Опір матеріалів: інженерні методи розрахунків (стр. 4 из 4)
τ – дотична напруга в довільній точці, довільного перер балки.
 |
Q – поперечна сила в даному перерізі
Sвн.о. – статичний момент відносно центральної осі тієї частини перерізу, що лежить над точкою К
Sвн.о. = Авус
b(y) – ширина перерізу на рівні т.К
Ін.о. – момент перерізу балки відносно н.о. Із розглянутої вище ф-ли випливає, що
τ = τmax при y = 0
Отже найб дот напруга виникає в т , що лежить на н.о.
τ = τmin при y = ymax
Отже в т найбільш віддаленій від н.о. дотична напруга = 0.
τ – є сталим за шириною перерізу
25. Р-ки на міцність при згині. Раціональна форма поперечного перерізу балки
Міцна балка повинна одночасно задовольнити 2 умови:
Qmax – максимальна поперечна сила з епюри
Smax – статистичний момент частинки перерізу над н.о.
b – ширина перерізу на рівні н.о.
Із цих умов можна розв’язувати всі три типи задач ОМ.
Якщо проаналізувати епюру розподілу напруг, то можна зауважити, що в районі н.о. балка недонапружена. Отже матеріал потрібно переміщувати як найдалі від н.о. В цьому випадку найб раціональним перерізом є двотавр.
26. Напружений і здеформований стан у точці навантаженого тіла. Види напруженого стану
Напружений стан за своєю природою не може залежати від сис-ми координат тобто є інваріантним. Тому його описують не тільки компонентами тензора
,але й напругами, що не залежать від сис-ми відліку. Такі напруги називаються інваріантами напруженого стану. Теорією пружності доведено, що через будь яку точку завжди можна провести 3 взаємно перпендик площинки на яких буде відсутня дотична напруга. Такі площинки називаються головними. Нормальну напругу, що виникає в цих площинах називають головною напругою. В залежності від наявності головних напруг розрізняють наступні види напруженого стану:
- об’ємний напружений стан
тристороннього
розтягу. Н-д в точці
контакту колеса з
рейкою, кулі з
обоймою.
 |
- плоский напружений стан двостороннього розтягу
 |
Н-д в стінці
резервуара, що
знаходиться під
дією внутр тиску
- Лінійний напружений стан
Н-д розтяг,
Стиск
27. Закон парності дотичних напружень
Дотичні напруги на двох взаємно перпендикулярних площинах рівні за величиною і обернені за напрямком. Закон парності дотичних напружень має загальний характер і діє завжди, коли в точці навантаженого тіла з будь яких причин виникає дотична напруга.
28. Напруга в нахилених площинах при лінійному напруженому стані
Розглянемо напружений стан звичайного центрального розтягу.А – площина попер перер
Аα – площина нахиленого перер
Дослідимо 1 і 2 на екстремуми
σα = σmax = σ при α = 0
Отже, найб норм напруга виникає в попер перер.
σα = σmin = σ при α = 90º
в поздовжніх перерізах стрижнів прямолінійна напруга відсутня, тобто поздовжні волокна матеріалу не натикуються одне на одне
τα = τmax = σ/2 при α = 45º
τα = τmin = 0 при α = 0
Тобто в поперечних перерізах дотична напруга відсутня, отже попер перер є головною площиною.
29. Напруга в нахилених площинах при плоскому напруженому стані.Розгляне плоский напружений стан двостороннього розтягу. Визначимо σα τα використавши принцип незалежності дії сил і ф-ли:
Дослідимо 3 на екстремуми
Звідси випливає, що τ = 0 тобто найб норм напруга виникає в тих площинках де немає дотичної напруги, тобто в головних площинах.
31. Кручення прямого круглого стержня. Розрахунки на міцність та жорсткість при крученні
Брус, що працює на кручення називається валом. При чистому крученні в поперечному перерізі вала виникає лише крутний момент Т. Його визначають методом перерізів, згідно з яким, крутний момент = алгебраїчній сумі зовнішніх зкручуючих моментів на один бік від перерізу. Графік залежності Т(х) називають епюрою згинних моментів.
Надійні вали повинні одночасно задовольняти 2 умови:
а) Умову міцності:
2 – умова міцності для ділянки вала
Умова міцності для всього вала:
з допомогою 2 і 3 р-нь можна розв’язати всі три типи задач ОМ.
б) Умову міцності:
θadm – допустиме значення відносного кута закручування.
32. Головні напруги при згині. Повна перевірка міцності балок
Визначимо головні напруги τ1 τ3 використавши графічну побудову Мора.
Виконуємо цю побудову для т. 4, якщо σх = σ; σy = 0; τyx = τxy = τ. Визначимо σ1 σ3 α - ? Т.А враховує напружений стан на боковій вертикальній грані. Т.В зображує напружений стан на горизонтальній грані. АВ – є діаметром круга Мора. Т.С є центром круга Мора. ДЕ точки, що зображують напружений стан на головних площинах, де τ = 0. Визначимо σ1 і σ3 використавши виконану побудову 
Узагальнюючи 1 і 2 можна записати у вигляді:
Обов’язковою умовою є, що σ1 > 0; σ3 > 0.
Із побудови Мора можна визначити не тільки величину головних напруг, але й їх напрямки. Напрям головної напруги σ1 збігається з з напрямком променя ЕА, що складає кут α з віссю σ. Визначимо кут α:
Головна площина зорієнтована під кутом 90º до напряму σ1.
Повна перевірка міцності балок:
1) Повинна задовольнятись умова міцності за нормальними напругами в найб віддалених від н.о. точках, того перерізу, де виникає найб згинний момент.
2) Повинна виконуватися умова за дотичними напругами в точках, що належать н.о. того перерізу в якому виникає найб попер сила
3) Повинна виконуватися умова міцності за вибраною теорією міцності в точках де
різко змінюється ширина перерізу біля його краю, в якому поперечна силу Q, та згинний момент M одночасно найб або близькі до найб.
33. Переміщення при згині. Метод інтегрування найблженого диференціального рівняння зігнутої осі балки
 |
Внаслідок навантаження балки центр мас А перерізу балки з координатою х здійснює переміщення в положення А1. Згідно з гіпотезою малих деформацій будемо вважати, що центр мас попер перер зміщується вертикально. Vx – прогин балки в даному попер перер. Qx – поворот балки, θx – кут повороту попер перер балки в наслідок навантаження.
Таким чином при згинанні має місце 2 переміщення: Qx - кут переміщення, Vx
- прогин балки.
Отже кут повороту є першою похідною прогину. Ф-я Vx є р-ням пружної лінії балки – це геометричне місце центра мас попер перер.
На переміщення Vx та θx при поперечному згині балок впливають згинний момент М(х)та поперечна сила Q(x). Якщо не враховувати впливу Q(x) на переміщення V(x) та θ(x) то криву балки можна записати згідно з-ну Гука для згину
де ρ – радіус кривизни
М(х) – згинний момент в перерізі з координатою х.
Е – модуль пружності м-лу
І – мом інерції перерізу балки відносно нейтральної осі
ЕІ – жорсткість при згині
З математичного аналізу крива вираховується наступним чином
Прирівнявши праві частини 2 і 3 одержимо:
 |
4 – є точним диф. р-ням пружної лінії балки, якщо визначається із знаком в правій частині.