (алмазно-розточувальна) = Те+Твс = 4,8 + 1,7 = 6,5 хв
Т доп = Т опер х4% = 1,1 х 4% = 0,04 хв
Т шт = Т опер + Т доп. = 45+0,04 = 45,04 хв.
Тп. з = tнал + tпол. инст + tпод. нал = 5+7,5+8 = 20 хв.
Тшт. до = Тп. з/n+ Тшт = 20/100 + 45,04 = 45,24 хв.
Провідна роль у прискоренні науково-технічного прогресу, підняттю Росії на світовий рівень у сфері виробництва покликано зіграти машинобудування, що у найкоротший термін необхідно підняти на вищий технічний рівень. Ціль машинобудування - зміна структури виробництва, підвищення якісних характеристик машин і встаткування. Передбачається здійснити перехід до економіки вищої організації й ефективності із всебічно розвиненими силами, зрілими виробничими відносинами, налагодженим господарським механізмом. Така стратегічна лінія держави.
Предметом дослідження й розробки в технології машинобудування є види обробки, вибір заготівель, якість оброблюваних поверхонь, точність обробки й припуски на неї, базування заготівель; способи механічної обробки поверхонь - плоских, циліндричних і ін.; методи виготовлення типових деталей - корпусів, валів, зубчастих коліс і ін.; процеси складання (характер сполуки деталей і вузлів, принципи механізації й автоматизації складальних робіт); конструювання пристосувань.
Основними напрямками розвитку сучасної технології: перехід від переривчастих, дискретних технологічних процесів до безперервним автоматизованим, що забезпечує збільшення масштабів виробництва і якості продукції; впровадження безвідхідної технології для найбільш повного використання сировини, матеріалів, енергії, палива й підвищення продуктивності праці; створення гнучких виробничих систем, широке використання роботів і технологічних комплексів у машинобудуванні й приладобудуванні.
1.ДЕРЖСТАНДАРТ 26645-85. Виливка з металів і сплавів.
2.Довідник технолога - машинобудівника. В 2-хт. Т.1 / Під ред. А.М. Дальского, О.Г. Суслова – К., 2003
3.Довідник технолога - машинобудівника. В 2-х т. Т.2 / Під ред. А.М. Дальского, О.Г. Суслова, - К., 2003
4.Розрахунок припусків і розмірів у машинобудуванні: / Я.М. Радкевич і ін.; за редакцією В.А. Тімірязєва. – К., 2004
5.Ансеров М.А. Пристосування для металорізальних верстатів. – К., 1995
6.Анурьєв В.І. Довідник конструктора - машинобудівника. К., 1992 - Т1.
7.Вибір лиття й проектування креслення виливки: Метод. вказівки. / Сост.: В.О. Литвиненко, Ю.С. Косоротова – К., 1996