Курсова робота
на тему:
Розробка технологічного процесу виготовлення деталі «Кришка підшипника»
Зміст
Вступ
4.2 Розрахунок режимів різання
Вступ
Особливістю науки технології машинобудування в нашій країні є те, що ця наука опирається на роботи, які ведуться не тільки в науково-дослідних, проектно-технологічних і навчальних інститутах, але й у численних заводських технологічних лабораторіях і цехах. Поряд із ученими вносять свій внесок у розвиток науки й техніки робітники виробництв. При роботі металорізальних верстатах вони застосовують високі режими різання, створюють інструменти й пристосування власних конструкцій, беруть участь у розробці раціональних технологічних процесів, що сприяють підвищенню продуктивності праці.
Для досягнення високого рівня виробництва й продуктивності праці необхідно безупинно забезпечувати всіляке підвищення темпів технічного прогресу, прискорювати впровадження досягнень науки й техніки в усі галузі народного господарства.
Технічний прогрес усього народного господарства залежить від рівня розвитку машинобудівної промисловості.
У процесі вивчення механічної обробки деталей виникає безліч питань, пов'язаних з необхідністю виконання заданих технологічних вимог, з експлуатацією складного встаткування, що ріже й вимірювального інструмента, оснащення й ін.
Метою курсової роботи є розробка технологічного процесу виготовлення деталі "Кришка підшипника".
Для цього необхідно вирішити наступні завдання:
вивчення технології механічної обробки;
застосування набутих знань при проектуванні технологічного процесу.
Кришка підшипника - це деталь тіла обертання. Конструкція деталі являє собою взаємне перетинання циліндричних і конічних поверхонь, так само є отвір, розташований під кутом до осі обертання деталі. На цьому отворі робиться конічне трубне різьблення.
Є шість отворі діаметром 7 мм, які призначені для кріплення кришки до корпуса редуктора. Центрування деталі відбувається по циліндричній поверхні діаметром 100 мм і торцевий.
Звідси можна сказати, що кришка виконує роль опори при обертанні інших деталей у складальному вузлі.
Матеріал заготівлі - сірий чавун СЧ 20 ДЕРЖСТАНДАРТ 1412-85
Чавун сірий - сплав заліза с графітом, який є присутнім у вигляді пластинчастого або волокнистого графіту.
Сірий чавун характеризується високими ливарними властивостями (низька температура кристалізації, плинність у рідкому стані, мала усадка) і служить основним матеріалом для лиття. Він широко застосовується в машинобудуванні для виливка станин верстатів і механізмів, поршнів, циліндрів. Крім вуглецю, сірий чавун завжди містить у собі інші елементи. Найважливіші з них це кремній і марганець. У більшості марок сірого чавуну зміст вуглецю лежить у межах 2,4-3,8%, кремнію 1-4% і марганцю до 1,4%. Ціна за тонну СЧ становить від 6000 до 15000 рублів залежно від регіону. Замінники: СЧ 25, СЧ 30, СЧ 35.
Визначаємо тип виробництва, залежно від габаритів, маси (ваги) і розміру річної програми випуску виробів, із цих даних необхідно встановити тип виробництва:
Одиничне - визначається випуском деталей (продукції) у малій кількості.
Серійне - виробництво характеризується обмеженим випуском продукції, але більшими серіями. Серійне виробництво підрозділяється на крупносерійне й дрібносерійне.
Крупносерійне - відносно постійний випуск продукції більшими серіями, або виготовленням виробів, виробництво яких часто повторюється. По характері ближче інших до масового. При виборі технологічного встаткування спеціального й спеціалізованого, дорогого пристосування або допоміжного пристосування й інструмента необхідно робити розрахунок витрат і строків окупності, а також очікуваний економічний ефект від використання встаткування й технологічного оснащення.
Дрібносерійне - широка номенклатура, великий розмір серії, рідка періодичність випуску. По характері близько до одиничного.
Масове - характеризується випуском однієї й тієї ж продукції як правило тривалий час (роками).
Відповідно до маси деталі 0,4 кг, і річній програмі 5000 шт. у рік, тип виробництва – середньо серійне.
Таблиця 3
Визначення типу виробництва
Маса деталі,кг. | Тип виробництва | ||||
Одиничне | Дрібносерійне | Середньо-Серійне | Крупносерійне | Масове | |
< 1,0 | < 10 | 10 - 2000 | 1500 - 100000 | 75000 - 200000 | 200000 |
1,0 - 2,5 | < 10 | 10 - 1000 | 1000 - 5000 | 50000 - 100000 | 100000 |
2,5 - 5,0 | < 10 | 10 - 500 | 500 - 35000 | 35000 - 75000 | 75000 |
5,0 - 10 | < 10 | 10 - 300 | 300 - 25000 | 25000 - 50000 | 50000 |
> 10 | < 10 | 10 - 200 | 200 - 10000 | 10000 - 25000 | 25000 |
Відповідно до таблиці 3 тип виробництва середньо серійний.
Серійне виробництво характеризується виготовленням обмеженої номенклатури деталей партіями, що повторюються через певні проміжки часу. Це дозволяє використовувати поряд з універсальним спеціальне устаткування. При проектуванні технологічних процесів передбачають порядок виконання й оснащення кожної операції.
Для організації серійного виробництва характерні наступні риси. Цехи, як правило, мають у своїй сполуці предметно-предметно-замкнуті ділянки, устаткування на які розставляється по ходу типового технологічного процесу. У результаті виникають порівняно прості зв'язки між робітниками місцями й створюються передумови для організації прямоточного переміщення деталей у процесі їхнього виготовлення.
Предметна спеціалізація ділянок робить доцільної обробку партії деталей паралельно на декількох верстатах, що виконують наступні один за одним операції. Як тільки на попередній операції закінчується обробка декількох перших деталей, вони передаються на наступну операцію до закінчення обробки всієї партії. Таким чином, в умовах серійного виробництва стає можливої паралельно-послідовна організація виробничого процесу. Це його відмінна риса.
Застосування тієї або іншої форми організації в умовах серійного виробництва залежить від трудомісткості й об'єму випуску закріплених за ділянкою виробів. Так, великі, трудомісткі деталі, виготовлені у великій кількості й мають подібний технологічний процес, закріплюють за одною ділянкою з організацією на ньому перемінно-потокового виробництва. Деталі середніх розмірів, багатоопераційні й менш трудомісткі поєднують у партії. Якщо запуск їх у виробництво регулярно повторюється, організуються ділянки групової обробки. Дрібні деталі, наприклад нормалізовані шпильки, болти, закріплюють за одною спеціалізованою ділянкою. У цьому випадку можлива організація прямоточного виробництва.
Для підприємств серійного виробництва характерні значно менші, чим в одиничному, трудомісткість і собівартість виготовлення виробів. У серійному виробництві, у порівнянні з одиничним, вироби обробляються з меншими перервами, що знижує об'єми незавершеного виробництва.
З погляду організації основним резервом росту продуктивності праці в серійному виробництві є впровадження методів потокового виробництва.
Кількість деталей у партії (n, шт) для одночасного запуску визначається спрощеним способом по формулі:
n =
,де N - річна програма випуску;
а - періодичність запуску в днях (рекомендується наступна періодичність запуску деталей: 3,6, 12,24 дні)
254 - кількість робочих днів у році.
Розрахунок:
n =
Розмір партії може бути скоректований з урахуванням зручності планування й організації виробництва. Із цією метою розмір партії приймають не менш змінного вироблення.
"Кришка підшипника" є тілом обертання, при експлуатації дана деталь випробовує постійні навантаження, деталь також випробовує коливальні навантаження (вібрація).
Габаритні розміри деталі –145 мм, довжина 42 мм
Всі фаски підріжуться під кутом 450.
Деталі після виливки піддають обжигу, для зняття внутрішнім напруженні й вирівняти структуру металу.
Основні технологічні завдання включають вимоги по забезпеченню:
точності розмірів (циліндрична поверхня O60Н7, O100h6);
паралельність торцевих поверхонь 0,01 мм;
якості поверхневого шару (шорсткість циліндричної поверхні Ra = 1,6 напівтемного, внутрішнього діаметра Rа = 1,6 напівтемних, отвору Ra=6,3; для інших Rа = 6,3...10 напівтемних).
Технологічний процес обробки даної деталі будується на основі типового технологічного процесу обробки деталі "Кришка"
Основні етапи обробки
чорнова обробка поверхонь;
чистова обробка поверхонь
оздоблювальні операції.
Деталь технологічна, має невеликі габаритні розміри. Співвідношення розмірів деталі оптимально для застосування найбільш раціональних і економічно вигідних методів обробки.