Оптимізація параметрів кормового столу за безприв’язного утримання корів. Спостереження за поведінкою корів під час роздавання, поїдання та підгортання корму показали, що ширина кормового столу повинна становити не менше 5 м, а по всій його довжині необхідно передбачати огороджену зону або кормовий прохід для корів (рис. 3).
Це зумовлено тим, що тварина, шукаючи кращий корм, особливо концентрований, відгортає кормосуміш вперед від обмежувальної дошки. Для кращого поїдання корму його через деякий час підгортають та створюють запас для подальшого споживання. Тому за нашими спостереженнями ширина основної та додаткової зони кормового столу при роздачі корму повинна становити 1,5 м, а ширина проїзду для кормороздавача – біля 2 м. За вказаних параметрів кормового столу кормороздавач не буде його забруднювати. Враховуючи, що довжина тіла більшості порід корів становить близько 2,10 м, зона годівлі або ширина кормового проходу для корів (2) повинна становити не менше 3,50 м. У цьому випадку корова, відходячи від кормового столу після споживання корму, не заважатиме іншим тваринам, які продовжують поїдати корм, та матиме можливість спокійно переміщуватись по кормовому проходу.
Результати дослідження із вивчення впливу різного фронту годівлі корів на їх молочну продуктивність за безприв’язного способу утримання наведено в табл. 3. Так, встановлено, що за нормативного фронту годівлі корів 0,8 м, добовий надій молока у корів дослідної групи не відрізняється від контролю.
Зменшення фронту годівлі корів контрольної групи до 0,4 м викликало зниження середньодобового надою молока на 5,9 % порівняно з аналогічним показником в підготовчий період. У корів дослідної групи, для яких був встановлений більший фронт годівлі (0,8 м), добовий надій перевищував показник контролю на 6,7 %. Таким чином, різниця між величиною надоїв у корів контрольної і дослідної груп становила 2,2 кг або 14,4%.
Таким чином, підтверджуються попередні розрахунки, що за умов безприв’язно-боксового утримання корів нормативний фронт годівлі тварин повинен складати не менше 0,8 м. Це забезпечує для корів більш комфортні умови споживання корму, за рахунок одночасного підходу всіх тварин технологічної групи до кормосуміші і не викликає у тварин проявів агресії, стресів та запобігає зниженню надоїв молока.
Оцінка якості видоювання корів на доїльних установках різних типів. Широке використання за нових ресурсоощадних технологій виробництва молока доїльних установок типу «Паралель», «Ялинка» та «Тандем», які призначені для доїння корів у спеціалізованих доїльних залах, вимагає всебічної оцінки ефективності їх застосування.
Результати досліджень свідчать, що при використанні для доїння корів доїльних установок “Паралель” та «Ялинка» показники середньої інтенсивності та повноти видоювання, машинного і ручного додоювання тварин дещо вищі порівняно з даними, одержаними з використанням доїльної установки “Тандем” (табл. 4). Ймовірно, це зумовлено тим, що колектори доїльних апаратів цих двох установок та молокопроводи мають більший об’єм технологічних ліній, тому видоєне молоко швидко надходить у молокоприймач. Це в свою чергу запобігає утворенню молочних пробок у системі, які можуть гальмувати молоковиведення у корів. При цьому з підвищенням разових надоїв молока корів спостерігається тенденція до збільшення інтенсивності молоковиведення і повноти видоювання при використанні доїльних установок типу “Паралель” та «Ялинка».
Таблиця 3 – Молочна продуктивність корів за різного фронту годівлі
| Група корів | Підготовчий період (20 днів) | Дослідний період (30 днів) | ||||
| фронт годівлі, см | добовий надій молока, кг | вміст жиру в молоці, % | фронт годівлі, см | добовий надій молока, кг | вміст жиру в молоці, % | |
| 1 – контрольна (n=25) | 80 | 16,2±0,40 | 3,62±0,02 | 40 | 15,3±0,33 | 3,64±0,02 |
| 2 – дослідна (n=25) | 80 | 16,4±0,32 | 3,66±0,02 | 80 | 17,5±0,41* | 3,67±0,02 |
* Р < 0,001
Таблиця 4 – Інтенсивність видоювання корів залежно від їх продуктивності та типу доїльної установки
| Група | Разовий надій, кг | Інтенсивність видоювання, кг/хв. | Додоювання, кг | Повнота видоювання, % | |
машинне | ручне | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Доїльна установка «Паралель» | |||||
| перша (n=14) | 3,5±0,21 | 0,9±0,11 | - | 0,33±0,12 | 90,6 |
| друга (n= 68) | 6,7±0,13 | 1,4±0,05 | - | 0,35±0,20 | 94,8 |
| третя (n=18) | 9,4±0,21 | 1,7±0,18 | - | 0,36±0,24 | 96,2 |
| В середньому (n=100) | 6,7±0,19 | 1,4±0,05 | - | 0,35±0,19 | 94,8 |
| Доїльна установка «Ялинка» | |||||
| перша (n=14) | 3,4±0,20 | 0,73±0,09 | 0,31±0,12 | 0,02±0,08 | 99,4 |
| друга (n= 68) | 6,5±0,18 | 1,04±0,12 | 0,33±0,08 | 0,02±0,03 | 99,7 |
| третя (n=18) | 9,9±0,23 | 1,38±0,34 | 0,29±0,11 | 0,03±0,04 | 99,7 |
| В середньому (n=100) | 7,1±0,65 | 1,08±0,20 | 0,32±0,13 | 0,02±0,11 | 99,6 |
| Доїльна установка «Тандем» | |||||
| перша (n=14) | 3,2±0,27 | 0,54±0,24 | 0,28±0,15 | 0,06±0,03 | 97,9 |
| друга (n= 68) | 6,3±0,21 | 0,96±0,18 | 0,54±0,12 | 0,07±0,04 | 98,9 |
| третя (n=18) | 10,1±0,19 | 1,21±0,15 | 0,78±0,20 | 0,07±0,05 | 99,3 |
| В середньому (n=100) | 5,7±0,26 | 0,85±0,13 | 0,48±0,21 | 0,07±0,09 | 98,7 |
Отже, доїльні установки типу “Паралель” та «Ялинка» за інтенсивних технологій виробництва молока характеризуються високою інтенсивністю видоювання корів. Вони сприяють швидкому прояву рефлексу молоковіддачі та високій інтенсивності видоювання корів як з великими, так і невеликими разовими надоями молока.
Тривалість окремих елементів операції доїння корів та затрат праці операторів на їх виконання. Одержані дані при вивчені тривалості окремих операцій доїння корів і затрат праці оператора свідчать про те, що окремі операції з доїння корів на доїльних установках різних типів вимагає різних затрат праці операторів машинного доїння (табл. 5).
Таблиця 5 – Затрати праці операторів машинного доїння корів на виконання операцій за різних типів доїльних установок, с на 1 корову
Тривалість операцій | Тип доїльної установки | |||
| «Тандем» | «Ялинка» | «Паралель» | ||
| n=200 | n=167 | n=448 | ||
| M±m | M±m | M±m | ||
1 | Впуск корів у станки | 9,9±0,45 | 5,7±2,04 | 3,8±1,09 |
2 | Підхід до корови | 4,5±0,18 | 3,3±1,08 | 1,3±0,41 |
3 | Обмивання вим’я водою | 6,1±3,58 | 7,5±2,26 | 4,8±1,67 |
4 | Витирання вим’я | 3,9±0,43 | 4,3±0,68 | 3,2±0,61 |
5 | Масаж вим’я | 4,3±0,92 | 3,5±0,92 | 3,3±0,9 |
6 | Здоювання перших порцій молока | 5,6±1,24 | 8,5±2,61 | 7,0±1,87 |
7 | Надівання доїльних стаканів на дійки вимені | 6,6±1,70 | 8,4±2,61 | 7,2±2,09 |
Всього, підготовчі | 40,9 | 41,2 | 30,6 | |
1 | Перехід до корови | 5,9±1,39 | не передбачено | не передбачено |
2 | Відключення і зняття доїльного апарата | 4,5±1,12 | автоматизовано | автоматизовано |
| Випуск корів із станків | 4,9±1,22 | 6,2±1,54 | 7,2±2,17 | |
Всього, завершальні | 15,3 | 6,2 | 7,2 | |
Разом | 56,2 | 47,4 | 37,8 | |
Встановлено, що на підготовчі операції (впуск корів у станки доїльної установки, підхід оператора до корови, обмивання, витирання, масаж вим’я; здоювання вручну перших порцій молока та надівання доїльних стаканів) оператори автоматизованої доїльної установки типу “Паралель” витрачають часу у розрахунку на одну корову менше на 10,3 та 10,6 с, ніж на установках „Тандем” і „Ялинка”. Це зумовлено тим, що відстань між вим’ям двох корів для оператора у доїльній ямі складає 80 см, а на установках “Тандем” і “Ялинка” – 1,2–1,4 м, що на 40–60 см більше.
Такі операції, як впускання тварин у станки доїльної установки, підхід до наступної корови, обмивання вим’я водою завдяки особливому розташуванню корів у груповому станку швидше виконуються на установці “Паралель”.
Завершальні операції: перехід оператора до корови, відключення і зняття доїльних апаратів з вим’я корови на установках “Ялинка” та “Паралель” здійснюються автоматично, тому на ці технологічні операції оператор часу не витрачає.
На доїльній установці типу “Тандем” на завершальні операції доїння корів витрачається 15,3 с на одну корову, оскільки всі вони виконуються операторами вручну.
Тривалість випуску корів із станків найдовша на установці “Паралель”, що в розрахунку на одну корову складає 7,2 с. Це пов’язано з тим, що випускають корів із групових станків після видоювання одночасно по чотири тварини або ж усі 16 разом, що створює певні незручності для тварин, в результаті чого багато із них не встигає швидко звільнити доїльний зал, що не дає можливості швидко перейти до доїння наступної партії корів.