Періодичний ремонт може бути поточним, середнім, капітальним. Поточний ремонт - ремонт, при якому заміняють або відновлюють невелике число зношених деталей, термін служби яких дорівнює міжремонтному періоду або менше його, і регулюють механізми.
Середній ремонт - це ремонт, що включає в себе операції поточного ремонту й додаткові заходи щодо відновлення передбачених Дст або технічними умовами точності, потужності й продуктивності встаткування на строк до чергового середнього або капітального ремонту. При середньому ремонті заміняють зношені деталі, термін служби яких дорівнює або менше міжремонтного періоду. При цьому обов'язково роблять перевірку на точність.
Капітальний ремонт - ремонт, при якому роблять повне розбирання верстата, ремонт базових деталей, заміну й відновлення всіх зношених деталей і вузлів з метою повернення агрегату первісної точності, потужності й продуктивності. Крім періодичних планових ремонтів може бути неплановий ремонт, що не передбачений графіком і викликаний аварією встаткування.
Період між двома капітальними ремонтами називають ремонтним циклом, а період часу між черговими плановими ремонтами - ремонтним періодом.
При визначенні трудомісткості ремонтних робіт доцільно користуватися нормативами часу в годинниках на одну ремонтну одиницю.
- промивання в 0,35 години;
- перевірка на точність в 0,4 години;
- плановий огляд в 0,85 години;
- огляд перед капітальним ремонтом в 1,1 години;
- малий ремонт в 6,1 години;
- середній ремонт 23,5 години;
- капітальний ремонт 35 годин.
Структура міжремонтних циклів, кількість ремонтів, оглядів устаткування і їхнє чергування залежить від характеристики встаткування й року його випуску.
Тривалість міжремонтного циклу металообробних верстатів у відпрацьованих станко-годинниках знаходжу по формулі (3) гл.3.5, стор. 141.
Тр.ц. = bп´bм´bв´bт´ А , де
bп =1,3 - коефіцієнт враховуючий тип виробництва;
bм =0,7 - коефіцієнт, що враховує рід оброблюваного матеріалу;
bв =1,1 - коефіцієнт, що враховує умови експлуатації встаткування; bт =1 - коефіцієнт враховуючу масову категорію верстата; А - тривалість номінального циклу (24 000 ч.).
Таким чином, при зазначених умовах тривалість міжремонтних циклів у годинниках дорівнює:
Тр.ц. = 1,3(0,7(1,1(1(24000 = 24024 ч.
Тому що, устаткування на планованій ділянці завантажене на 91% , те тривалість міжремонтного циклу в літах визначаємо з урахуванням коефіцієнта змінності й коефіцієнта завантаження встаткування.
Тр.ц.г. = Тр.ц. /( Рд(Кс(Кз ), де
Рд = 3777.2 ч.- номінальний фонд часу; Кс = 1,2 - коефіцієнт змінності роботи встаткування; Кз = 0,91- коефіцієнт завантаження встаткування.
Для токарських верстатів:
Тр.ц.г. = 24024/(3777.2(1,2(0,91)= 6 років.
Тр.ц.г. = 24024 /(3777.2 ´1,2´0,93) = 6 років.
Визначаємо тривалість міжремонтного періоду в станко-годинниках (3) гл. 3.5, стор.142:
Тм.р. = Тр.ц. /(nс + nм + 1) , де
nс =1 - кількість середніх ремонтів;
nм =4 - кількість малих ремонтів.
Тм.р. = 24024/(1+ 4 + 1) = 4004 ч.,
а протягом місяця на токарський і координатно-свердлильний верстати:
Тм.р. = 12´Тр.ц.г. /(nс + nм + 1) == 12´6/(1+4+ 1)= 12 мес.
Тм.про= 24024/(1+4+6+1) = 2002 ч.
А в місяцях відповідно на токарський і координатно-свердлильний верстати:
Тм.о.м. = 12´6/(1 + 4 + 6 + 1) = 6 мес.
Коефіцієнт циклічності обчислюю по формулі
Кц.- П/Тр.ц.г.
При тривалості ремонтного циклу 6 років коефіцієнт циклічності буде дорівнює:
- для капітального ремонту Кд.к. = 1/6 = 0,16;
- для середнього ремонту Кц.с. = 1/6 = 0,16;
- для малих ремонтів Кц.м. = 4/6 = 0,6;
- для оглядів Кц.о. = 6/6=1.
Визначаємо витрати часу в годинниках на даний вид ремонту одного верстата по формулі:
Тг = Тр.ц´Кц
Для капітального ремонту:
Тг.струм. = 24024´0,16 - 3843,84 ч.
Тг.коорд. = 24024´0,16 = 3843,84 ч.
Тг.струм. = 24024´0,16 = 3843,84 ч.
Тг.коорд.. = 24024´0,16 = 3843,84 ч.
Для малого ремонту
Тг.струм. = 24024´0,6 = 14414,4 ч.
Тг.коорд.. = 24024´0,6 = 14414,4 ч.
Тг.струм. = 24024´1 = 24024 ч.
Тг.коорд.. = 24024´1 = 24024 ч.
Розрахункові величини є вихідними для планування робіт з технічного відходу й ремонту встаткування на ділянці й кількості робітників ремонтно-механічного цеху служби головного механіка. На підставі розрахункових даних становимо план-графік планово-попереджувального ремонту встаткування на весь ремонтний цикл на одну одиницю встаткування.
Графік ППР токарського верстата моделі 16К20Т1
Таблиця 1.2.4.1
Роки | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |||||
Місяці | I | VII | XII | VI | XI | V | X | IV | XI | III |
Види ремонтних робіт | О2 | М2 | О3 | C1 | О4 | М3 | О5 | М4 | О6 | К |
Графік ППР координатно-свердлильного верстата 2Д450АМФ2
Таблиця 1.2.4.2
Роки | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |||||
Місяці | III | IX | II | VIII | I | VII | XII | VI | XI | V |
Види ремонтних робіт | О2 | М2 | О3 | C1 | О4 | М3 | О5 | М4 | О6 | К |
На кожному промисловому підприємстві повинні бути забезпечені безпечні умови праці для працюючих. Основне значення техніки безпеки полягає в забезпеченні безпеки праці без зниження його продуктивності.
Техніка безпеки - комплекс організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів. Небезпечним виробничим фактором уважають фактор, вплив якого на працюючого, у певних умовах, викликає травму або раптове різке погіршення здоров'я. Шкідливим уважається фактор, вплив якого приводить до зниження працездатності або захворюванню.
Безпека праці забезпечується шляхом дотримання комплексу вимог до загального для багатьох виробництв факторів. Конкретні заходи щодо створення безпечних умов праці регламентуються спеціальними правилами й нормами по охороні праці, які можуть бути єдиними (міжгалузевими) або галузевими. Єдині правила й норми затверджуються відповідними органами спільно або за узгодженням із профспілковими організаціями. Галузеві правила й норми затверджуються у встановленому порядку Міністерствами, органами державного нагляду спільно або за узгодженням із центральними комітетами відповідних професійних союзів. Серед правил і норм важливе місце належить системі стандартів безпеки праці (ССБТ). Ця система встановлює загальні вимоги й норми по видах шкідливих і небезпечних виробничих факторів, методи оцінки безпеки праці, вимоги безпеки до виробничих процесів, устаткуванню, пристосуванням до засобів захисту працюючих і передбачає розробку стандартів.
Організація й керівництво роботою з охорони праці на підприємстві здійснюється головним інженером, якому безпосередньо підлеглий відділ (бюро) по техніці безпеки.
Працівники цього відділу виконують контроль за дотриманням керівниками цехів, ділянок і інших підрозділів законодавства по охороні праці, інструкцій , правил і норм по техніці безпеки, установлюють строки усунення виявлених недоліків, а в необхідних випадках забороняють виконання робіт на ділянці, де умови праці явно небезпечні для життя й здоров'я працюючих.
На додаток до роботи, проведеної штатним адміністративно-технічним персоналом, профспілковий комітет організує суспільний контроль по охороні праці на підприємстві через відповідні комісії й суспільних інспекторів. Комісія з охорони праці комплектується із числа робітників, інженерно-технічних працівників і працівників медичних пунктів. Вони контролюють виконання адміністрацією трудового законодавства й заходів колективного договору по техніці безпеки.
Важливою умовою виключення травматизму й нещасних випадків є проведення системи інструктажів з техніки безпеки для працівників підприємства, строге дотримання й масова пропаганда правил безпечних прийомів роботи. Із цією метою на підприємстві проводяться три види інструктажів: вступний, на робочому місці й поточний. Вступний інструктаж проводиться для всіх знову вступників на роботу й включає ознайомлення із загальним характером виробництва й обов'язками по дотриманню техніки безпеки, індивідуальними захисними засобами. Безпосередньо в цеху майстер ділянки проводить інструктаж на робочому місці, знайомить робітника з конкретними обов'язками, із правилами безпечної експлуатації встаткування й так далі. Поточний інструктаж проводиться періодично за графіком.
Загальні вимоги безпеки до металорізальних верстатів ставляться до захисних пристроїв, органам керування, пристроям для установки й закріплення заготівель на верстатах і інше. Експлуатоване встаткування повинне бути в справному стані. Проходи між верстатами на планованому мною ділянці вільні. Всі передачі (зубчасті, ремінні, ланцюгові й інші) мають спеціальні огородження на висоті 2м. від рівня підлоги. Устаткування, що працює з виділенням пилу (шліфувальні й заточувальні верстати), розміщені окремою групою.