Виходячи із структури собівартості в результаті її аналізу отримані, що найбільші витрати при виробництві деталі „Вал ”– 51.65%. На основі цього аналізу розробляємо заходи по зниженню собівартості виготовлення деталі "Вал".
Можливі шляхи зниження собівартості:
1) Так як загально виробничі витрати складають 51.65% пропонуємо скорочення витрати на управління персоналу цеху за рахунок зниження їх чисельності.
Скорочення комерційних витрат за рахунок покращення організації виробництва та праці.
2)Так як витрати на сировину матеріалу в структурі собівартості продукції складає 34.08% пропонуємо економічне витрачення сировини і матеріалів за рахунок більш економічного використання .
3) Так як на витрати на палива і електроенергію 6.38%для їх скорочення пропоную економію використання палива та електроенергії. На Україні прийнятий закон „Про електрозбереження” на всіх підприємствах. Використовуємо електрозберігання.
4) Так як витрати на заробітну плату складає 4.5 % для їх скорочення пропоную механізацію та автоматизацію операцій більш широко використання досягнення науково-технічного прогресу.
5) Так як витрати на відшкодування зносу інструментів та пристроїв спеціального призначення складає 1,73% пропоную економію використання інструменту та пристрою збільшення терміну експлуатації.
4 Розрахунок показників економічної ефективності від впровадження заходів по зниженню собівартості
В даному розділі розраховуємо річний економічний ефект від впровадження заходів по зниженню собівартості деталі і строк окупності капіталовкладень, які використовуються на це впровадження. Річний економічний ефект визначаємо по формулі:
Еріч = (З1 – З2)·А2 (5.1)
де З1 і З2 – приведені витрати відповідно до та після впровадження заходів по зниженню собівартості. Значення З1 і З2 визначаємо по формулах:
З1=С1+Ен·К1 (5.2)
З2=С2+Ен·К2 (5.3)
Eріч=[ (С1 - С2)- Ен ·К1- К2/ А2]· А2 (5,4)
де С1 і С2 – повна комерційна собівартість відповідно до та після впровадження заходів по зниженню собівартості, грн.. Значення С2 визначаємо по формулі:
С2= С1-0,01 С1
Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень, в машинобудуванні складає 0,14-0,15.
К1 і К2 – капіталовкладення у виробництво продукції, відповідно до та після впровадження заходів по зниженню собівартості, грн.
Приймаємо К2 = 400 + N 10 = 400 + 16 01=560 грн.
Підставивши значення у формулу, маємо:
С2=34.55 - 0,01·34.55 =34,20 грн.
Прирівнявши формули і підставивши значення, отримуємо:
Eріч=[ (34.55 – 34,20)-0.15·560/4100]·4100=1351грн
Визначаємо строк окупності капіталовкладень на впровадження заходів по зниженню собівартості по формулі:
Ток= К1- К2/ Eріч
Підставивши значення у формулу, маємо:
Ток= 560 - 0/ 1351=0,41
Нормативний строк окупності капіталовкладень в машинобудуванні складає 6,7 років, а розрахунковий строк окупності капіталовкладень склав 0,24 року. Отже, проведення заходів по зниженню собівартості на даній дільниці механічного цеху доцільно.
5 Техніко-економічні показники курсової роботи
Методика розрахунку показників:
1. Річний випуск продукції в грошовому вигляді
Соб вир · А (6.1)
34.55 · 4100=141655 грн
2 Випуск продукції на одного основного робітника в грошовому виразі складає: річний випуск продукції поділити на чисельність основних робітників:
А/Косн (6.2)
141655/3 = 47218.3
3 Випуск продукції на одного допоміжного робітника в грошовому виразі складає: річний випуск продукції поділити на чисельність допоміжних робітників:
А/Кдоп (6.3)
141655/5=28331
4 Фондовіддача становить: випуск продукції поділити на вартість основних виробничих фондів:
А/Вартість вироб. фондів (6.4)
141655/118800 = 1.19
5 Випуск продукції на 1м2 виробничої площі становить: річний випуск продукції поділити на виробничу площу цеху:
А/Sц (6.5)
141655/414=342,16грн/м2
6 Трудомісткість виготовлення виробничої програми становить: трудомісткість виготовлення одиниці продукції помножити на річну програму випуску продукції:
0,49 · 4100= 2009 год. (6.6)
7 Фондоозброєність становить: вартість основних виробничих фондів розділити на чисельність основних робітників:
Вартість вироб. фондів / Косн (6.7)
141655/8=17706грн/люд
8 Коефіцієнт використання матеріалу визначаємо: Квм = 0,71.
Квм =mд / mз (6.8)
Квм = 2.5/3.12 = 0.8
Всі розрахункові дані заносимо до таблиці 10
Таблиця 10. Перелік техніко-економічних показників
| № з/п | Назва показника | Одини-ця виміру | Показ-ники | Примітка | |
| 1. | Перелік обладнання: | ||||
| Фрезерно - центрувальний МР-71 | шт. | Р.4.1 | |||
| Токарний напівавтомат 1Н713 | шт. | Р.4.1 | |||
| Вертикально-свердлильний 2Н135 | шт. | Р.4.1 | |||
| Горизонтально-фрезерний 6Н82Г | шт. | Р.4.1 | |||
| Різьбофрезерний 5К63 | шт. | Р.4.1 | |||
| Круглошліфувальний 3Б12 | шт. | Р.4.1 | |||
| 2. | Абсолютні показники | ||||
| 2.1. | Річний випуск продукції в натуральному вигляді | шт. | Р.4.1 | ||
| 2.2. | Річний випуск продукції в грошовому виразі | грн. | ф.6.1 | ||
| 2.3. | Загальна собівартість основних виробничих фондів дільниці (верстати) | грн. | Ф.4.3 | ||
| 2.4. | Загальна площа дільниці, в тому числі і виробнича | м2 | Р.3.1 | ||
| 2.5. | Чисельність промислово-виробничого персоналу: | Р4.1 | |||
| фрезерувальник | чол. | ||||
| фрезерувальник | чол. | ||||
| шліфувальник | чол. | ||||
| - допоміжних робітників: | чол. | Р2.3 | |||
| 3. | Відносні показники | ||||
| 3.1. | Випуск продукції на одного основного робітника в грошовому виразі | грн./ чол. | ф.6.2 | ||
| 3.2. | Випуск продукції на одного допоміжного робітника в грошовому виразі | грн./ чол. | ф.6.3 | ||
| 3.3. | Фондовіддача | ф.6.4 | |||
| 3.4. | Випуск продукції на 1 м2 виробничої площі | грн./м2 | ф.6.5 | ||
| 3.5. | Трудомісткість виготовлення одиниці продукції | год./шт. | Р.4.1 | ||
| 3.6. | Трудомісткість виготовлення виробничої програми | год. | ф.6.6 | ||
| 3.7. | Фондоозброєність | ф.6.7 | |||
| 3.8 | Коефіцієнт використання | ф.6.8 | |||
| 3.9 | Повна (комерційна) собівартість одиниці продукції | грн. | Р.4.4 | ||
Висновки
Дана курсова робота має важливе значення для організації і планування робіт по технологічному процесі виготовлення деталі «Вал».
В роботі були розраховані і проаналізовані такі показники:
· прямі витрати: вартість основних матеріалів, вартість допоміжних матеріалів, вартість палива та електроенергії на технологічні потреби, заробітна плата основних робочих, витрати на підготовку та освоєння виробництва, відшкодування зносу інструментів та пристроїв спеціального призначення;
· непрямі витрати: витрати на експлуатацію технологічного обладнання, витрати на ремонт обладнання, амортизаційні відрахування на обладнання, витрати, які пов’язані із зносом інструменту;
· техніко-економічні показники: річний випуск продукції в грошовому виразі, вартість основних виробничих фондів дільниці, кількість промислово-виробничого персоналу, випуск продукції на 1 основного працівника в грошовому виразі, випуск продукції на 1 допоміжного працівника в грошовому виразі, фондовіддача, випуск продукції на 1м2 виробничої площі, трудомісткість виготовлення одиниці продукції, трудомісткість виготовлення виробничої програми, фондоозброєність, коефіцієнт використання матеріалу, виробнича собівартість одиниці продукції.
Також в курсовій роботі було розраховано ефективність заходів по зниженню собівартості одиниці продукції.
Дані розрахунки є необхідними для організації технологічного процесу на машинобудівному підприємстві.
Література
1. Закон України «Про підприємства в Україні» (березень 1991р.).
2. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 528с., іл.
3. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. «Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві». – Львів: Світ, 1996.
4. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
5. «Бізнес» - прайс-листи. №№5-20, 2000р.
6. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х. т. С74Т1,2/Под ред. А.Г. Кошловой и Р.К. Мещерякова. – и.е изд., перероб. и доп. М.: Машиностроение, 1985, 496с., ип.
7. А.Ф. Горбацевич «Курсовое проектирование по технологии машиностроения». – Минск: «Высшая школа», 1975.
8. П.А.Руденко «Проектирование технологических процессов в машиностроении» - К.: «Высшая школа», 1985.
9. В.В.Микитянский. – М.: Машиностроение, 1987. – 128с., ип.
10. В.С.Корсаков. Основы конструирования приспособления в машиностроении: учебник. – М.: Машиностроение, 1978. – 288с.